Вирок № 38369472, 26.12.2013, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2749/13-к

Провадження № 1-кп/626/156/2013

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

26 грудня 2013 року м. Красноград

Колегія суддів Красноградського районного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

суддів: ТАРАСЕНКО Л.І., РИБАЛЬЧЕНКО І.Г.,

при секретарі: ЗІНЧЕНКО Л.В.,

за участю прокурорів: БОБРИЦЬКОГО В.А., САКСОНОВА М.М.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілої: адвоката ОСОБА_8

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноград кримінальне провадження №12012220350000691 по обвинуваченню:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Валки Валківського району Харківської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

- в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.186, ч.2 ст.263 КК України, та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Красноград Харківської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, студента 2-го курсу Красноградського професійного ліцею, не одруженого, раніше не судимого.

- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України

В С Т А Н О В И В:

Неповнолітній ОСОБА_7 17 липня 2013 року близько 22.00 год., знаходячись поблизу будинку № 30 по вул. Карла Маркса м. Красноград Харківської області, діючи з прямим умислом, спрямованим на відкрите заволодіння чужого майна, поєднане з застосуванням насильства, з корисливих мотивів, завдав невстановленим твердим предметом ОСОБА_2 удар в область голови, чим спричинив їй легке тілесне ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани, після чого відкрито в її присутності та присутності ОСОБА_9 заволодів її жіночою сумкою, вартістю 158,40грн., в якій знаходилися особисті речі, а саме паспорт громадянина України в обгортці, вартістю 10грн., помада, вартістю 50грн., туш для вій, вартістю 70грн. пудра, вартістю 55грн. та гроші в сумі 20 грн., після чого зник з місця події, а викраденим майно розпорядився на власний розсуд. Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_7 завдав матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 363,40грн.

Крім цього, ОСОБА_7, на прикінці липня 2013 року (точну дату не встановлено) знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, знайшов непридатну для використання праску. Після чого, діючи з прямим умислом, спрямованим на виготовлення та носіння холодної зброї, з метою її використання при вчиненні злочинів, від'єднав від даної праски її нижню металеву частину та обмотав її лейкопластиром та ізоляційною стрічкою, чим виготовив саморобним способом холодну зброю ударно-роздроблювальної дії - кастет.

Крім цього, неповнолітній ОСОБА_7 за попередньою злочинною змовою з неповнолітнім ОСОБА_6, 04 серпня 2013 року приблизно о 23.05 год., знаходячись на вул. Московській м.Красноград Харківської області, поблизу Красноградського педагогічного коледжу, діючи з прямим умислом, спрямованим на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з заподіянням насильства, по корисливим мотивам, наздогнали потерпілу ОСОБА_1 та вчинили розбійний напад на неї, в ході якого ОСОБА_7 завдав ОСОБА_1 множинні удари в область голови металічним предметом - кастетом, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді гострої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, вдавленого перелому правої тім'яної кістки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, чотирьох забійних ран волосистої частини голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, множинних синців та саден на тілі, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого вони заволоділи її мобільним телефоном ТМ «Nokia C3-00», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за № 7542 від 17.09.2013 року становить 878,24 грн. та зникли з місця події, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, фактично визнав в повному обсязі, не погодившись тільки в частині нанесення удару потерпілій ОСОБА_2 невстановленим твердим предметом, та по суті показав, що в середині липня 2013 року біля 21.00год. він разом з ОСОБА_9 пішли гуляти до м. Красноград Харківської області. Приблизно через годину вони з центру м. Красноград пішли вниз по вул.Карла Маркса м. Красноград в напрямку Красноградського НВК №3. В той час, коли вони на вказаній вулиці шли зі сторони центру м. Красноград в напрямку Красноградського НВК №3 побачили, як йшла раніше невідома йому жінка у якої була жіноча сумка. І в цей час у нього виник злочинний намір заволодіти вказаною сумкою. Коли дана жінка пройшла повз них, він нічого не кажучи ОСОБА_9 наздогнав її, і з заду наніс один удар рукою в область голови та вирвав у потерпілої вказану сумку, після чого вони з ОСОБА_9 побігли далі до ж/д вокзалу, де витягнули з неї речі які там знаходились, а сумку зпалили. ОСОБА_9 він про свій намір нічого не казав і участі в у вказаному злочині він не приймав.

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, визнав в повному обсязі, не оспорював фактичні обставини справи та по суті показав, що через деякий час, приблизно наприкінці липня 2013 року він за місцем свого мешкання в гаражі почав відшуковувати металічні речі, щоб їх можливо було здати як металобрухт, де знайшов стару непридатну для використання праску, нижня частина якої була трикутною форми з отвором по середині і нагадувала кастет. Вказану праску він розібрав, нижню металеву частину обмотав лейкопластиром та ізоляційною стрічкою для того, щоб її було зручно тримати засунувши до отвору руку. Таким чином вийшов саморобний кастет, який він хотів в подальшому використати для того, щоб за його допомогою здійснювати напади на людей.

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, також свою вину визнав в повному обсязі, не оспорював фактичні обставини справи та по суті показав, що 04.08.2013 року в вечірній час він направився додому до ОСОБА_6 для того, щоб разом з ним піти на прогулянку до м.Красноград. Разом з собою він взяв барсетку, в яку помістив раніше виготовлений кастет, оскільки вирішив, що при можливості з застосуванням сили заволодіє чиїмсь майном. Коли він прийшов до ОСОБА_6 додому, то в нього вдома нікого не було. Коли ОСОБА_6 почав збиратися він в цей момент запропонував йому, піти так би мовити на «гоп стоп», це для них означало, що вони будуть бити якусь жертву та відбирати в неї її майно. При цьому він показав ОСОБА_6 кастет, що було ознакою того, що він бажає його застосувати. ОСОБА_6 повністю з ним погодився і жодних заперечень з цього приводу не висловлював. Вказаний кастет з собою він взяв для того, що не був впевнений, що своїми силами зможе подолати опір «жертви». Приблизно о 21.00 год. вони з ОСОБА_6 на автомобілі таксі дісталися центру м.Красноград, де спочатку направилися до свого знайомого на прізвисько Зіна, який працює в кафе на території Красноградського автовокзалу, де поспілкувалися з ним деякий час і пішки направилися до 3-го м/к м.Красноград, де зупинилися на перехресті вул. Московської та Харківської м.Красноград в темному місці і стали чекали на свою потенційну жертву. Так пройшло декілька хвилин і він побачив, як зі сторони вул.Харківської проходить перехрестя раніше невідома їм дівчина. Вона розмовляла по мобільному телефону і він вирішив відібрати в неї її мобільний телефон, застосувавши до неї силу і запропонував ОСОБА_6 здійснити напад саме на неї. ОСОБА_6 погодився на його пропозицію. В цей момент і він і ОСОБА_6 розуміли, що здійснюватимуть напад на дану дівчину, що будуть завдавати їй удари та відбирати в неї її мобільний телефон, але як саме це будуть робитись, якогось конкретного плану та розмежування дій в них не було. Коли дана дівчина пройшла декілька метрів по вказаній алеї в напрямку 3-го м/к р-ну м. Красноград та направлялася повз огородження Красноградського педагогічного коледжу, то вони стали йти слідом за нею. Так вони за нею пройшли приблизно 30-40 метрів і вже, коли вона пройшла повз вхід на територію Красноградського педагогічного коледжу, який здійснюється через турнікет, то стали бігти за нею. Саме в цей момент він дістав зі своєї барсетки кастет та надів його на свою праву руку для того, щоб наносити вказаній дівчині удари. Про застосування вказаного касету вони домовлялися відразу, коли ще вдома вирішили вчинити напад і ОСОБА_6 розумів, що він його буде застосовувати. Коли вони через декілька метрів від даного турнікету наздогнали вказану дівчину, то ОСОБА_6 пробіг поруч з даною дівчиною і не наніс їй жодного удару. Тоді він підбіг ззаду до неї та наніс їй один удар кастетом в область голови ззаду. Від даного удару ця дівчина присіла, повністю зігнувши ноги в колінах. В цей момент знаходячись обличчя до обличчя з дівчиною, він почав своєю лівою рукою відбирати її мобільний телефон, який вона міцно тримала в своїй правій руці, а іншою наніс їй чотири удари кастетом в область голови. Після того як він в неї відібрав мобільний телефон, то вона впала на покриття даної алеї. Відразу ж після чого він почав втікати по алеї в напрямку 3-го м/к р-ну м. Красноград. В той момент, коли він наносив удари потерпілій, то ОСОБА_6 стояв поруч в декількох метрах від нього та спостерігав за всім цим. Наносити удари та відбирати телефон ОСОБА_6 не допомагав і нічого йому в цей момент не казав. Коли він побіг, то разом з ним почав втікати по алеї і ОСОБА_6. Коли вони бігли по алеї і вже закінчувалося огородження Красноградського педагогічного коледжу, то він зняв зі своєї руки кастет та викинув його на територію вказаного коледжу, так як при ударах, коли відбувався контакт між його рукою та поверхню кастету, на його руці утворилися рани, що спричинило йому біль. Коли вони пробігли далі, він віддав ОСОБА_6 викрадений мобільний телефон і він дістав з нього батарею і SIM-карту. Після цього ОСОБА_6 віддав йому викрадений мобільний телефон і вони направилися до їхньої подруги ОСОБА_3, яка проживає по АДРЕСА_3. В неї вони знаходилися приблизно півгодини. Вони з нею спілкувалися, але нічого про те, що відбулося їй не казали, там до них під'їжджали співробітники міліції і цікавились двома хлопцями. Після цього вони направилися додому в с.Наталине. Викрадений мобільний телефон він забрав собі. З даного викраденого мобільного телефону на наступний день, тобто 05.08.2013 року він дзвонив своїй знайомій ОСОБА_10, вставивши в нього свою SIM-карту за № НОМЕР_1. Через деякий час вони з ОСОБА_6 дізналися, що їх розшукує міліція та сховали вказаний телефон, разом з сім-картою.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою винність у розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_1 за попередньою змовою разом з ОСОБА_7 не визнав, посилаючись на те, що він добровільно відмовився від вчинення вказаного злочину, однак даючи показання в судовому засіданні фактично описав свою причетність до вказаного злочину та пояснив наступне.

04.08.2013 року у вечірній час ОСОБА_7 прийшов до нього додому. В цей момент ОСОБА_7 запропонував зайти в будинок для розмови, в ході якої запропонував поїхати до м. Красноград та вчинити там розбійний напад, а саме шляхом насилля заволодіти чужим майном та показав йому свій кастет, який він носив в сумці зі звичайної матерії на лівому боці. Даний кастет у ОСОБА_7 він вже бачив раніше. ОСОБА_7 повідомив йому, що саме за його допомогою вони будуть вчинювати розбійні напади і він погодився на його пропозицію, оскільки вважав, що останній цього не зробить, т.я. вважав, що у нього на це не хватить мужності і вирішив це перевірити. Через деякий час вони направились до м.Красноград і ОСОБА_7 взяв вказану сумку, в якій знаходився кастет. Коли вони приїхали до м. Красноград, то направилися до кафе, яке знаходиться на привокзальній площі, поруч з магазином «АТБ», так як там знаходився їх товариш. З даним хлопцем вони поспілкувалися і близько 22.00 год. вони направилися до 3-го м/к р-ну м. Красноград, прийшовши на місце, саме до вул. Московської, вони стали на алеї поруч з парканом до Красноградського педагогічного училища та стали там чекати потенційну жертву. Вони чекали відразу біля паркану за перехрестям вулиць Московської та Харківської. Через деякий час вони з ОСОБА_7 побачили раніше не знайому дівчину, приблизним віком 18-19 років, яка направлялася зі сторони вул. Харківської в сторону 3-го м/к р-ну м. Красноград. ОСОБА_7 йому повідомив, що саме на цю дівчину вони нападуть. В той момент, коли дівчина пройшла повз них на відстані приблизно 4-5 метрів, ОСОБА_7 сказав, що ми повинні йти за нею і вони пішли приблизно на відстані 10 метрів. Вже біля входу на територію Красноградського педагогічного коледжу, біля турнікету вони почали бігти за даною дівчиною. Вони її наздогнали приблизно на відстані 10-15 метрів від турнікету, він пробіг повз неї оскільки злякався і через кілька метрів та почув її крик. Він повернувся та побачив, що ОСОБА_7 наніс удар кастетом даній дівчині в область голови ззаду. Вона після даного удару впала на землю, а ОСОБА_7 почав їй наносити удари кастетом в область голови ззаду, в той момент, коли вона лежала обличчям вниз на землі. Вона кричала, намагалася чинити опір та коли ОСОБА_7 відбирав в неї мобільний телефон, тримала його та не віддавала його. Він в цей момент стояв приблизно в двох метрах від них та дивився на те що відбувається. При цьому він не допомагав ОСОБА_7 та коли той забрав мобільний телефон дівчини побіг разом з ОСОБА_7 по даній алеї в сторону 3-го м/к р-ну м. Красноград. Дівчина залишилась лежати на тому ж місці. Чи була вона притомна в цей момент, він не знає. Коли вони відбігли декілька метрів від вказаного місця, то ОСОБА_7 зняв зі своєї руки кастет та викинув його через паркан на території Красноградського педагогічного коледжу, оскільки даним кастетом він собі роздряпав руку і вона була вся в крові. За магазином «Транзит» вони повернули направо, де ОСОБА_7 дістав викрадений мобільний телефон зняв з нього кришку і дав йому, щоб витягнути з нього карту оператора мобільного зв'язку, яку він зламав і викинув. Потім вони спокійно пішли в напрямку 3-го м/к р-ну, обійшли його і пішли до його подруги ОСОБА_3, яка винесла їм попити води. Коли вони були у ОСОБА_3, то до них під'їжджали працівники міліції, запитували, що саме ми там робимо, запитували про якихось двох хлопців схожих за описом на них. Після цього вони направилися додому в с.Наталине, куди потрапили близько о 01.00 год. 05.08.2013 року. На наступний день до нього додому приходив ОСОБА_7 з викраденим мобільним телефоном і вставляв в нього свою карту оператора мобільного зв'язку. На наступний день, коли він дізнався, що їх розшукують працівники міліції, то він направився до ОСОБА_7 і повідомив йому про це. Він взяв викрадений мобільний телефон та сховав його під приміщення якоїсь будівлі.

Однак не дивлячись на такі покази обвинувачених, їх вина та причетність до інкримінованих вище злочинів за обставин викладених в описовій частині вироку повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а саме показами потерпілих, свідків, письмовими та речовими доказами по справі.

По епізоду розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_2

за ч.2 ст.186 КК України.

Окрім фактичної визнання вини самим ОСОБА_7 у вчиненні даного злочину його вина також підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила що 17 липня 2013 року вона поверталася з центру м.Красноград за місцем свого проживання в район ж/д вокзалу АДРЕСА_4. Коли вона проходила по вул.К.Маркса, то біля НВК №3, побачила двоє хлопців, які стояли біля будинку. Після того, як вона пройшла 3-4 метри, то почула ззаду чоловічі голоси і через деякий час їй було нанесено удар по голові, від якого вона впала та на кільки секунд втратила свідомість, в цей час у неї вирвали сумку, в якій знаходились її особисті речі, а хлопці побігли далі. Після чого вона встала та побігла в інший бік, подзвонила матері, потім приїхав її брат та відвіз її до лікарні.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 17 липня 2013 року, в вечірній час вони з ОСОБА_7 вийшли погулять в м.Красноград, де гуляли в центрі міста, а потім почали направлятися по вул.К.Маркса в строну ж/д вокзалу. По вказаній вулиці перед ними йшла жінка, і ОСОБА_7 сказав «пішли бистріше» на що він погодився та прискорив шаг, а коли почав обганяти вказану жінку, то почув удар. Коли обернувся назад то побачив, як ОСОБА_7 вирвав у цієї жінки сумку та почав бігти вниз, оскільки він злякався то теж побіг за ним. Зупинився він в районі якихось гаражів, де ОСОБА_7 дав йому в руки сумку та почав її підпалювати, а коли вона загорілася вирвав у нього цю сумку з рук і викинув. Після чого вони направилися додому в с.Наталине. Ніякого кастета в той вечір він у ОСОБА_7 не бачив.

Дані свої показання свідок ОСОБА_9 підтвердив і під час проведення слідчого експерименту від 07.09.2013 року з його участю, де він детально розповідав про скоєний злочин ОСОБА_7.(т.3 а.с.124-125).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 09.08.2013 року, ОСОБА_7, орієнтуюсь на місцевості детально розповів, про механізм скоєння розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_2, вказав місце скоєння нападу, а також вказав на те місце, де він разом з ОСОБА_9, зпалив викрадену сумку потерпілої. Саме в цьому місці і було знайдено та вилучено фрагмент обгорілої сумки потерпілої ОСОБА_2(т.2 а.с.199-205).

Достовірність фактів викладених в протоколі даної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив в судовому засіданні.

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 05.09.2013 року за участю потерпілої ОСОБА_2 вона також підтвердила свої покази, які є аналогічними даними нею в судовому засіданні(т.3 а.с.114-121).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.07.2013 року було оглянуто місце, на якому вчинено напад на потерпілу ОСОБА_2 по АДРЕСА_4, в ході якого було виявлено та вилучено фрагмент сумки потерпілої - пасок чорного кольору(т. а.с.6-10).

Після огляду його в якості речового доказу потерпіла та ОСОБА_7 вказали що це дійсно фрагмент з її сумки.

В судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердив, що саме в цьому місці він вчинив напад на потерпілу ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном.

Як слідує з медичної документації потерпілої та з висновків судово-медичних експертиз №381-КР/13 та 483-КР/13 у потерпілої ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: поверхнева забійна рана з крововиливом, розміром 4х0,3см., яка виникла від травматичної взаємодії тупого твердого предмету з продолговатою поверхнею, яка має грань, ребро, можливо в строк та способом, на який вказує потерпіла ОСОБА_2 З приводу забійної рани проводилася первинна хірургічна обробка з накладенням хірургічних швів. За ступенем тяжкості, вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень(т.1 а.с.55-56, 68-75, т.3 а.с.123).

В судовому засіданні після оголошення вказаних висновків, обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував того факту, що вказані тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2 заподіяно саме його діями, тобто нанесенням удару.

Відповідно до висновку комплексної судової трасологічної експертизи волокнистих матеріалів та виробів з них за №№8014/8015/8608 від 24.09.2013 року: фрагмент виробу, вилучений в ході огляду місця події 17.07.2013 року та обгорілі фрагменти виробу, вилучені в ході слідчого експерименту 09.08.2013 року, мають спільну родову належність за характеристиками матеріалів /верх, основа та нитки, якими виконані машинні стібки на даних об'єктах/(т.3 а.с.63-72).

Достовірність даної експертизи про те, що вказані фрагменти були однім цілим, в судовому засіданні підтвердили, потерпіла ОСОБА_2 та сам обвинувачений ОСОБА_7

Згідно з висновками судово-товарознавчої експертизи №8006 від 17.09.2013 року: загальна вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_2 майна, станом на 17.07.2013 року, складає 343.40грн.(т.3 а.с.55-58).

Сам обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував вартість викраденого майна потерпілої.

Крім цього, в ході судового розгляду були досліджені речові докази по справі, відповідно до постанови слідчого від 02.10.2013 року, які також підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вказаному злочині.

Так, під час дослідження речових доказів в судовому засіданні, а саме фрагментів шкіряних виробі чорного кольору та обгорілого фрагменту жіночої сумки, обвинувачений ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_2 підтвердили, що ці фрагменти були одним цілим.

Під час дослідження речового доказу: зв'язки металевих ключів, які також було вилученого в ході слідчого експерименту 09.08.2013 року, в місці вказаним ОСОБА_7, останній пояснив, що це ключі, які знаходилися в сумочці потерпілої.

Такі ж покази дала і потерпіла ОСОБА_2, вказавши на те що це її ключі, які знаходилися в сумочці.

При цьому, враховуючи характер тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_2 у вигляді поверхневої забійної рани, розміром 4х0,3см., яка виникла від травматичної взаємодії тупого твердого предмету з продолговатою поверхнею, яка має грань, ребро, і якій проводилася первинна хірургічна обробка з накладенням кількох хірургічних швів, то колегія суддів до показів ОСОБА_7 в тій частині, що він наніс удар потерпілій ОСОБА_2 кулаком руки, відноситься критично. Оскільки з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що удар було нанесено саме невстановленим твердим предметом, відповідно до пред'явленого обвинувачення.

По епізоду незаконного виготовленні та носінні холодної зброї

за ч.2 ст.263 КК України.

Окрім повного визнання своєї вини у вчиненні даного злочину в судовому засіданні самим ОСОБА_7 такі його покази повністю підтверджуються висновком експертизи №60 від 30.08.2013 року, відповідно до якої, представлений предмет, який було вилучено в ході додаткового огляду місця події за фактом розбійного нападу на гр.ОСОБА_1 є холодною зброєю ударно-роздріблювальної дії, виготовленим саморобним способом із застосуванням верстатного обладнання з доступного матеріалу, і є кастетом довільного виконання(т.3 а.с.45-50).

Після оголошення вказаного висновку в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 повністю був з ним згодний.

Крім цього, в ході судового розгляду були досліджені речові докази, відповідно до постанови слідчого від 02.10.2013 року, а саме вказаний саморобний кастет. Після його огляду, ОСОБА_7 підтвердив суду, що це є той самий кастет, якій він самостійно виготовив з непридатної праски для вчинення нападів.

По епізоду розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1

за ч.4 ст.187 КК України.

Окрім повного визнання своєї вини у вчиненні даного злочину в судовому засіданні самим ОСОБА_7 та фактично показами ОСОБА_6, такі їх покази повністю підтверджуються і іншими доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала що 04.08.2013 року приблизно до 23.00 год. вона поверталася з центру м.Красноград додому на 3-й мкр., йшла вона по вул.Харківській м. Красноград. Після цього вона перейшла перехрестя з вул. Московською та стала направлятися в сторону 3-го м/к р-ну м. Красноград по алеї. Коли вона проходила по даній алеї, то побачила поруч з собою на відстані декількох метрів двох раніше невідомих їй хлопців. Їм на вигляд було приблизно 16-20 років. Вони стояли біля паркану, яким огороджено Красноградський педагогічний коледж зі сторони вул.Харківської м.Красноград. Дані хлопці стояли та слухали музику на мобільному телефоні. Вона пройшла повз них та стала йти по алеї в напряму 3-го м/к р-ну м. Красноград. В той момент, коли вона відійшла від даних чоловіків на відстань близько 5 метрів, то почула, що вказані хлопці стали йти слідом за нею. В цей момент їй зателефонувала на мобільний телефон її матір, якій вона повідомила, що скоро буду вдома, а дані в цей час хлопці йшли слідом зі нею і вона почала відчувати якусь незрозумілу тривогу. Коли вона пройшла повз турнікету, через який здійснюється вхід на територію Красноградського педагогічного коледжу, у неї в правій руці знаходився мій мобільний телефон ТМ «NOKIA C3». В цей момент вона почула як за нею стали бігти, особи, які до цього йшли слідом. В цей момент дані хлопці навздогін нічого не кричали коли вона пройшла ще буквально 2-3 метри то відчула сильний удар в область голови ззаду, який було нанесено якимось твердим тупим предметом. Від даного удару вона впала майже на асфальтобетонну поверхню землі на спину та вперлася на лікті. В її правій руці так і залишився її мобільний телефон. Після вказаного удару вона свідомість не втрачала, але не зовсім зрозуміла, що навкруги неї відбувається і майже нічого не бачила, оскільки з поверхні голови у неї відкрилася кровотеча. В той момент, коли вона лежала на землі, то намагалася встати, але хлопець, якого вона майже не розгледіла став швидко наносити їй удари спереду в область голови. Дані удари також були сильними і наносилися твердим тупим предметом. При цьому свідомість вона не втрачала, а навпаки намагалася дати відсіч нападнику, шляхом нанесення ударів ногами, але чи спричинила вона йому які-небудь тілесні ушкодження вказати не може. В той момент, коли нападник наносив їй удари в область голови спереду, з іншого боку у неї забирали мобільний телефон, який вона міцно тримала в свої правій руці. Нападник виривав мобільний телефон так, що травмував великий палець її правої руки. Всі удари були нанесені їй область голови тупим твердим предметом. Де саме в цей момент знаходився другий хлопець вона не знає. Того факту, що перед нанесення удару її хтось обганяв, вона не бачила. Після того, як у неї було відібрано мобільний телефон, то ці хлопці стали втікати, а вона майже відразу підвелася і стала виходити на проїжджу частину та направилася додому до 3-го мкр м.Красноград. В цей час все її обличчя було в крові, оскільки з ран, відкрилася кровотеча. В яку сторону побігли нападники вона не бачила. Окрім мобільного телефону, нападники в неї нічого не забрали. Після здійснення нападу вона направилася додому, звідки вже звернулася за допомогою до Красноградської ЦРЛ, де їй була надана медична допомога. Через деякий час співробітниками міліції з нею було проведено слідчий експеримент, де вона детально пояснила, як саме в неї було відібрано мобільний телефон та були нанесені удари в область голови.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що особисто з ОСОБА_7 вона не знайома, а спілкувалася з ним тільки в телефонному режимі. Останній раз ОСОБА_7 дзвонив в літку 2013 року, більш конкретно дату вона не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що в літку 2013 року пізно у вечьорі, більш точну дату він не пам'ятає, до нього в кофейню, яка знаходиться на автовокзалі м.Красноград, заходили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 де він з ними спілкувався. При цьому він бачив, що у ОСОБА_7 були тілесні ушкодження на кісті, одній з рук.

Крім того, відповідно до протоколів огляду місця події від 05.08.2013 року, який проводився по алеї на вул.Московській в.Красноград Харківської області, поблизу входу до Красноградського педагогічного коледжу було виявлено плями бурого кольору, з яких були взяті відповідні змиви для подальшої ідентифікації та неподалік від цього місця виявлено металевий предмет, обмотаний жовтою стрічкою, схожий на кастет(т.1 а.с.123-126, 216-237).

В подальшому, в ході проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 08.08.2013 року, останній детально розповів про скоєння ним з ОСОБА_6 розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1, розповів про характер та кількість нанесених ударів потерпілій, а також вказав місце нападу, яке співпало з місцем проведення огляду місця події від 05.08.2013 року та вказав місце куди він викинув кастет після нанесення ударів потерпілій ОСОБА_1 При огляді в судовому засіданні фото матеріалів до протоколу огляду місця події, ОСОБА_7 підтвердив, що місце куди він викинув кастет є тим самим, де його знайшли співробітники міліції і воно дійсно відображено в протоколі огляду від 05.08.2013 року(т.2 а.с.136-143).

В судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердив дійсність наданих ним показів при проведенні даного слідчого експерименту.

В ході проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 09.08.2013 року, останній також детально розповів про події, які сталися 04.08.2013 року на вул.Московській в.Красноград Харківської області, поблизу входу до Красноградського педагогічного коледжу за участю його та ОСОБА_7, які підтвердив в ході судового розгляду справи(т.2 а.с.218-221).

Відповідно до протоколів огляду місця події від 07.08.2013 року ОСОБА_7 вказав місце куди він сховали мобільний телефон потерпілої ОСОБА_1 «Нокиа С 3», в якому його і було знайдено та вилучено, а також з вказаного телефону було вилучено сім карту оператора стільникового зв'язку «МТС» НОМЕР_1(т.2 а.с.10-12, 17-25).

В судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердив правдивість інформації, відображеної у вказаних протоколах та пояснив, що після того, як вони з ОСОБА_6 дізналися, що їх розшукує міліція вони вирішили сховати мобільний телефон, яким заволоділи при розбійному нападі на ОСОБА_1 Що стосується сім-карти вилученої з даного телефону, то вона належить йому(ОСОБА_7), вказану сім-карту він вставляв у викрадений телефон та на наступний день після скоєння злочину 05.08.2013 року, телефонував своїй подрузі ОСОБА_10.

Вказані показання ОСОБА_7 підтверджуються і роздруківкою всіх вхідних та вихідних дзвінків абонентів, які виходили на зв'язок з мобільного телефону "NOKIA C 3" ІМЕІ:НОМЕР_2 за період з 21:00 год.-04.08.2013 року по 16:00 год.-05.08.2013 року, які були отримані на підставі ухвали слідчого судді від 06.08.2013 року(т.1 а.с.266-271, 259).

У вказаних роздруківках на а.с.271 мається інформація про те що 05.08.2013 року з номеру НОМЕР_1 ІМЕІ:НОМЕР_2 було здійснено три дзвінки з с.Наталине, Красноградського району.

Свідок ОСОБА_10 також підтвердила вказані факти, пояснивши, що влітку на початку серпня(точну дату не пам'ятає) ОСОБА_7 їй телефонував.

Відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи №54 від 16.08.2013 року слід папілярного узору, який був знайдений на поверхні кришки мобільного телефону "NOKIA C 3" ІМЕІ:НОМЕР_2 придатний для ідентифікації особи і залишений він вказівним пальцем правої руки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1(т.2 а.с.226-230).

В судовому засіданні ОСОБА_7 не заперечував висновків даної експертизи та пояснив, що дійсно вказаний телефон він тримав в руках і там залишилися його відбитки.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи №428-КР/13 від 08.08.2013 року у ОСОБА_7 на момент огляду було виявлено ссадини на праві кісті, які утворилися від дії тупих твердих предметів по механізму удар-тертя(т.2 а.с.151-152).

Як пояснив ОСОБА_7 в судовому засіданні, вказані тілесні ушкодження у нього утворилися від саморобного кастета, коли він його використовував при розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_1, а саме наносив їм удари.

Про пошкодження правої кисті ОСОБА_7 за вказаних вище обставин, підтвердив в судовому засіданні і ОСОБА_6

Факт пошкодження правої кисті також підтвердив і допитаний свідок ОСОБА_15.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 04.09.2013 року за участі потерпілої ОСОБА_1, остання детально розказала та показала про обставини нападу на неї 04.08.2013 року по вул.Московській м.Краснограда, а також про характер нанесення їй тілесних ушкоджень(т.3 а.с.83-87).

Згідно з висновками судово-медичних експертиз потерпілої ОСОБА_1 №411-КР/13, 416-КР/13, 445-КР/13 та 473-КР/13 від 18.09.2013 року у неї мають місце наступні тілесні ушкодження: гостра відкрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, втиснений(вдавлений) перелом правої тім'яної кістки, чотири забиті рани волосистої частини голови, множинні синці правої половини обличчя, правого плеча, правого передпліччя, першого пальця правої кисті, синець лівого плеча, ссадина лівого ліктьового суглоба. Із приводу ран на волосистій частині голови проводилася первинна хірургічна обробка з накладенням хірургічних швів.

Забиті рани із втисненим переломом правої тім'яної кістки й лінійний перелом кортикальної (зовнішньої) пластини потиличної кістки утворилися від травматичного впливу тупого твердого предмета з обмеженою довгастою поверхнею, що має грань, ребро; синці утворювалися від травматичного впливу тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею; ссадини, утворювалася від дії тупого твердого предмета по механізму тертя-ковзання. Зазначені ушкодження могли утворюватися можливо в строк, зазначений, потерпілою ОСОБА_1 і вказаних в постанові.

По ступеню тяжкості гостра відкрита черепно-мозкова травма із втисненим переломом правої тім'яної кістки й забита рана в цій області відноситься до категорії тяжких, як небезпечних для життя. Забиті рани волосистої частини голови належать до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали за собою короткочасний розлад здоров'я; синці й ссадини відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Взагалі у потерпілої ОСОБА_1 було виявлено не менше 12 травматичних взаємодій в різні частинах тіла.

При цьому покази ОСОБА_7 про спосіб та кількість спричинених тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1, а також покази самої ОСОБА_1 дані ними при допитах та при проведенні слідчого експерименту, кожного окремо, в частині завдання тілесних ушкоджень в область голови не суперечать даним, отриманим при судово-медичній експертизі гр.ОСОБА_1 (т.1 а.с.239-243, т.2 а.с.6-7, т.3 а.с.12, 97).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 був згоден з вказаними висновками експертиз та не заперечував, що вказані тілесні ушкодження потерпіла ОСОБА_1 отримала саме від його дій 04.08.2013 року при розбійному нападі на неї та нанесенні кількох ударів кастетом в область голови.

З приводу характеру спричинених тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 не заперечував в судовому засіданні і ОСОБА_6

Поряд з цим, висновок судово-цитологічної експертизи №624-Ц/2013 від 23.08.2013 року не виключає, що зразки марлевих тампонів-смівів крові, які були вилучені при огляді місця події 05.08.2013 року походять від потерпілої ОСОБА_1(т.2 а.с.248-250).

В судовому засіданні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не заперечували, що розбійний напад на потерпілу ОСОБА_1 відбувся саме в тому місці, де були зроблені відповідні змиви і що це може бути кров потерпілої ОСОБА_1

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №7542 від 17.09.2013 року ринкова вартість викраденого майна, зазначеного у постанові, а саме мобільного телефону "NOKIA C 3", який належить потерпілій ОСОБА_1, станом на 04.08.2013 року складає 878,24грн.(т.2 а.с.240-242).

З вказаною вартістю даного телефону ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю погодились.

Дослідження та огляд речових доказів по даному епізоду, також підтвердили причетність та винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у розбійному нападі на ОСОБА_1

Так, після огляду в судовому засіданні металевого предмета - ОСОБА_7 пояснив, що це саморобний кастет, який він виготовив за місцем свого мешкання і який в подальшому ним було використано при розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_1 04.08.2013 року за обставин, викладених вище.

Обвинувачений ОСОБА_6 також підтвердив ті ж самі факти.

Стосовно мобільного телефону "NOKIA C 3" ІМЕІ:НОМЕР_2, то обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пояснили суду, що вказаний телефон належить потерпілій ОСОБА_1, яким вони заволоділи, при розбійному нападі на неї 04.08.2013 року.

Потерпіла ОСОБА_1 також підтвердила, що це її мобільний телефон.

При огляді сім-карти оператора стільникового зв'язку «МТС» НОМЕР_1, ОСОБА_7 пояснив, що вказана сім-карта належить йому, і він її використовував при дзвінках своїй знайомій ОСОБА_10 з мобільного телефону потерпілої ОСОБА_1.

Також в судовому засіданні була дослідженна упаковка з під мобільного телефону потерпілої ОСОБА_1, а також документи на нього, в яких мається марка, модель та ІМЕІ мобільного телефону, завдяки якому вказаний мобільний телефон було відстежено шляхом проведення радіотехнічної розвідки на підставі ухвали слідчого судді від 06.08.2013 року.

Що стосується елементу сережки(фіксатора), який був знайдений та вилучений працівниками міліції в ході огляду місця події від 05.08.2013 року, то судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 впізнала вказану річ, як один зі складових частин її сережки, яка була зірвана з неї на місці розбійного нападу 04.08.2013 року.

При цьому до показів ОСОБА_6 з приводу того, що в його діях немає складу інкримінованого йому злочину, а мається добровільна відмова, колегія суддів ставиться критично.

Так, ст.17 КК України передбачає добровільну відмова при незакінченому злочині, в якій зазначається, що добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

При цьому добровільна відмова співучасників має певні особливості, які передбачені ст.31 КК України, відповідно до якої у разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець(співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 Кримінального Кодексу, тобто тільки при незакінченому злочені.

Як було встановлено в ході судового розгляду справи, чого не заперечували і самі ОСОБА_7 та ОСОБА_6, при плануванні та організації розбійного нападу 04.08.2013 року, в них не було чіткого плану з розподіленням певних ролей, а вони домовлялися вчиняти всі активні дії разом, тобто діяли як співвиконавці.

Таким чином аналізуючи положення ст.ст.17, 31 КК України колегія суддів приходить до висновку, що при вчиненні злочину декількома співвиконавцями, добровільна відмова одного з них повинна полягати тільки у активних діях чи впливі на іншого, за якого не виконується об'єктивна сторона злочину, тобто щоб взагалі позбавити інших осіб можливості завершити розпочатий злочин, в даному випадку - розбійний напад не повинен був вчинений взагалі. При цьому незастосування насильства одним зі співвиконавцем заздалегідь приготованого розбійного нападу неможливо розглядати, як добровільна відмова при умові, як що в його присутності інші учасники даного нападу виконали ті дії, які були заздалегідь обумовлені.

Як вбачається з показів самих обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вони заздалегідь домовились вчинити розбійний напад на будь кого, з метою заволодіння майном особи, при цьому для цього нападу ОСОБА_7 взяв з собою металевий кастет, який бачив і ОСОБА_6, тобто допускав його застосування до потенційної «жертви». Крім того, протягом всього часу, з моменту попередньої домовленості про сумісне скоєння розбійного нападу і аж майже до закінчення об'єктивної сторони даного злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спільно виконували всі дії направлені на скоєння даного розбійного нападу, який і був закінчений відносно потерпілої ОСОБА_1 з нанесенням останній тілесних ушкоджень.

До показів ОСОБА_6 в тій частині, що у нього взагалі не було умислу вчиняти вказаний розбій, колегія суддів також відноситься критично, оскільки сама поведінка ОСОБА_6 вказувала на його повну готовність до вчинення вказаного розбійного нападу.

За таких обставин і на підставі аналізу зібраних і досліджених у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що винність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованого їм злочину доведена повністю і кваліфікує їх дії:

- за ч.4 ст.187 КК України, як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з заподіянням тяжкого тілесного ушкодження потерпілій,

а дії ОСОБА_7 крім того необхідно кваліфікувати:

- за ч.2 ст.186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого(епізод нападу на потерпілу ОСОБА_2);

- за ч.2 ст.263 КК України, як незаконне виготовлення та носінні холодної зброї.

Призначаючи обвинуваченим покарання, суд керується ст.ст.65-67, 103 КК України.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце мешкання, де проживає разом з батьками і характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на обліку у службі у справах дітей не перебуває та ніколи не перебував, за місцем колишнього навчання характеризується посередньо, фізичний стан неповнолітнього відповідає віковому рівню, має задовільний загальний розвиток, скритий, у спілкуванні з ровесниками витриманий, захоплюється спортом, поступив на 1 курс Красноградського професійного ліцею, однак у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, до занять не приступив.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце мешкання, де проживає разом з матір'ю в неповній сім'ї і характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на обліку у службі у справах дітей не перебуває та ніколи не перебував, за місцем навчання в Красноградському професійному ліцеї, характеризується позитивно, фізичний стан неповнолітнього відповідає віковому рівню, має задовільний загальний розвиток, добрий працьовитий, на зауваження реагує позитивно, у спілкуванні з ровесниками витриманий, захоплюється спортом.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 суд визнає повне визнання провини, щире каяття та вибачення перед потерпілими, сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, відшкодування потерпілим завданої шкоди, в зв'язку з чим вони ніяких претензій до нього не мають.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд визнає вчинення злочину неповнолітнім, фактичне визнання ним вини та щире каяття у вчиненому, вибачення перед потерпілою, а також, позитивну характеристику за місцем мешкання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6, суд, враховує характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, кожним з них; дані про особу обвинувачених, кілька обставин, які пом'якшують покарання у кожного з обвинувачених, які зазначені вище, відсутність обставин, які обтяжують покарання і вважає, що покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_6, яке необхідно і достатньо для їх виправлення перевиховання і попередження нових злочинів, повинно бути призначено: за ч.4 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією даною статті, а ОСОБА_7 за ч.2 ст.186 та ч.2 ст.263 в межах санкції даних статей теж у вигляді позбавлення волі.

В силу ч.2 ст.98 КК України, додаткове обов'язкове покарання за ч.4 ст.187 КК України у вигляді конфіскації майна, до неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не застосовується.

Оскільки ОСОБА_7 скоїв кілька злочинів, то суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст.70 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю злочинів, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, з 08 серпня 2013 року відповідно до ухвали слідчого судді від 08.08.2013 року.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати по справі на залучення експерта, відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинувачених.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.263, ч.2 ст.186, ч.4 ст.187 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.263 КК України - 2(два) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України - 5(п'ять) років позбавлення волі;

- за ч.4 ст.187 КК України з застосуванням ст.69 КК України - 6(шість) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, ОСОБА_7 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим у вигляді 6(шести) років позбавлення.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.4 ст.187 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді 5(п'яти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 рахувати з 08 серпня 2013 року.

Речові докази по справі:

- чорний шкіряний фрагмент жіночої сумки ОСОБА_2, фрагмент обгорівшої сумки ОСОБА_2, два ключі ОСОБА_2, вологі серветки, кастет, ватні тампони зі змивами плям бурого кольору, які знаходяться в камері схову речових доказів Красноградського районного суду - знищити;

- фрагмент сережки жовтого кольору, мобільний телефон «Нокиа - С 3 -00» та документи з коробкою на вказаний телефон, які належать потерпілій ОСОБА_1, які знаходяться в камері схову речових доказів Красноградського районного суду - повернути потерпілій ОСОБА_1;

- речі ОСОБА_7: а саме футболку, штани, кросівки та сім-карту мобільного оператора МТС, які знаходяться в камері схову речових доказів Красноградського районного суду - повернути ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова) судові витрати по справі за проведення криміналістичної експертизи №60 від 30.08.2013 року в сумі 733,50грн.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова) судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи №54 від 16.08.2013 року в сумі 880,20грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий:

Судді: