Ухвала суду № 38358291, 24.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/3480/13-ц Головуючий у І інстанції Орда О.О.Провадження № 22-ц/780/2227/14 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 29 24.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

22 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Таргоній Д.О., Березовенко Р.В.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств міста Василькова» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2013 року позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь майнову шкоду у розмірі 50 312,75 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Позов обґрунтований тим, що 24 лютого 2013 року у будинку АДРЕСА_2 через зрив футорки на приборі (радіаторі) опалення у належній на праві власності ОСОБА_1 квартирі № 8 стався витік гарячої води, внаслідок чого було залито належну позивачам квартиру під № 5, яка розташована поверхом нижче. Відповідач є власником квартири, тобто відповідальним за завдання збитків, проте в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати завдані позивачам матеріальні збитки або провести ремонтні роботи своїми силами та за свій рахунок.

Також зазначали, що їм була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які вони зазнали через залиття квартири і переносять по теперішній час та погіршення стану здоров'я ОСОБА_3, яка в квітні 2013 року захворіла на тяжке хронічне захворювання (нумулярна екзема) головною причиною виникнення якої, являється важкий стан нервової системи хворої.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди 45 781,44 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 800 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 800 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема в доводах апеляційної скарги зазначила, що залиття квартири відбулося не з її вини, а з вини КП «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова», який є виконавцем послуг та балансоутримувачем будинку і відповідно до ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язаний контролювати технічний стан інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень та утримання в належному технічному стані, технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1, як власник квартириАДРЕСА_3, не забезпечила належного догляду за своєю власністю, внаслідок чого із її вини на радіаторі опалення зірвано футорку, що призвело до прориву гарячої води та затопленню квартири №5, яка знаходиться поверхом нижче і належить на праві власності позивачам. Внаслідок затоплення квартири позивачів їм завдано матеріальні збитки, які полягають у реальній вартості втраченого майна та вартості робіт, необхідних для відновлення майна та моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, негативних наслідках, пов'язаних із пошкодженням майна.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 322 ЦК України та ст. 151 Житлового Кодексу УРСР власник квартири зобов'язаний утримувати майно, забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2.

24 лютого 2013 року у квартирі АДРЕСА_3 стався витік гарячої води із радіатора опалення, водою було залито квартиру позивачів під № 5, внаслідок чого останнім були завдані матеріальні збитки у вигляді пошкоджень стелі приміщень квартири, підлоги та інше.

Згідно акту про залиття від 25.03.2013 року, затвердженого директором КП «ККП м.Василькова», причиною залиття квартири стало зрив футорки на приборі (радіаторі) опалення у квартирі № 8, мешканець вказаної квартири №8 намагався підтягнути футорку на радіаторі під тиском системи опалення. (а.с.6).

Висновком про оцінку майна, складеним на підставі договору №06/07 від 05.06.2013 року між ПП «Актив Інвест» та ОСОБА_2, встановлено, що заподіяна позивачам шкода складається з двох сум: вартість заміщення витратних матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт - 50 312,75 грн.; залишкова вартість заміщення витратних матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт (з урахуванням величини зносу будівельних матеріалів) - 45 781,44 грн.

Від проведення судової технічної або судової товарознавчої експертизи сторони відмовились.

Встановивши вказані обставини справи, враховуючи докази надані сторонами на підтвердження - заперечення позову, суд прийшов до вірного висновку, що шкода завдана із вини відповідача як власника квартири і стягнув з відповідача матеріальну шкоду в сумі 45 781,44 грн. і моральну шкоду в сумі по 800грн. на кожного із позивачів як співвласників квартири.

Відповідно до ст. ст. 322,323 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Висновки суду про те, що ОСОБА_1 як власник квартири не забезпечила належного догляду за своє власністю, а тому є відповідальною за заподіяні збитки, є правильними, відповідають обставинам справи і узгоджуються із вимогами закону.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги на те, що згідно з актом від 25.03.2013 року причиною аварії є зрив футорки на приборі (радіаторі) опалення і вини відповідача у цьому немає, а відповідальність за це повинна нести виконавець комунальних послуг, а саме комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств міста Василькова», яке повинно утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, підлягають відхиленню із таких підстав.

Як встановлено судом з акту про залиття від 25.03.2013 року причиною залиття квартири №5 з квартири №8 стало зрив футорки на приборі (радіаторі) опалення у квартирі № 8, мешканець вказаної квартири №8 ОСОБА_1 намагався підтягнути футорку на радіаторі під тиском системи опалення.

Дані обставини, викладені в акті підтверджені показами допитаного в якості свідка ОСОБА_4, який працює слюсарем комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств міста Василькова» і був у складі аварійної бригади в день затоплення у квартирі № 8.

Посилання апелянта на те, що КП «Комбінат комунальних підприємств міста Василькова» не виконало вимоги п.п.2,7 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п.10,18,22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 року, п.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 є необґрунтованими, оскільки належними доказами не доведено.

ОСОБА_1 в ході судового розгляду не надано доказів звернення її до комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств міста Василькова» з приводу перевірки та технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, а саме радіаторів опалення, розміщених у квартирі.

Крім цього, відповідно до п.22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 року точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є:

1) у багатоквартирному будинку послуги з:

централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах квартири;

постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача;

За змістом вказаних вимог власник квартири повинен слідкувати за технічним станом радіатора опалення, а виконавець послуг відповідає за технічний стан стояків, які ведуть до радіаторів опалення.

Інші доводи апелянта на те, що акт про залиття від 25.02.2013року був складений лише у квартирі позивачів, відповідача з ним не було ознайомлено і її підпис у ньому відсутній, а акт про аварію у квартирі відповідача не складався не заслуговують на увагу, оскільки вказаний акт оцінено в сукупності з іншими доказами.

Обставини, викладені в акті про залиття від 25.02.2013 року, підтверджені поясненнями позивачів та показами свідка ОСОБА_4

Підстав для відхилення вказаних доказів колегія суддів не вбачає.

З пояснень позивачів встановлено, що акт у квартирі відповідача не було складено, оскільки 25 лютого 2013року відповідач у квартирі був відсутній. Вказану обставину апелянт не спростував.

Інші доводи апелянта на недопустимість доказу, а саме показів свідка ОСОБА_4, є необґрунтованими. Підстав стверджувати, що свідок допитаний із порушенням вимог закону, колегія суддів не вбачає. В матеріалах справи наявні текст присяги свідка та попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань (а.с.177), що відповідає вимогам ст.180 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги на те, що суд визначив розмір матеріальної шкоди з порушенням процесуального закону є необґрунтованими.

Позивачі на підтвердження розміру збитків надали висновок про оцінку майна. Відповідач, заперечуючи щодо визначеного вказаним письмовим доказом розміру, інших доказів не надав. Від проведення судової експертизи для вирішення питання щодо визначення розміру матеріальних збитків сторони відмовились.

Посилання апелянта щодо визначення судом моральної шкоди також підлягають відхиленню, оскільки суд встановив, що залиття квартири позивачів сталось із вини відповідача. З врахуванням вимог ст.ст.23, 1167 ЦК України суд обґрунтовано визначив розмір моральної шкоди у сумі 800грн. на користь кожного із позивачів.

Доводи апелянта на незастосування судом ст.1193 ЦК України про зменшення розміру шкоди з врахуванням матеріального становища відповідача не заслуговують на увагу, оскільки в ході розгляду справи судом першої інстанції відповідач такого клопотання не заявляла, письмових доказів на підтвердження свого матеріального становища не надавала.

Інші доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: