Ухвала суду № 38359329, 18.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/1048/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Головко О.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Корнієнко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 р. у справі № 2а/0470/1048/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасспром"

до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбаспром» звернулося з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просило встановити некомпетентність відповідача, щодо визнання ним неможливості реального здійснення фінансово - господарських операції ТОВ «Кривбаспром» та ведення господарської діяльності в порядку, передбаченим положенням діючого законодавства України у відносинах з ТОВ «Арт - Вікторія» у період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року та порушенням нами ст.203, ч.ч.1.2., ч.1 ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України у частині недотримання вимог, вказаних у цих статтях на момент заключення угоди, які не направлені на реальні правові наслідки, обумовлених ними по угодам та здійснених між ТОВ «Кривбаспром» та ТОВ «Арт - Вікторія» та визнати незаконними податкову вимогу від 05.09.2011 року №340 на суму 76784,9 грн. якою донараховано податок на прибуток - 34519,01 грн., податок на додану вартість - 26760,07 грн. та податкові повідомлення рішення від 02.06.2011 року №0000782301 на суму 8646 грн. та №0000792301 на суму 6916,75 грн. у вигляді фінансових санкцій за несплату зазначених видів податку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 02 червня 2011 року №0000782301 та №0000792301, а також податкову вимогу від 05 вересня 2011 року №340. В задоволенні позовних вимог щодо визнання відсутності компетентності відповідача визнавати та встановлювати неспроможності реального здійснення фінансово-господарської операції ТОВ «Кривбаспром» та ведення господарської діяльності в порядку передбаченому чинним законодавством по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Арт - Вікторія» за зазначений період відмовлено.

Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспром» відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: не досліджені всі обставини справи, що мають значення для вирішення питання по суті.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, представниками відповідача Центральної міжрайонної державної податкової інспекції к м. Кривому Розі Дніпропетровської області було проведено перевірку господарської діяльності позивача за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Арт - Вікторія».

За результатами перевірки складено Акт №716/230/19427304 від 18.05.2011 року, яким встановлено порушення ст..203, ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ст. 228 ЦК України, а також пп7.4.1,пп7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено 02.06.2011 року податкові повідомлення рішення №0000782301 про збільшення суми податкового зобов'язання ТОВ «Кривбаспром» з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 43230,00 грн. та №0000792301 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34583,75 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Кривбаспром» та ТОВ «Арт - Вікторія» укладено агентську угоду №061207 від 06.12.2010 року за якою позивач придбав послуги у ТОВ «Арт - Вікторія» по виконанню доручення за винагороду здійснювати від свого імені та за рахунок позивача юридичні та інші дії, укладати з третіми особами угоди щодо закупівлі або реалізації продукції.

За висновками податкового органу зазначений договір (угода) є нікчемним, з огляду на те, що дії виконані на підставі зазначеної угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків, відсутність об'єктів у контрагента, які підпадають під визначення ст..ст.3,7 Закону України «Про податок на додану вартість» тощо.

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Однак, наявність умислу та обставини щодо виконання угоди, стосовно дійсності якої виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить рішення суду яке набрало законної сили щодо визнання угоди не чинною, що підтверджувало б факт, що правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Доказів, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність угоди відповідачем не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, також вважає правомірними висновки про безпідставність позовних вимог щодо встановлення компетенції податкового органу висловлювати твердження про правомірність ведення господарської діяльності, зазначаючи наступне.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки висновки є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження можуть бути дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова