Постанова № 38338525, 16.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р. Справа № 641/346/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ГУПФ України в Харківській області - Мартиненко Н.В.,

представника відповідача - Харківського обласного військового комісаріату - Новікова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.02.2014р. по справі № 641/346/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

21.01.2014 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати противоправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо не включення в довідку від 22.03.2008 року № ФХ 115881 "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 року" надбавок за службу в Збройних силах України в розмірі 100% від грошового забезпечення за безперервну службу в розмірі 90% грошового забезпечення, за особливі умови служби та 50% надбавки за особливий характер служби відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05.01.2005 року та на підставі припису військового прокурора Харківського гарнізону, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області направити на адресу Харківського обласного військового комісаріату список осіб, що містить ім'я ОСОБА_1 для складання Харківським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 21.07.2013 року, зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти « довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 21.07.2013 року» з урахуванням надбавок: за службу в Збройних силах України в розмірі 100% від грошового забезпечення, за безперервну службу в розмірі 90% грошового забезпечення, за особливі умови служби та 50 % надбавки за особливий характер служби, відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганськ від 05.01.2005 року, після отримання списку для перерахунку пенсії від Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 21.07.2013 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області провести з 21.07.2013 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 21.07.2013 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої пенсії з 21.07.2013 року по день проведення перерахунку, з урахуванням компенсації втрати частини доходів.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.02.2014 року позов задоволено частково.

Визнано противоправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо не включення в довідку від 22.03.2008 року № ФХ 115881 "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 року" надбавок за службу в Збройних Силах України в розмірі 100% від грошового забезпечення, за безперервну службу в розмірі 90% грошового забезпечення, за особливі умови служби та 50% надбавки за особливий характер служби, відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05.01.2005 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області направити на адресу Харківського обласного військового комісаріату списки осіб, що містить ім'я ОСОБА_1 для складання Харківським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 21.07.2013 року.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат після отримання списку для перерахунку пенсії від Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, скласти та надати Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Харківській області довідку, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 21.07.2013 року з урахуванням надбавок: за службу в Збройних силах України в розмірі 100% від грошового забезпечення, за безперервну службу в розмірі 90% грошового забезпечення, за особливі умови служби та 50 % надбавки за особливий характер служби, відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганськ від 05.01.2005 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 21.07.2013 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 21.07.2013 року по день постановлення рішення у справі , тобто по 21.02.2014 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1, суми недоплаченої пенсії відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганськ від 05.01.2005 року, починаючи з 21.07.2013 року по день постановлення рішення у справі, тобто по 21.02.2014 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив змінити абзаци 4 та 5 резолютивної частини постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.02.2014 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Харківський обласний військовий комісаріат - подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області - подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач подав заперечення на апеляційні скарги відповідачів, в яких просив апеляційні скарги залишити без задоволення.

Представник Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області подав заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких просить в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.

Крім того, представник Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в доповненнях до заперечень на апеляційну скаргу позивача просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та заперечував проти апеляційних скарг відповідачів.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача - Харківського обласного військового комісаріату - просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача - Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області - просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача, представників відповідачів, переглянувши в межах апеляційних скарг постанову суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, апеляційні скарги відповідачів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є інвалідом 3-ої групи внаслідок захворювання, отриманого внаслідок Чорнобильської катастрофи в період проходження військової служби, перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 20.05.2013 року отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". ( а.с.10).

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 05.01.2005 року зобов'язано Луганський обласний військовий комісаріат провести позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії, а саме з урахуванням щомісячної премії 33,3% , як невід'ємної частини грошового забезпечення - з 19.11.2002 року, враховуючи відповідний відсоток надбавки за особливі умови служби та 50% надбавки за особливий характер служби; з урахуванням надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідної заявнику категорії військовослужбовців з 01.01.2003 року; з урахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 90% грошового забезпечення - з 01.05.2003 року на момент ухвалення зазначеного рішення та в подальшому виплачувати ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням перерахунку у підвищеному розмірі щомісяця з 01.01.2005 року. Вказаним рішенням суду Луганський обласний військовий комісаріат зобов'язано провести виплати сум пенсії не отриманих своєчасно з вини його посадових осіб ОСОБА_1 за період з 19.11.2002 року по 31.12.2004 року.

Не погодившись з розміром отримуваної пенсії, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є доведеними та обгрунтованими.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про перерахунок пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів є необґрунтованими.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

1 січня 2008 року набрала чинності постанова № 1294, якою змінено структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Зокрема, збільшено розмір посадових окладів для відповідних категорій військовослужбовців, а також передбачено встановлення інших додаткових видів грошового забезпечення.

У зв'язку з упорядкуванням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Президент України Указом № 1234/2007 визнав такими, що втратили чинність деякі укази Президента України, в тому числі укази №№ 926/96, 173/2002 та 370/2003, надбавки та доплати згідно з якими були включені до грошового забезпечення позивача при обчисленні та призначенні пенсії.

При цьому пунктом 8 постанови № 1294 Уряд передбачив, що у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови розміру грошового забезпечення (без премії) окремих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та у військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), встановленим до набрання чинності цією постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами.

Таким чином, моментом виникнення права на перерахунок пенсії у позивача було набрання чинності 1 січня 2008 року постанови № 1294. На цей час перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення, що сталася після звільнення зі служби осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, провадився щорічно виходячи з установленого станом на 1 січня поточного року розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, з якого обчислюються пенсії, як це було передбачено пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Саме таку правову позицію викладено Верховним судом України у постанові від 01.10.2013 року по справі №21-248а13.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Щодо посилання позивача на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05.01.2005 року, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 05.01.2005 року зобов'язано Луганський обласний військовий комісаріат провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної премії 33,3% як невід'ємної частини грошового забезпечення - з 19.11.2002 року, враховуючи відповідний процент надбавки за особливі умови служби та 50% за особливий характер служби; з врахуванням надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідної заявнику категорії військовослужбовців з 01.01.2003 року; з врахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 90% грошового забезпечення - з 01.05.2003 року по теперішній час та в подальшому виплачувати йому пенсію з врахуванням перерахунку з підвищеному розмірі щомісячно з 01.01.2005 року.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05.01.2005 року набрало законної сили та стосувалось тих видів грошового забезпечення, які були встановлені згідно Указів Президента України.

Так, пунктом 1 Указу Президента України "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" від 23 лютого 2002 року №173/2002 установлено військовослужбовцям (крім військовослужбовців Служби безпеки України, Управління державної охорони України, суддів військових місцевих та військових апеляційних судів та військовослужбовців строкової військової служби) щомісячні надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення , (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років).

Із пункту 1 Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерств внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби та Управління державної охорони України за безперервну службу" від 05 травня 2003 року №389/2003 вбачається, що Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України надано право встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків.

Зазначені Укази Президента України втратили чинність з 1 січня 2008 року на підставі пункту 2 Указу Президента України "Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року №379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" від 18 грудня 2007 року №1234/2007.

Отже, станом на 1 січня 2008 року деякі надбавки та доплати, які виплачувались позивачу раніше, а саме: за службу в Збройних силах України в розмірі 100% від грошового забезпечення, за безперервну службу в розмірі 90% грошового забезпечення, за особливі умови служби та 50 % надбавки за особливий характер служби - скасовані, а тому не могли бути включені при перерахунку раніше призначеної пенсії.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням вищевказаних надбавок та доплат, відсутні, у зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно доводів представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - про наявність рішення, яке набрало законної сили з того ж самого спору і між тими самими сторонами колегія суддів зазначає, що спір у справі, яка переглядається, стосується іншого періоду, ніж у справах, на які посилається представник відповідача, у зв'язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 та ст.3 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, до яких відносяться, зокрема, пенсії та соціальні виплати. При цьому, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зважаючи на те, що позивачу пенсійні виплати за періоди та в сумах, що заявлені були у позові, не нараховувалися і не могли виплачуватися, то на час звернення з даним позовом у позивача не було належних підстав вимагати проведення вказаних нарахувань і виплат.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 21.02.2014 року в частині щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції в частині задоволення позову прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.02.2014р. по справі № 641/346/14-а скасувати в частині задоволення позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

В іншій частині постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 17.04.2014 р.