Рішення № 38387579, 17.04.2014, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/230/2014

Cправа №490/5019/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.

при секретарі - Аслановій Е.Е.,

за участі представників сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача Літвінової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного "Українська страхова компанія «Гарант-авто» про стягнення страхової виплати та пені, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом з подальшими уточненнями позовних вимог, в якому просив стягнути на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування 95 700 грн., у виплаті якої було неправомірно відмовлено відповідачем, 14554,37 грн. Пені за просторочення виплати страхового відшкодування, 735,60 грн. за проведення незалежної експертизи, 20 000 грн. відшкодування моральної шкоди.

В подальшому позивачка подала заяву про уточнення позовних вимог , в якій просила стягнуи страхове відшкодування у розмірі дійсної ринкової вартості автомобіля на час пошкодження внаслідок ДТП у розмірі 86084,61 грн., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування 13092,03 грн. ( 86084,61 грн. Х 15% подвійної облікової ставки НБУ \360 х 365 днів прострочення), суму витрат на експертизу 735,60 грн. та 20 000 грн. моральної шкоди.

Справа передана судді Гуденко О.А. в зв'язку з неможливістю розгляду справи попереднім складом суду 03 березня 2014 року. 08 квітня 2014 року ухвалою суду поновлено провадження у справі після надходження висновку судової автотехнічної та транспортно-трасолдогічної експертизи .

Позивач в судове засідання не з'явився, направив свого представника, який вимоги позову підтримав, просив про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач безпідставно відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що ОСОБА_3 надала недостовірні відомості щодо обставин ДТП. Проте позивачка усі необхідні документи надала страховику, виконала всі дії, передбачені Договором страхування, а з експертним висновком, проведеним на замовлення відповідача, стосовно визначення швидкості руху її автомобіля під час ДТП у 121,5 км\год категорично не згодна.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову посилаючись на те, що згідно умов укладеного з позивачем договору страхова компанія відмовляє у виплаті страхового відшкодування у разі, якщо ДТП спричинено порушенням ПДР застрахованим водієм , а саме перевищення швидкості руху більше ніж на 20 км\год від встановленої ПДР. Крім того, звернула увагу суду на те, що позивачем неправильно обрахована сума страхового відшкодування, а саме не врахована залишкова вартість фактично знищеного автомобіля, а також не підлягають відшкодуванню витрати на проведення експертного дослідження, проведеного на замовлення страхувальника без погодження з страховиком.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3, є власником автомобіля марки митсубиши Лансер 1.6, р\н НОМЕР_1 (а.с. 46).

22 червня 2011 року між ОСОБА_3 та ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", правонаступником якого є ПАТ УСК «Гарант-авто», було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 119-0267-13009-13 (далі - Договір) та оформлено Поліс № 19-377412, відповідно до якого страхувальником є позивачка, застрахованим транспортним засобом є автомобіль Митсубиши Лансер 1,6 , 2007 року випуску, р\н НОМЕР_1, в тому числі і на випадок пошкодження чи знищення ТЗ в процесі руху внаслідок ДТП.

Страхова сума встановлена у 95 700 грн., безумовна франшиза 0,5 % страхової суми у випадку пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок ДТП без наявності вини водія (п.п. 3.2.1., 6.6.3. Договору), що становить 478 грн. 50 коп.

Строк дії договору до 23 червня 2012 року. Вигодонабувачем за договором зазначена сама позивачка.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При дослідженні обставин справи та оцінці доказів, суд виходить з того, що відповідно до правової позиції ВСУ , яка обов'язкова судом до застосування на підставі ст. 360-7 ЦПК України, первинним у взаємовідносинах сторін є договір, і якщо в ньому міститься посилання на правила страхування, то в такому випадку вони є обов'язковими для обох сторін.

Згідно умов п. 5.2.2 Договору до страхових випадків не відноситься і страхове відшкодування не виплачується , якщо збитки спричинені внаслідок ДТП, спричиненої порушенням ПДР водієм застрахованого транспортного засобу, а саме перевищення швидкості руху більше ніж на 20 км\год від встановленої ПДР .

Згідно п. 5.4. Договору не підлягають відшкодуванню витрати на відшкодування моральної шкоди, упущеної вигоди; витрати на калькуляцію(дефектування) пошкодженого ранспортного засобу, які попередньо не погоджені письмово з страховиком . За пунктом 9.3.2 Договору, у тому разі якщо одна із сторін за Договором не погодиться з висновком експерта , вона має право звернутися до іншого з оплатою його послуг за власний рахунок .

Пунктом 6.2.6 Договору передбачений обов'язок страховика при порушенні термінів випалти страхового відшкодування сплачуватии страхувальнику пеню за його письмовою вимогою у розмірі 0,1% простроченого платежу за кожен день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період , за який нарахована пеня.

Пунктом 9.2.1 передбачено, що якщо у страховика виникли сумнів відносно достовірності наданих Страхувальником відомостей та документів, строк складання страхового акту продовжується на період отримання страховиком необхідних документів від організацій, підприємств та установ, які володіють необхідною інформацією, але цей строк не може перевищувати 90 днів з моменту направлення повідомлення страхувальнику, а пунктом 9.2.2 - якщо на підставі наданих страхувальником документів неможливо встановити обставини, причини та розмір збитків, страховик має право призначити розслідування або експертизу (дослідження). Страховий акт складається страховиком не пізніше 7 робочих днів після отримання страховиком остаточних результатів такого розслідування аб експертизи.

Відповідно до п. 9.18 Договору, страховик виплачує страхове відшкодування протягом 15 робочих днів з дня складання страхового акта.

Пункт 9.24 при страхуванні транспортного засобу на повну дійсну вартість , у разі його знищення (коли розмір збитку за оцінкою страховика перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування в розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи та залишковоїх вартості транспортного засобу. При цьому залишкова вартість транспортного засобу за рішенням страховика визначається або шляхом експертної оцінки або визнавченням ціни реалізації цього транспортного засобу.

Як вбачається з Постанови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 30 травня 2012 року, 09 квітня 2012 року близько 09.40 год. на перехресті 8 км автодороги "Нечаяне-Кам'янка-Очаків" , керуючи автомобілем Мітсубіши Лансер, р\н НОМЕР_1 ОСОБА_3 , обравши безпечну швидкість руху та керуючись попереджувальним дорожнім знаком 1.12 "Вибоїна" з зазначенням відстані 4 км, здійснюючи обгін іншого автомобіля, потрапила колесом в вибоїну, про наявність якої на даній ділянці дороги водіїв ніяким чином не проінформовано, допустила занос автомобіля в праву по ходу руху автомобіля сторону-кювет, де скоїла наїзд на дерево, після чого автомобіль перекинувся та зазнав механічних ушкоджень.

17 квітня 2012 року відповідачем отримано заяву від ОСОБА_3 про страховий випадок та пояснення стосовно обставин події. Згідно п. 6.4.4 Договору та ст. 25 ЗУ "Про страхування" аварійним комісаром страховика було здійснено власне розслідування обставин ДТП , було замовлено авто-технічне дослідження. 17 квітня 2012 року фахівцем страховика проведено огляд автомобіл, на підставі чого проведено оцінку вартості відновлювального ремонту та залишкову вартість пошкодженого автомобіля.

24 квітня 2012 року ПАТ "УСК "Гарант-авто" отримало Висновок № 00089\1 автотехнічного дослідження , проведеного ТОВ "Українські незалежні судові експерти" , згідно якого " в результаті виконаних експертних розрахунків є всі підстави технічного характеру стверджувати, що швидкість руху автомобіля Митсубиши Лансер, р\н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 на момент попадання у вибоїну (відривання переднього правого колеса) було більшою за 121,5 км\год." (а.с. 51-65).

Також представником ПАТ УСК "Гарант-Авто" з 18 квітня по 25 квітня 2012 року проведено аукціон-торги з продажу вказаного пошкодженого автомобіля , за результатами якого визначено найвищу зобов'язуючу пропозицію для визначення залишкової вартості транспортного засобу у сумі 18 800 грн.

З письмової відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 від 14 червня 2012 року вбачається, що на підставі п. 5.2.2 Договору страхування відмовлено у виплаті страхового відшкодування , оскільки страхувальником повідомлено неправдиві відомості про обставини пдії та грубо порушено п. 12.6.б Правила дорожнього руху "поза населеними пунктами на всіх дорогах дозволяється рух зі швидкістю транспортним засобам, якими керують водії стажем до 2-х років - не більше 70км\год" і допущено пошкодження автомобіля (а.с.42).

Згідно висновку № 156 спеціаліста по комплексному транспортно-трасологічному і автотехнічному дослідженню від 22.04.2013 року, проведеного за замовленням ОСОБА_3, швидкість вказаного автомобіля з врахуванням інформації, що міститься в наданих матеріалах, а також встановленій при безпосередньому дослідженні автомобіля складає 89 км\год. (а.с.17-28) За проведення даного досліжження ОСОБА_3 сплачено на рахунок Одеського НДІСЕ МЮУ 735 грн. 60 коп. згідно квитанції від 11.02.2013 року.

Згідно звіту № 027\03-2013 від 05 квітня 2013 року з визначення вартості майнових збитків автомобіля Митсубиши Лансер, д\н НОМЕР_1, на час огляду автомобіля розмір матеріальних збитків дорівнює дійсної ринкової вартості і складає 86084,61 грн. , оскільки вартість поновлювального ремонту становить 161 629,21 грн.(а.с. 76-95).

Згідно Висновку експертів за результатами поведення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз від 28.03.2014 року № 9049\13-52\3294\14-52 , "швидкість автомобіля Митсубиши перед ДТП при вказаних умовах переміщення в дослідницькій частині виновку на ділянці від вибоїни на дорозі до кінцевого місця розташування становила близько 86 км\год. Дозволена швидкість руху автомобілів для водіїв , стаж яких складає менше двох років, обмежується вимогами п.12.6.б ПДР України, згідно яких становить не більше 70 км\год.

На підставі викладеного, стосовно підстав відмови у сплаті страхового відшкодування позивачеві суд доходить наступного.

Так, закон пов'язує обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування саме з страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником.

У ст. 979 ЦК, ст. 16 Закону № 85/96-ВР роз'яснено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Тобто, виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Суд враховує, що закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником.

Так, надання позивачем страховій компанії начебто свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, на що в тому числі посилається представник відповідача у своїх запереченнях, спростовується матеріалами справи .Так, страхова компанія скористалася своїм правом клопотати про призначення судової експертизи під час розгляду справи у суді, за висновком якої встановлено, що страхувальник не перевищувала дозволеної ПДР швидкості руху більше, ніж на 20 км\год, що підтверджується в тому числі і встановленими Ленінським районним судом м. Миколаєва обставинами при розгляді адміністративної справи.

За такого, суд доходить висновку про неправомірність відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 за страховим випадком, що стався 09 квітня 2012 року, за безпідставністю посилання на п. 5.2.2. Договору.

При розрахунку страхового відшкодування, суд виходить з правил, встановлених розділом 9 Договору, п.п. 9.24 і з урахуванням безумовної франшизи та залишкової вартості автомобіля , сума становить 66806,11 грн. ( 86084,61 грн. - 18 800 грн.- 0,5 % страхової суми ). До того ж ст. 9 ЗУ «Про страхування» встановлено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до п. 6.2.6 Договору встановлений обов'язок страховика при порушенні термінів випалти страхового відшкодування сплачуватии страхувальнику пеню за його письмовою вимогою у розмірі 0,1% простроченого платежу за кожен день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період , за який нарахована пеня. Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Оскільки умовами Договору між сторонами передбачена сплата неустойки у вигляді пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, вимоги позову про стягнення пені є обгрунтованими та підлягють частковому задоволенню.

За такого, за час прострочення виплати суми страхового відшкодування у розмірі 66 806,11 грн. з 22 травня 2012 року (п.п.9.2.2. та 9.18 Договору максимальний період, з якого за умовами Договору у страховика виник обов'язок скласти страховий акт та сплатити страхове відшкодування складає 22 дні робочих з моменту отримання висновку експертного дослідження 24 квітня 2012 р. по день уточнення розміру позовних вимог : 86084,61 грн. х 15% подвійної облікової ставки НБУ \360 х 395 днів прострочення) = становить 10866,30 грн.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст. 988, 990, 991, 997, 999 ЦК, ст.. 26,28 Закону України «Про страхування», позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Також позивач просив стягнути на її користь витрати на проведення комплексного автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження від 22 квітня 2013 року у розмірі 735 грн. 60 коп., але за п. 5.4. та 9.3.2 Договору не підлягають відшкодуванню витрати на відшкодування моральної шкоди, упущеної вигоди; витрати на калькуляцію(дефектування) пошкодженого ранспортного засобу, які попередньо не погоджені письмово з страховиком; у тому разі якщо одна із сторін за Договором не погодиться з висновком експерта , вона має право звернутися до іншого з оплатою його послуг за власний рахунок .

Щодо відшкодування та 20 000 грн. компенсації за завдану моральну шкоду , загальні положення про її відшкодування закріплені ст.ст. 23,1167 ЦК України.

Відповідно до положень Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Проте укладений між сторонами договір не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі настання страхового випадку.

За такого, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди та витрат на проведення експертного дослідження.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 776 грн. 72 коп.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-авто» про стягнення страхової виплати та пені, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-авто» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування за Договором добровільного страхування транспортних засобів № 119-0267-13009-13 від 22 червня 2011 року в розмірі 66 806 грн. 11 коп., пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 10 866 грн. 30 коп

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-авто» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 776 грн. 72 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.А. Гуденко