Вирок № 38401700, 06.09.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

415/5334/13-к

1-КП/415/509/13

ВИРОК

Іменем України

06.09.2013 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Дергачова М.С.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого крепільщиком ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля», не одруженого, судимого 07 травня 2001 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.140 ч.3, ст.44 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (1960 року), з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 21 травня 2002 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3 КК України (2001 року), ст.43 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі, 11 вересня 2009 року Лисичанським міським судом за ст.187 ч.1 КК України (2001 року) до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 06 травня 2011 року звільнений з місць позбавлення волі відповідно до постанови Брянківського міського суду Луганської області від 28 квітня 2011 року (ст.82 КК України (2001 року) умовно-достроково на 1 рік 06 місяців 17 днів, 16 квітня 2013 року звільнений за відбуттям строку покарання, зареєстрованого і проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_3 - 18 липня 2013 року, приблизно о 21 годині, більш точніший час не встановлено, знаходячись, у стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2, по АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - мобільний телефон марки «Nokia», модель « 5230 Navi», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 400 гривень, спричинивши останній майнову шкоду на зазначену суму.

В судове засідання надана угода про примирення, укладена 28 серпня 2013 року, між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої -

обвинувачений ОСОБА_3 визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, викладеному в обвинувальному акті, тобто - в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повторно,

потерпіла ОСОБА_2 і обвинувачений ОСОБА_3 остаточно примирилися і сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні останньому покарання за ст.185 ч.2 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 роки, із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з вимогами ст.468 КПК України - у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ст.469 КПК України - угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до вимог ст.314 та ст.474 КПК України - розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження, відсутність яких не є перешкодою, для розгляду, і, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду, з'ясувавши,

у обвинуваченого -

зрозумілість наданих законом прав, а також, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, передбачених ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженя угоди судом, в тому числі і наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України,

у потерпілого -

зрозумілість наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, зазначені обставини відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. З потерпілою ОСОБА_2 примирився та заключив відповідну угоду про примирення, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженя судом угоди про примирення між ним та потерпілою ОСОБА_2, і наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між нею та обвинуваченим ОСОБА_3, визначені у ст.473 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, вбачається, що дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про примирення від 28 серпня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 28 серпня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України.

Умови угоди про примирення від 28 серпня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_2 не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.185 ч.2 КК України, застосування виду покарання у виді обмеження волі, а також, призначення покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення від 28 серпня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_2, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та думку потерпілої ОСОБА_2, які наполягали на затвердженні угоди, погоджуючись з думкою прокурора, який вважав, що угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи за №538/7 від 07 серпня 2013 року (а.с.26-27), а також, судово-товарознавчої експертизи за №582-174/7 від 19 серпня 2013 року (а.с.58-61), витрати на залучення експертів - у сумі 342 гривні 30 копійок (а.с.28) і у сумі 489 гривень 44 копійки (а.с.62), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Nokia», модель « 5230 Navi», ІМЕІ НОМЕР_1, що знаходиться на зберігання у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.54,63,118),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд -

засудив:

Угоду про примирення, укладену 28 серпня 2013 року між обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12013030240002595 відносно ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

831 (вісімсот тридцять одну) гривню 74 копійки за проведення судово-товарознавчих експертиз.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Nokia», модель « 5230 Navi», ІМЕІ НОМЕР_1, що знаходиться на зберігання у потерпілій ОСОБА_2,

- повернути потерпілій ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_3, потерпілою ОСОБА_2 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: