Постанова № 3833270, 06.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 06.04.2009 р.                                                   11:50                              № 7/682

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Естетік Сервіс"

до Київської регіональної митниці

провизнання нечинними податкових повідомлень

Представники:

від позивачаШкодич Ю.В. –представник за довіреністю

від відповідачаМаньковська К.Е. –представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно було прийнято рішення про визначення коду товару під час його митного оформлення та застосовано до відповідача адміністративно-господарські санкції. Тому позивач просив суд визнати нечинними податкові повідомлення № 77 від 15.10.2008 та № 78 від 15.10.2008.

Ухвалою суду від 30.01.09 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 06.04.09.

Відповідачем було надано суду відзив на позов, в якому зазначено, що під час митного оформлення працівниками відповідача виявлено невірне застосування позивачем коду товару за УКТ ЗЕД, що призвело до несплати ввізного мита за ставкою, що відповідає фактично ввезеному товару. Відповідач вважав прийняті ним рішення правомірними та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідно до Контракту № 1/1267 2005-20/09, укладеним фірмою “BioPolymer GmbH & Co.KG” (продавець) з позивачем, останнім було ввезено придбаний товар –біодеградуючі імплантати для м’яких тканин, виробництва продавця. До даного контракту був долучений експертний висновок Київської торгово-промислової палати № К-4829 від 26.10.2005 в якому зазначено, що біодеградуючі імплантати Matridex в’язкопружний D, основний ретикулярний сополімеровий імплантат (RCMI), структурований сополімер для інтрадермальної імплантації, Matri Gel (Visco Elasticum), вязкопружний, високої в’язкості, Matridur (вязкопружний G, ретикулярний сополімеровий імплантат (RCI) відповідає коду 9021 90 90 00 Пристосування ортопедичні, включаючи медико-хірургічні пояси, бандажі та милиці, шини, лубки та інші пристосування для лікування переломів; протезні вироби та апарати для поліпшення слуху у глухих та інші апарати, які носять на собі або вживлюють в організм, щоб компенсувати якийсь недолік чи фізичну ваду:-інші:--інші.

Як пояснив позивач, митне оформлення товару здійснювалося ним згідно зазначеного вище експертного висновку за кодом 9021 90 90 00.

07.11.2006 Відповідачем було складено Акт про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД № 100000003/6/679389, відповідно до якого працівниками відповідача було здійснено огляд товару, що надійшов на митну територію України. Як вбачається із змісту службової записки начальника ВМОМЕВ, копія якої міститься у справі, встановлено, що зазначений вище товар надійшов на адресу позивача. Зазначений товар було заявлено до митного оформлення та задекларовано позивачем за кодом 9021 90 9000. Проте, митний орган вважав, що зазначений товар може бути віднесено до іншого коду УКТ ЗЕД, а тому звернувся до Начальника ВНтаКТ за визначенням коду зазначеного товару (запит № 27/63-Т). З приводу зазначеного питання до відповідача також звертався позивач листом від 18.12.2006 (копія міститься у справі).

29.12.2006 Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби було надано висновок № 29/1-11.2/8854-ЕП по зазначеному запиту, де вказав, що препарати не належать до виробів товарної позиції 9021, які повністю або частково замінюють дефектні частини тіла або компенсують якийсь недолік чи фізичну ваду, а призначені для косметичної корекції шкіри методом ін’єкції. Косметичні препарати та препарати для догляду за шкірою включаються до товарної позиції 3304 незалежно від того чи містять вони допоміжні фармацевтичні або дезінфекційні компоненти та чи мають додаткову цінність як терапевтичні або профілактичні засоби.

На підставі зазначеного висновку відповідач надав позивачу відповідь щодо визначення коду товару, заявленого до митного оформлення.

Також в матеріалах справи міститься Довідка експерта № 13.3-471 від 23.11.2006, складена за замовленням відповідача з питань визначення компонентів хімічного складу продуктів, необхідні для однозначної класифікації за УКТ ЗЕД; можливості розгляду вмісту шприців як полімерних матеріалів у первинній формі, зазначення відсоткового співвідношення кожного полімеру, в разі наявності у вмісті шприців сополімерів; можливості розглядати дані продукти як вироби, що імплантують в тіло, щоб компенсувати певну фізичну ваду в розумінні пояснень до товарної позиції 9021 УКТ ЗЕД. Відповідно до цієї довідки експерт, дослідивши зразки імпортованих позивачем продуктів, прийшов до висновку, що у розумінні пояснень до товарної позиції 9021 УКТ ЗЕД не відповідають заявленому у 31 гр. ВМД.

29.12.2006 відповідачем, на підставі зазначених вище документів, було прийняте рішення про визначення коду товару № КТ-100-2488-06, відповідно до якого препарати MD005-010 Matrigel (MATRI GEL) в шприці по 1 мл (Е-1906); MD 005-010 Matrigel (MATRI GEL) в шприці по1 мл (Е-3706); MD 001-010 Matridex в шприці по 1 мл (В-3106); MD 002-010 Matridur в шприці по 1 мл (А-4106) за кодом згідно УКТЗЕД 3304990000.

12.09.08 відповідачем було проведено камеральну перевірку дотримання позивачем законодавства з питань митної справи та складено Акт № к/23/8/100000000/33594105, в якому зазначено, що позивачем було невірно задекларовано код косметичних препаратів, що призвело до порушення вимог Закону України «Про Митний тариф України»та занижено суму податкового зобов’язання по сплаті митна на суму 4641,27 грн., а також Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов’язання по сплаті ПДВ на суму 15209,08 грн. Таким чином, сума податкового зобов’язання складає 19850,35 грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем було винесено податкові повідомлення форми «Р»від 15.10.08 №78 на суму 15969,53 грн. та № 77 на суму 4873,33 грн. Зазначені податкові повідомлення були оскаржені позивачем в апеляційному порядку, проте скарги були залишені без задоволення.

Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України»під групою 9021 значаться «Пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду:

9021 90 90 00 - - шини та інші пристрої для лікування переломів».

Під групою 3304 значаться Косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою, крім лікарських препаратів, включаючи сонце-захисні препарати або препарати для загару; засоби для манікюру та педикюру: 3304 99 00 00- - інші.

Як передбачено Законом України «Про Митний тариф в Україні»товари, класифіковані за кодом 9021 розмитнюються за ставкою 0 %, в той час як товарна група 3304 обкладається ввізним митом за ставкою 20 %.

Наявні у справі докази свідчать про те, що позивачем було невірно обрано код за УКТ ЗЕД під час здійснення митного оформлення імпортованого товару. Також позивачем не було надано доказів оскарження висновку експерта та рішення відповідача про визначення коду товару.

Статтею 11 Митного кодексу України встановлено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, завдання щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з митна митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.

Згідно зі статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Згідно з статтею 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 88 цього ж Кодексу на декларанта покладаються обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспорті засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Базою (основою) оподаткування митними платежами є митна вартість товару. Митна вартість товару - це величина розрахункова. Порядок її розрахунку регламентований ст. 259-273 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із статтею 267 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV встановлено, що для визначення митної вартості товарів до ціни угоди додаються, якщо вони не були раніше до неї включені, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Статтею 267 Митного кодексу також встановлено, що витрати на транспортування товару після його ввезення на митну територію України не включаються за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Відповідно до цих норм до митної вартості включається: ціна товару зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) та інші витрати, якщо вони не включені до рахунку-фактури (фактурної вартості).

Стаття 312 Митного кодексу України встановлює та регламентує порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а саме ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодуванню товарів в УКТЗЕД (п. 1 ст.312 МК України). А у відповідності до ст. 313 МК України: „Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 1.9. ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 цього ж Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Законом встановлено, що штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

У відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (результати документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Крім того, відповідно до статті 69 Митного кодексу України митні органи здійснюють митний контролю і після митного оформлення товарів, які ввозилися на митну територію України, в тому числі шляхом проведення перевірок суб'єктів ЗЕД. Повноваження митних органів при здійсненні перевірок визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730 „Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень від 15.10.08 №№ 77, 78 діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Естетік Сервіс" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови –16.04.09

Суддя                                                                                 Арсірій Р.О.