Ухвала суду № 38338355, 16.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р.Справа № 820/1700/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Каравана Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іфріт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2014р. по справі № 820/1700/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іфріт"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним наказу,

ВСТАНОВИЛА:

31.01.2014 року позивач - ТОВ "Іфріт" - звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №197 від 30.01.2014 року про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Іфріт".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що податковим органом 03.12.2013 року сформовано та направлено на адресу позивача запит за № 7986/20-3-22-04-12 про надання податкової інформації щодо визнання умовного продажу товарів на складах, а саме: реєстри отриманих та виданих податкових накладних; господарські договори, укладені із контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності; платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші документи, що підтверджують сплату грошових коштів; товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання ТМЦ, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). (а.с. 8-9)

Листом від 17.12.2013 року за № 10 ТОВ "Іфріт" надало відповідь, якою повідомило, що оскільки ТОВ "Іфріт" в листопаді 2009 року не отримало від постачальника податкову накладну, тому до складу податкового кредиту ПДВ суму 1192,20 тис. грн. віднесено не було, тому ТОВ "Іфріт" не визначає податкові зобов'язання (умовний продаж) в останньому звітному періоді як платника податку на додану вартість. (а.с. 10)

30.01.2014 року податковим органом прийнято наказ № 197 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Іфріт". (а.с. 7)

Не погодившись з наказом №197 від 30.01.2014 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв у відповідності до наданих йому повноважень, у спосіб, визначений діючим законодавством, а отже, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань визначений Податковим кодексом України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований ст. 78 Податкового кодексу України, згідно з п.п 78.1.1 п.78.1 якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМ України № 1245 від 27.12.2010 р., передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно з вимогами п. 14 зазначеного Порядку у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

З матеріалів справи убачається, що в тексті запиту податковим органом чітко зазначено посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації, вказана підстава для надіслання запиту та надано опис інформації, що запитується та перелік документів, що її підтверджують.

За змістом підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за умови, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, у податкового органу виникає право на проведення документальної позапланової перевірки на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України у разі, якщо платник податків протягом 10 робочих днів з дня надходження належним чином оформленого запиту не надасть пояснень та їх документальне підтвердження, які спростовують факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто, лише факт надання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту від податкового органу відповіді із зазначенням, що період, який підлягає перевірці вже було перевірено, що на його думку є достатнім, не виключає можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Оскільки у відповідь на запит податкового органу ТОВ "Іфріт" листом від 17.12.2013р. №10 не надало документів, визначених в запиті податкового органу, тому податковим органом прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, про що видано наказ від 30.01.2014р. № 197.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Копію наказу про проведення позапланової виїзної перевірки від 30.01.2014 року №197 вручено уповноваженій особі підприємства 30.01.2014 року.

Як убачається із пояснень представника позивача, наданих під час апеляційного перегляду справи, позапланова виїзна перевірка ТОВ «Іфріт» на підставі наказу №197 від 30.01.2014 року фактично не відбулась у зв'язку з не допуском до перевірки посадових осіб податкового органу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Іфріт".

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іфріт" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2014р. по справі № 820/1700/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2014 року.