Ухвала суду № 3834760, 21.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-16410/08 р.                           головуючий у першій інстанції:Попікова О.В.

                                                                                                        Доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        21 травня 2009 року                                                                         м. Київ

    Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                   Умнової О.В.,

суддів:                                                                        Ізмайлова Т.Л., Романчук О.М.,

при секретарі:                                                            Скопенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 12.02.2008 року по адміністративній справі за позовом ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія» до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції   

    - про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

    Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом, в якому просив скасувати акт невиїзної документальної позапланової перевірки №264/232/30117282 від 28.09.2007 року, визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000472310/0 від 9.10.2007 року, складеного на підставі зазначеного акту перевірки та стягнути з відповідача судові витрати. В подальшому уточнив вимоги, просив визнати недійсним оскаржуване повідомлення-рішення відповідача, яким йому визначено податкове зобов»язання зі сплати ПДВ на суму 148839,51 грн. та стягнути судові витрати. Мотивував вимоги тим, що в акті перевірки відповідач безпідставно зробив висновок про порушення ним при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Постачмашкомплект» пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказав на те, що господарські операції з даним підприємством були здійснені ним з дотриманням вимог законодавства.      

    Постановою Господарського суду Київської області від 12.02.2008 року був задоволений позов ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія».    

    Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подавапеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ПП «Постачмашкомплект» займалося підприємницькою діяльністю з порушенням вимог чинного законодавства України, підприємницька діяльність останнього здійснювалась не уповноваженими особами від його імені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Таким чином, податкові накладні від зазначеного підприємства, згідно якими позивач визначав суми податкового кредиту за відповідні періоди не відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Податковий кредит не підтверджується податковими зобов»язаннями продавця цих товарів. За таких обставин, вважає, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення винесено обґрунтовано, на підставі виявлених порушень вимог чинного законодавства. Підстав для визнання останнього недійсним не вбачає.

    Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

    З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2007 року працівниками Тетіївської МДПІ була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія» з питання правових відносин з ПП «Постачмашкомплект» за період з 1.10.2004 року по 30.11.2004 року.

    Згідно акту Тетіївської МДПІ Київської області від 8.10.2007 року №265\232\30117282, за результатами проведення вищевказаної перевірки було встановлено порушення ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія» вимог пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «Постачмашкомплект» на загальну суму 99226,34 грн., в тому числі за жовтень 2004 року - у розмірі 9236,34 грн., за листопад 2004 року - у розмірі 89990 грн.

    Податковий орган, прийшов до висновку щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ з огляду на те, що постановою господарського суду Луганської області від 24.03.2006 року у справі №10\54пн-ад визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП «Постачмашкомплект», припинено юридичну особу даного підприємства та з цих підстав анульовано реєстрацію ПП «Постачмашкомплект», як платника податку на додану вартість з 3.09.2004 року.

    За таких обставин, відповідач вважає, що податкові накладні, виписані ПП «Постачмашкомплект» не дають право ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія» на включення до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 99226,34 грн.

    На підставі акта перевірки Тетіївською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2007 року №0000502310/0, яким ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія» визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 148839,51 грн., з яких: 99226,34 грн. - сума основного платежу, 49613,17 грн. - сума штрафних санкцій.

    Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

    Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Закон у редакції, чинній на момент проведення перевірки).

    Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

    Інших правил чи застережень щодо дати виникнення права у платника податку на податковий кредит Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено.

    Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджується актом перевірки, що між позивачем та ПП «Постачмашкомплект» був укладений договір від 15.10.2004 року №04, згідно якого ПП «Постачмашкомплект» (продавець), зобов'язався передати у власність покупця - ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія» кукурудзу фуражну у кількості 125 т, а покупець прийняти товар і оплатити його. Загальна вартість товару 56250 грн. з ПДВ 20%.

    Згідно договору від 25.10.2004 року №11, укладеного між ПП «Постачмашкомплект», (продавець) та ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія» (покупець), ПП «Постачмашкомплект» зобов'язалось передати у власність позивача ячмінь пивоварении у кількості 900 т, загальною вартістю 540000 грн. з ПДВ 20%, а покупець прийняти товар і оплатити його.

Згідно зазначеного договору ПП «Постачмашкомплект» здійснювало поставку позивачу товару окремими партіями на загальну суму 539940 грн. На підтвердження виконання  договору ПП «Постачмашкомплект» протягом жовтня, листопада 2004 року видавало позивачу податкові накладні та видаткові накладні (копії в матеріалах справи), які відображені останнім в книзі обліку придбання товарів, робіт, послуг за жовтень-листопад 2004 року, а суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів у розмірі 99226,34 грн.

    Позивач за отриманий товар розрахувався в повному обсязі на суму 595358 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами, банківськими виписками.

    Таким чином, на момент проведення перевірки, позивач, на підтвердження суми податкового кредиту за жовтень, листопад 2004 року мав податкові накладні, отримані від ПП «Постачмашкомплект», які містять необхідні реквізити, визначені п.п 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

    Податковий кредит по операціям з придбання товарів у ПП «Постачмашкомплект», формувався позивачем по факту отримання податкових накладних.

    Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

    З матеріалів справи вбачається, що ПП «Постачмашкомплект», інд. под. №330087612330 було зареєстровано, як платник податку на додану вартість з 3.09.2004 рок.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстр платників податку веде центральний податковий орган. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається зокрема у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

    Таким чином, реєстрація суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість діє до моменту її анулювання.

    Аналізуючи зміст вищевказаних норм колегія суддів приходить до аналогічного висновку з судом першої інстанції, що податкові накладні, виписані позивачу ПП «Постачмашкомплект» протягом жовтня, листопада 2004 року є належними первинними документами, що підтверджують правомірність віднесення позивачем відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Тому, висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту податку на додану вартість за жовтень, листопад, 2004 року у сумі 99226,34 грн. необґрунтований та безпідставний.

    Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія» вимог, вірно оцінивши докази по справі, ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.   

    Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Київської області від 12.02.2008 року без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

    Головуючий суддя:

    Судді: