Ухвала суду № 38389843, 23.04.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1329/2014 Головуючий в І інстанції: Хоменко В.Г.

Категорія: 45 Доповідач: Капітан І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року квітня місяця 23 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Колісниченка А.Г. Вадзінського П.О. При секретарі: З участю адвоката:Грицак А.М. ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Генічеської районної державної адміністрації, Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання права власності на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до Генічеської районної державної адміністрації, Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина на її майно. Вони, як дочка та чоловік померлої, звернулися вчасно до нотаріальної контори про прийняття спадщини і 04 липня 2012 року отримали свідоцтво про право на спадщину за законом. Після прийняття спадщини їм стало відомо, що розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації від 07 липня 2008 року №632 ОСОБА_9 виділено в натурі та передано у власність земельні ділянки (паї) площею 3,12 га та 3,41 га, які належали їй на підставі сертифіката, виданого 12 листопада 2007 року згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 02 листопада 2007 року після смерті її батька ОСОБА_10 Дані земельні ділянки знаходяться на території Плавської сільської ради Генічеського району, на них видано державний акт, але у зв'язку зі смертю ОСОБА_9 даний державний акт не пройшов реєстрації. Оскільки вони, як спадкоємці, мають право на зазначені земельні частки (паї) позивачі, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд визнати за ними право власності на земельні частки (пай), а саме: земельні ділянки (паї) площею 3,12 га кадастровий номер 6522180400:01:002:0032 та 3,41 га кадастровий номер 6522180400:01:043:0020.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 22 липня 2013 року позов ОСОБА_7 та ОСОБА_11 задоволено. Вирішено: визнати за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право на земельну частку (пай), а саме: земельні ділянки (паї) площею 3,12 га, кадастровий номер 6522180400:01:002:0032 та 3,41 га кадастровий номер 6522180400:01:043:0020, які належали ОСОБА_9 на підставі сертифіката, отриманого нею в порядку спадкування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що вказаним рішенням суду були порушенні її права, оскільки оригінал сертифікату серії ХС №0040823, виданого 04 липня 1997 року на ім'я ОСОБА_10, знаходиться у неї, вона фактично прийняла спадщину і в даний час нею порушено звернення до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на спадщину.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1,3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом першої інстанції при розгляді позовних вимог по суті було встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04 січня 2011 року, виданого Відділом ДРАЦС Генічеського районного управління юстиції, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.10).

Відповідно до копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС №0040823 ОСОБА_9 мала право на земельну частку (пай) розміром 6,91 умовних кадастрових гектарів на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 листопада 2007 року (а.с.9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 липня 2012 року спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_9 є її донька ОСОБА_7 та чоловік ОСОБА_8 по ? частині майна кожному (а.с.5).

Договором про поділ спадкового майна від 04 липня 2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснено розподіл належного ОСОБА_9 спадкового майна (а.с.6).

Розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області від 07 липня 2008 року №632 виділено в натурі та передано у власність ОСОБА_9 земельні частки (паї) із земель колективної власності СП « 40 років Жовтня» (а.с.8).

Із листа Відділу Держкомзему у Генічеському районі вбачається, що померлій ОСОБА_9 було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,12 га, кадастровий номер 6522180400:01:002:0032 та земельну ділянку площею 3,41 га, кадастровий номер 6522180400:01:043:0020. У зв'язку із смертю ОСОБА_9 державний акт на право власності на земельні ділянки не зареєстрований (а.с.7).

Із оголошення в газеті №22 від 30 травня 2013 року вбачається, що загублений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХС №0040823, виданий КСП « 40 років Жовтня» с. Плавське Генічеського району Херсонської області від 04 липня 1997 року, вважати недійсним (а.с.29).

Під час звернення ОСОБА_7 до нотаріуса Генічеської нотаріальної контори ОСОБА_12 для оформлення права на спадщину за законом на її ім'я ? частки спірних земельних ділянок після смерті ОСОБА_9, нотаріальною конторою було відмовлено, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі правовстановлюючих документів на землю, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку або на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.11).

З урахуванням встановлених обставин суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, ураховуючи, що представники Генічеської райдержадміністрації та Плавської сільської ради проти задоволення позову не заперечували.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Колегією суддів встановлено, що апелянт не брав участі у справі і, відповідно при вирішенні апеляційної скарги, першочерговим є вирішення питання про те, чи порушені його цивільні права та інтереси вказаним рішенням суду першої інстанції, ураховуючи, що відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.1 ст.292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково .

Таким чином, у випадку подачі апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, в першу чергу підлягає дослідженню та вирішенню питання про те, чи вирішив суд при винесенні рішення питання про права та обов'язки цієї особи. Яких саме прав та обов'язків апелянта стосується рішення має бути наведено в апеляційній скарзі.

У разі, якщо колегія прийде до висновку про те, що рішення суду встановило, припинило чи змінило права чи обов'язки особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд переглядає судове рішення.

Якщо оскаржуване рішення суду не впливає на права та обов'язки особи, яка подала скаргу, апеляційна скарга задоволенню не підлягає оскільки права апелянта не порушені.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_6 вважає, що судовим рішенням порушено її права як спадкоємця, який фактично прийняв спадщину на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_10 на підставі сертифікату серії ХС №0040823, право власності на яку визнано судом за позивачами по даній справі.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1,2 ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно інформації, яку надано Генічеською державною нотаріальною конторою на запит апеляційного суду, оригінал сертифікату серії ХС №0040823 Генічеській державній нотаріальній конторі надала ОСОБА_9 при зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після свого брата ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

З отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 листопада 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-3279, відомості до сертифікату серії ХС №0040823 про передачу ОСОБА_9 права на земельну частку (пай) були внесені Генічеською райдержадміністрацією 12 листопада 2007 року (а.с.9).

Дані спадкової справи свідчать про те, що ОСОБА_9 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 листопада 2007 року на право на земельну частку (пай) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року брата ОСОБА_13 на підставі сертифікату серії ХС №0040823, який належав ОСОБА_10, спадкоємцем якого був син ОСОБА_13, який фактично прийняв спадщину, володіючи при цьому оригіналом даного сертифікату на час смерті своїх батьків - ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та ОСОБА_14, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Наданий апелянтом оригінал сертифікату серії ХС №0040823 із внесеними 12 листопада 2007 року Генічеською райдержадміністрацією змінами не є підтвердженням, що батько апелянта ОСОБА_15, який помер у 2000 році, володів оригіналом цього сертифікату після смерті своїх батьків - ОСОБА_10 та ОСОБА_14 у 1998 році, а також не підтверджує факт, що сама апелянт володіла оригіналом даного сертифікату на час смерті свого батька ОСОБА_15 або на час смерті свого дядька ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Враховуючи, що при володінні оригіналу сертифікату серії ХС №0040823 із внесеними до нього 12 листопада 2007 року змінами у ОСОБА_6 на час ухвалення рішення не виникло право на спадщину щодо земельної частки (паю), яка належала ОСОБА_10, а інші докази, які б свідчили, що вона подавала заяви про прийняття спадщини або проживала разом із спадкодавцями, в матеріалах справи відсутні, колегія суддів вважає, що на момент розгляду справи апеляційному суду не було надано беззаперечних доказів наявності порушеного вказаним рішенням суду цивільних прав, свобод чи інтересів апелянта, які зазначалися нею в апеляційній скарзі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні рішення суд першої інстанції питання про права та обов'язки апелянта не вирішував, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Підстав для застосування положень ч.3 ст.303 ЦПК України та виходу за межі апеляційної скарги колегія суддів також не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді