Ухвала суду № 38360900, 10.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2014 рокусправа № 808/2044/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013р. у справі №808/2044/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2013 року Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" (далі - позивач або ПАТ "Мотор Січ") звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі), правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012 №0000910025.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013р. у справі № 808/2044/13-а позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 19 жовтня 2012р. №0000910025.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких зазначено що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справа, вірно надав їм юридичну оцінку, та прийняв законне рішення з дотриманням норм діючого податкового законодавства, а тому підстави для скасування законної постанови відсутні.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, прохав залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 19 жовтня 2012 року №0000910025, згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст.58, п. 123.1 ст. 123, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п.78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, за порушення п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.3, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ПАТ "Мотор Січ" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 4 947 000,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 2 473 500,00 грн..

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 05 жовтня 2012 року №409/25-2/14307794 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування АТ "Мотор Січ", код ЄДРПОУ 14307794 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012 р. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2012 (далі - Акт перевірки).

У висновках Акту перевірки встановлено: завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2012 року (р.10.1 декларації з ПДВ) у сумі 3 333,00 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України; заниження податкових зобов'язань за липень 2012 року (рядок 9 декларації з ПДВ) на суму 4 943 667,00 грн., чим порушено п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 (р.19, р.23, р.23.1 декларації з ПДВ) на суму 4 947 000 грн., чим порушено п. 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані наступним: у позивача відсутні належні документальні докази, які б підтверджували реальність господарських операцій з його контрагентом - ФОП ОСОБА_1. Податковий орган наводить інформацію про діяльність по ланцюгу контрагента постачальника ПАТ «Мотор Січ» (ТОВ «Аркада і К», яке є постачальником ФОП ОСОБА_1.), ставлячи під сумнів факт здійснення даним підприємством господарських операцій, обґрунтовуючи це, зокрема, відсутністю інформації про наявність у них виробничих та складських приміщень (стор.15 Акту), ненадання на запит первинних документів. Крім того, зазначено, що ПАТ "Мотор Січ" не було надано товарно-транспортні накладні, сертифікати якості та документи на оприбуткування товару по податковій накладній.

З зазначених підстав податковий орган дійшов висновку про відсутність правових наслідків укладених позивачем угод з вказаним контрагентом та відсутність фактичного виконання поставок.

Крім того, в Акті перевірки встановлено, що ПАТ "Мотор Січ" в липні 2012 року здійснило часткове повернення коштів ТОВ "Гранум-Еліт" на підставі розірваних попередніх договорів, однак, з наданих до перевірки платіжних доручень вбачається, що вказані суми перераховані без ПДВ, до перевірки не надано документів, які б свідчили про те, що після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перегляд цін або повернення товару. Таким чином, на думку податкового органу, в липні 2012 року не відбулася зміна суми компенсації вартості після постачання товарів (послуг) та не відбулося повернення постачальнику (ТОВ "Гранум-Еліт") суми попередньої оплати товарів (послуг) з ПДВ.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте скарги були залишені без задоволення, після чого позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнив, оскаржене рішення податкового органу визнав протиправним та скасував, виходячи при цьому з наступного.

Щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2012 року у сумі 3 333,00 грн. та порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Мотор Січ" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки №240101 від 24 січня 2012р..

На виконання договору, відповідно до специфікації від 24.01.2012 року та видаткової накладної, ФОП ОСОБА_1 поставив позивачу підшипники Ш6, підшипники Ш8 та комплектуючі до вогнегасника на загальну на суму 73 734,00 грн., а 08.02.2012 - виписав податкову накладну №70 на суму 20 000грн., у тому числі податок на додану вартість - 3 333,33грн..

За поставлений товар позивач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти у сумі 20 000грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2012 №171.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку із таким придбанням.

Позивачем до складу податкового кредиту липня 2012 року включено, зокрема, суму податку на додану вартість у розмірі 3333,33 грн. на підставі податкової накладної, виписаної у зв'язку із придбанням товарів у ФОП ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, та мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару; в свою чергу, податкова накладна, на підставі якої позивач сформував податковий кредит, та копії якої знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивач здійснює діяльність з виробництва літальних апаратів, включаючи космічні (основний). Матеріалами справи підтверджено, що придбані у ФОП ОСОБА_1 товари використовувались позивачем у його власній господарській діяльності, на підтвердження чого надано копії приходних ордерів; картки складського обліку матеріалів; вимоги про видачу у виробництво придбаних ТМЦ тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, і колегія з цим погоджується, що операції позивача з зазначеним вище контрагентом здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Ймовірні ж порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Враховуючи зазначене, можливо стверджувати, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1, а висновки Акта перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2012 року у сумі 3 333,00 грн. та порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України є помилковими, та спростованими приєднаними до справи первинними документами.

Щодо висновку податкового органу про порушення ПАТ "Мотор Січ" п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012р. у розмірі 4 947 000 грн. в зв'язку із протиправним, на думку податкового органу, коригуванням податкових зобов'язань в липні 2012 року у бік зменшення суми ПДВ в розмірі 4 943 666,67грн..

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Мотор Січ" та ТОВ "Гранум-Еліт" були підписані попередні договори купівлі-продажу, а саме: №5186/12-К від 11.04.2012р., № 5352/12-К від 11.04.2012р., № 4487/12-К від 23.03.2012р. і протоколи розбіжностей до них, які є складовими частинами попередніх договорів, а отже, містять обов'язкові до виконання умови. На виконання попередніх договорів купівлі-продажу ТОВ "Гранум-Еліт" перераховував у періоді, що перевірявся, тобто в березні та квітні 2012 року, частковими платежами грошові кошти. Відповідно до ст. 187 та п. 201.4 ст. 201 ПКУ в ПАТ "Мотор Січ" виникли податкові зобов'язання з ПДВ, тобто на дату зарахування коштів на банківський рахунок від покупця.

Згодом, сторони дійшли згоди про розірвання вказаних попередніх договорів купівлі-продажу в результаті чого було укладено 12.06.2012р. додаткові угоди та протоколи розбіжностей до них, згідно яких Позивач зобов'язувався повернути ТОВ "Гранум-Еліт" отримані грошові кошти разом з ПДВ. В зв'язку з розірванням попередніх договорів ПАТ "Мотор Січ" в липні 2012 року здійснив часткове повернення коштів ТОВ "Гранум-Еліт" та відповідно п. 192.1 ст. 192 ПКУ виписав розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, які були виписані в березні, квітні 2012 року, на зменшення податкових зобов'язань з ПДВ.

При поверненні часткової попередньої оплати ПАТ "Мотор Січ" в полі "призначення платежу" допустив помилку, вказавши суми повернення без ПДВ. Відповідно до листа НБУ від 09.06.2011 року N 25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу" після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку. Так, 04.09.2012р. листом бух-28801 підприємство повідомило ТОВ "Гранум-Еліт" про заміну реквізитів в полі "призначення платежу", вказавши суми повернення з ПДВ (вказаний лист долучено до матеріалів справи).

Згідно зі статтею 693 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV, зі змінами та доповненнями, у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Статтею 654 ЦК України зазначено, що сторони, якщо це зазначено договором, мають право вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору.

Таким чином, якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від покупця були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі склалися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то продавець - платник ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ, зважаючи на те, що в його обліку не відбулася операція з постачання товарів (робіт, послуг), відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

В апеляційній скарзі та у судовому засіданні представник відповідача наполягав на тому, що перераховані на користь позивача та повернені грошові кошти за своєю правовою природою є позикою. В той же час, вказана обставина не досліджувалась при проведенні перевірки та не відображалась в Акті перевірки, що був підставою для прийняття оскарженого рішення.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно пп.14.1.267. ст. 14 ПК України, позика - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Контрагент Позивача - ТОВ "Гранум-Еліт" не є ані фінансовою установою, ані нерезидентом, крім того, попередній договір купівлі-продажу не передбачає зобов'язання повернення грошових коштів зі сплатою процентів за користування сумою позики.

Предметом договору позики є саме оборот коштів. У випадку укладеного Позивачем та ТОВ "Гранум-Еліт" попереднього договору купівлі-продажу, перераховані кошти були саме авансом, який зараховується у повний розрахунок під час укладення основного договору.

Таким чином, ПАТ "Мотор Січ" правомірно виконало покладені на нього зобов'язання з коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у разі зміни сум компенсації, повернення товарів або авансових оплат, які регламентовано ст. 192 ПК України.

Згідно з приписами ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Отже, положення зазначеної норми зобов'язує постачальника та отримувача коригувати суми податкових зобов'язань та податкового кредиту якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи:

1. наступний за постачанням перегляд цін;

2. перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала;

3. при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Висновки податкового органу, що в липні 2012 року не відбулася зміна суми компенсації вартості після постачання товарів (послуг) та не відбулося повернення постачальнику (ТОВ "Гранум-Еліт") суми попередньої оплати товарів (послуг) з ПДВ, спростовано наявними у матеріалах справи доказами.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2012 року №0000910025, у суду були підстави для його скасування.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі №808/2044/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 16.04.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак