КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №22-а-16455/08 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Романчук О.М.
при секретарі: Скопенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду від 13.02.2008 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Цукровий союз» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
- про визнання протиправним податкового повідомлення рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просиввизнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 6.08.2007 року №0000262305/0. Вважає, що податковим органом безпідставно визначено податкове зобов»язання у сумі 100053 грн., спірне повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2008 року був задоволений позовТОВ «Цукровий союз».
Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято з додержанням вимог чинного законодавства і підстав для його скасування немає. Дане повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки від 31.07.2007 року. Перевіркою було зменшено залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 607651 грн., що виникло в результаті неправильного віднесення суми ПДВ по податковим накладним до складу податкового кредиту, та встановлено суму ПДВ у розмірі 925682 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду. Фінансові санкції нараховані на суму 925682 грн. в зв»язку із тим, що позивач самостійно зменшив податковий кредит в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 1533333 грн.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що службовими особами ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Цукровий союз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2006 року по 31.03.2007 року. За результатами проведення даної перевірки були встановлені порушення п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - затримано сплату податку на додану вартість у розмірі 925682 грн., за грудень 2006 року та п.п.7.4.5, п7.4 ст.7 цього ж Закону - занижено податок на додану вартість за квітень 2006 року на суму 4990,00 грн. Про виявлені порушення, за наслідками проведеної перевірки, відповідачем, був складений акт від 31.07.2007 року №3560/23-503-30305752.
На підставі даного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000262305/0 від 6.08.2007 pоку, яким визначено позивачу податкове зобов'язання у сумі 100053 грн., з яких: 4990 грн. - за основним платежем, 95063 грн. – по штрафним (фінансовим) санкціям.
Позивач не погодився із зазначеним повідомленням-рішенням та звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним і нечинним.
13.02.2008 року Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив вимоги ТОВ «Цукровий союз» в повному обсязі – визнав протиправним та нечинним оскаржуване повідомлення-рішення від 6.08.2007 року.
Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції за наступних підстав.
Відповідно до п.п. 1.6, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з посиланнями суду першої інстанції на порушення відповідачем зазначених пунктів Порядку, оскільки в акті перевірки від 31.07.2007 року №3560/23-503-30305752, дійсно не зазначено номери, дати, суми та найменування контрагентів, відсутніх на думку податкового органу, податкових накладних. Відсутність конкретних податкових накладних з акту не вбачається.
В акті перевірки зазначено, що позивач в грудні 2006 року включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, що міститься в податковій накладній від 26.12.2006 року №51 на суму 9200000 грн., в тому числі ПДВ 1533333 грн., виданій постачальником - ТОВ «Ростаньпостач».
Оскільки, 28.09.2006 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт №5913/29-203 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ростаньпостач», відповідач вважає, що податкова накладна від 26.12.2006 року №51 була складена особою, яка не мала права її складати та видавати, а тому такий документ вважається недійсним і не надає платнику податку право на податковий кредит.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги зазначені висновки податкового органу, з тих же підстав, що і суд першої інстанції. Вважає їх необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення з визначення податкового зобов»язання.
Так, відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно зі ст. 2 вказаного Закону, платником податку є будь-яка особа, яка здійснює господарську діяльність та зареєстрована платником податку на додану вартість.
Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього ж Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007 року по справі №22а-4770/07 залишено без змін постанову Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 pоку, якою було скасовано та визнано нечинним з моменту прийняття акт ДПІ у Голосіївському алойні м. Києва від 28.09.2006 року №5913/29-203 про анулювання реєстрації ТОВ «Ростаньпостач» у якості платника ПДВ.
Оскільки акт податкового органу про анулювання реєстрації ТОВ «Ростаньпостач» у якості платника ПДВ скасовано, свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Ростаньпостач» у якості платника податку на додану вартість є чинним.
З наявних в матеріалах справи доказів, досліджених та оцінених судом першої інстанції в ході розгляду справи вбачається, що податкові зобов'язання ТОВ «Ростаньпостач» були включені до книги обліку продажу та декларації з ПДВ. ТОВ «Ростаньпостач» надавало позивачу розрахунки-коригування №1/51 від 11.01.2007 року, №2/51 від 12.01.2007 pоку кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 26.12.2006 року №51. Вказані розрахунки коригування були відображені в податковому обліку позивача і відповідно зменшено суми податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.7.5 ст. 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Ростаньпостач» у встановленому порядку виписало податкову накладну, і з цих підстав, позивач має право на податковий кредит, оскільки дані товариства зареєстровані як платники податків ПДВ і на дату перерахування авансу, у ТОВ «Ростаньпостач» виник об'єкт оподаткування та податкові зобов'язання з ПДВ.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, повно та правильно оцінив надані сторонами докази та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2008 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Судове рішення № 3834732, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-16455/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: