про
скасування державної реєстрації
Суддя:
Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Гончаров В.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій
просив визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК
Укрейнолімп»з моменту його державної реєстрації в Дніпровській районній у м.
Києві державній адміністрації (тобто з 29.11.2007), скасувати державну
реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Укрейнолімп»у якості
юридичної особи, визнати недійсною реєстрацію Товариства з обмеженою
відповідальністю «ВК Укрейнолімп»у якості платника ПДВ з моменту внесення в
реєстр платників податку на додану вартість (тобто з 06.12.2007), скасувати
державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Укрейнолімп»у
якості платника ПДВ.
Позовні вимоги мотивовані тим, що створення Товариства з
обмеженою відповідальністю «ВК Укрейнолімп»було вчинено за відсутності волі
засновника та волевиявлення на затвердження статуту з метою створення юридичної
особи та заняття підприємницькою діяльністю, що дає підстави вважати про
доцільність визнання запис про проведення державної реєстрації недійсним.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги
підтримав.
Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх
представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був
повідомлений належним чином. У зв'язку з нез'явленням відповідача чи його
представників та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався,
ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за
наявною у матеріалах справи адресою.
Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на
підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали,
заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі
фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які
мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
ТОВ «ВК Укрейнолімп»зареєстроване Дніпровською районною
у м. Києві державною адміністрацією 29.11.2007 (свідоцтво про державну
реєстрацію від 29.11.2007), внесено до Єдиного державного реєстру підприємств
та організацій України за кодом 35551220, перебуває на обліку як платник
податків в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва та
зареєстровано платником податку на додану вартість.
Засновником (учасником) ТОВ «ВК Укрейнолімп»значиться
ОСОБА_1, а керівником ОСОБА_2.
Як видно з матеріалів справи, працівниками податкової
міліції встановлено, що особа, яка вказана як засновник підприємства не має
відношення до діяльності вищезазначеного підприємства. Так, в своїй письмовій
заяві від 14.08.2008 ОСОБА_1 стверджує, що до діяльності підприємства
відношення не має, повідомив, що за обіцянку винагороду дала бланки зі своїм
підписом.
За результатом розгляду справи встановлено, що згідно
відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців відповідач відсутній за місцезнаходженням.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд
дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог з
урахуванням наступного.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.13 Закону України “Про державну податкову
службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби
зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів,
прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ,
організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової
служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Порядок реєстрації юридичної особи регулюється Цивільним
кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької
діяльності" та Положенням "Про реєстрацію платників повадку на додану
вартість".
Відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України
суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи
фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття суб'єктом
господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи
не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи
суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються
до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.
Затвердження установчих документів та державна
реєстрація відповідача у якості юридичної особи та платника податку на додану
вартість розцінені позивачем як вчинення правочинів, які, на його думку, є
фіктивними, оскільки засновник відповідача вчиняв їх не маючи наміру створення
правових наслідків, котрі ними б обумовлювалися.
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України
правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних
прав та обов'язків.
Статтею 234 Цивільного кодексу України передбачено, що
фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які
обумовлювалися цим правочином.
Згідно ст.1 Цивільного кодексу України передбачено, що
цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини
(цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні,
майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на
адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій
стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується,
якщо інше не встановлено законом.
Частинами 4 та 5 ст. 57 Господарського кодексу України
передбачено, що статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про
його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного
та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і
контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта
господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями
організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством.
Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут
(положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта
господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно
до закону.
Статут є правовстановлюючим документом відповідача як
юридичної особи-суб'єкта господарювання, який носить інформативний характер про
суб'єкта господарювання. Розроблення статуту юридичної особи її засновками не є
діями, що спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та
обов'язків.
У зв'язку з цим визнання статуту юридичної особи на
підставі норм Цивільного кодексу України про правочин є неможливим, а заявлені
на підставі таких норм позовні вимоги не можуть підлягати задоволенню.
До того ж жодними іншими нормами чинного в Україні
законодавства не передбачено підстав для визнання недійсним статуту суб'єкта
господарювання, зокрема, в зв'язку з тим, що засновник такого суб'єкта
господарювання не мав наміру здійснювати господарської діяльності.
Також суд вважає необхідним зазначити, що так як органи
державної податкової служби є суб'єктами владних повноважень і мають право
звертатися до адміністративного суду з позовами виключно у випадках,
встановлених законом, а Законом України “Про державну податкову службу в
Україні” (зокрема, ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11) не віднесено до компетенції органів
державної податкової служби контроль за законністю установчих документів та
проведенням державної реєстрації суб'єктів господарювання, останні не мають
повноважень на звернення до суду, зокрема, адміністративного, з позовами про
визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію
суб'єктів господарювання.
Суд звертає увагу і на те, що чинне законодавство не
містить правових підстав та випадків для визнання недійсною чи скасування
реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у якості платника податку на
додану вартість..
Поряд з цим, пунктом 9.8 ст.9 Закону України “Про
податок на додану вартість” передбачено, що реєстрація платника податку на
додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання
реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3
статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи
місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців
обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б)
ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу
або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду
(фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа,
зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або
стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий
порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що
встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за
рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку
особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за
ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа,
зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з
цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку
декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність
оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках,
визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у
підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" -
"ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного
податкового органу або такої особи.
Тобто, за наявності вказаних підстав податковий орган
наділений повноваженнями з анулювання свідоцтва платника податку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що предметом
судового спору не можуть бути вимоги органів державної податкової служби про
визнання недійсною та скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання у
якості платника податку на додану вартість, а також свідоцтва про реєстрацію
суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість, оскільки такий
спосіб реалізації їх повноважень не передбачено чинним законодавством.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що
позовні вимоги в частині визнання недійсним статуту відповідача, а також
визнання недійсною та скасування державної реєстрації відповідача у якості
платника податку на додану вартість є необґрунтованими і, відтак, задоволенню
не підлягають.
Щодо вимог про скасування державної реєстрації відповідача
як юридичної особи, то за результатом справи встановлено, позивач не надав
жодних належних доказів в обґрунтування такої вимоги та своєї позиції.
Адже, статтею 38 Закону України «Про
державну податкову службу в Україні»чітко визначено підстави для постановлення
судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з
банкрутством юридичної особи. Тобто, в позовні заяві позивач обґрунтовує свою
вимогу про скасування державної реєстрацію юридичної особи, посилаючись на
пункт 1 частини 2 статті38 Закону України «Про державну податкову службу в
Україні», при цьому, доказів порушення закону, допущених при створенні
юридичної особи, які не можна усунути, суду не надано.
Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності суд
дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України,
Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити
повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає
законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,
встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної
інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за
правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд
першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом
двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
О.В.Кротюк
Дата складення та підписання
постанови в повному обсязі -09.06.2009.
Часті запитання
Який тип судового документу № 3833348 ?
Документ № 3833348 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3833348 ?
Дата ухвалення - 19.05.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3833348 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3833348 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 3833348, Окружний адміністративний суд міста Києва
Судове рішення № 3833348, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 19.05.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Судове рішення № 3833348 відноситься до справи № 9/35
Це рішення відноситься до справи № 9/35. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
