Постанова № 3833271, 08.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08.04.2009 р.                                                                                 № 9/728

11:12

За позовомУправління освіти виконавчого органу Дарницької районної у місті Києві ради (Дарницької районної у місті Києві адміністрації)

доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 003511503/0 від 15.11.2007 Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 003511503/0 від 15.11.2007.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми Закону України «Про плату за землю».

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки позивачем порушено граничні строки сплати плати за землю сільськогосподарського призначення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

встановив:

15.11.2007 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку, якою встановлено поручення статті 17 Закону України «Про плату за землю», оскільки порушено граничні строки сплати зобов’язання за період з грудня 2001 року по червень 2002 року.

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 003511503/0 від 15.11.2007, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 20 % у сумі 7413,17 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін в судових засіданнях в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-IIIє спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами; при цьому, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1. Закону № 2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 17.1.7. Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Пунктом 15.1.1. Закону № 2181 встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, пунктом 15.4.2. передбачено, що норми цього пункту поширюються на:

платників податків - фізичних осіб;

посадових осіб юридичної особи, у разі коли протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), а також вести податковий облік та звітність.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З урахуванням вищевикладених обставин справи та пояснень представників сторін в судовому засіданні, суд встановив, що відповідачем оскаржуване рішення було прийнято за межами встановленого законом права податкової служби (1095 днів) нараховувати та стягувати податкові зобов’язання (в тому числі нараховані штрафні санкції): адже прострочення платежів відбулися в 2001 та 2002 роках, в той час як Акт перевірки складено 15.11.2007, при цьому оскаржуване рішення прийнято 15.11.2007. Тобто, відповідачем порушено граничний строк, передбачений пунктом 15.1.1. Закону № 2181. З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням принципів, визначених статтею 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 99, 103, 112, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 003511503/0 від 15.11.2007.

Відшкодувати Управлінню освіти виконавчого органу Дарницької районної у місті Києві ради (Дарницької районної у місті Києві адміністрації) (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-К, код ЄДРПОУ 26078028) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                   О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –22.04.2009.