Ухвала суду № 3834813, 21.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-36769/08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Степанюк А.Г.

                                                                                                      Доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    21травня 2009 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                   Умнової О.В.,

суддів:                                                                         Шостак О.О., Ізмайлової Т.Л.  

при секретарі:                                                             Скопенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної Акціонерної компанії «Хліб України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2008 року по адміністративній справі за позовом Прокуратури Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Державної Акціонерної компанії «Хліб України»

    - про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

    Прокуратура Печерського району м. Києва в інтересах Держави в особі ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася досуду з вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у сумі 7490258,51 грн., шляхом перерахування грошових коштів на бюджетний рахунок №31112029700007, одержувач: ВДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

    Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2008 року позов Прокуратури Печерського району в інтересах Держави в особі ДПІ у Печерському районі м. Києва задоволений.  

    Відповідач, не погоджуючись з вищезазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування позиції послався на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

    В подальшому подав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

    Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

    Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4.12.1990 року (зі змінами та доповненнями), органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

    Згідно п.2.3.1. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

    З матеріалів справи вбачається, що відповідач має узгоджену суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 7 490 258,51 грн.

    Згідно п.п. 2.3.1. ст. 2 та п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 та ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позивачу надано право здійснювати заходи по примусовому стягненню податкового боргу, тобто проводити звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

    Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України № 2181 визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

    Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

    Згідно п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

    26.09.2006 року на юридичну адресу відповідача була направлена податкова вимога №1/7627, яка отримана адресатом 2.10.2006 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення за №2736142.

    Відповідно до абз. б) п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги.

    3.11.2006 року на адресу відповідача направлена друга податкова вимога №2/8869, яку останній отримав 9.11.06 року, що підтверджується повідомленням про вручення за №3252360.

    Вищевказані податкові вимоги в судовому та адміністративному порядку оскаржені не були.

    Таким чином, станом на 19.05.2008 року сума податкового боргу ДАК «Хліб України» складає - 7490 258, 51 грн., що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 19.05.2008 року.

    Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

    Відповідно до абз. 3 п. п. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

    13.10.2006 року складено акт опису активів відповідача, на які поширюється право податкової застави за №62/24-630 на загальну суму 7 436 896,65 гри., які внесено в податкову заставу зареєстровану в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №9551954 від 16.10.2006 року, яка в разі відсутності коштів на рахунках відповідача, може бути джерелом погашення податкового боргу.

    Статтею 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

    Докази, що спростовують доводи позивача, відповідач суду не надав.

    Колегія суддів, не приймає до уваги посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами. При розгляді справи судом першої інстанції сторони не обмежувалися в наданні ними доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

    Апеляційна скарга не містить ґрунтовних доводів, підтверджених доказами, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.  

    Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про  обґрунтованість вимог позивача та ухвалено судове рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства.

    Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Обставини справи з’ясовані повно та об’єктивно.

    За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

    Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу Державної Акціонерної компанії «Хліб України» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2008 року – без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

    Головуючий суддя:                                                 

    Судді: