Постанова № 3833268, 17.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17.04.2009 р.                                                                                 № 9/731

10:19

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання дій протиправними Головуючий суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

          Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків з вимогами:

визнати дії СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП щодо стягнення суми неузгодженого податкового зобов'язання, зазначеного у першій податковій вимозі від 25.11.2008р. № 1/36, протиправними;

визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу СДПІ у м, Києві по роботі з ВПП від 25.11.2008 року № 1/36;

стягнути з СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на користь ВАТ „Ощадбанк" судові витрати.

          З урахуванням збільшення та уточнення позовних вимог, на день розгляду справи позивач просить суд:

визнати дії СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП щодо стягнення суми неузгодженого податкового зобов'язання, зазначеного у перших податкових вимогах від 25.11.2008 № 1/36 та від 10.01.2009р. № 1/2, протиправними;

визнати протиправною та скасувати повністю першу податкову вимогу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 25.11.2008 № 1/36;

визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу СДШ у м. Києві по роботі з ВПП від 10.01.2009 №1/2 у частині визначення податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями за платежем „податок на прибуток банківських організацій" у розмірі 8 091 535,267 грн., у тому числі 7 841 607,20 грн. - основного платежу та 249 928,06 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

зобов'язати СДПІ у м. Києві врахувати суми, сплачені платіжними дорученнями 13.05.2008 № КР00465804, від 14.08.2008 № КР00465807, від 13.11.2008 № КР00465810, від 24.12.2008 № КР004658120, виключно в погашення поточних податкових зобов'язань ВАТ „Ощадбанк", як зазначено в графі „призначення платежу" цих платіжних доручень;

відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення положень Закону № 2181 відповідачем безпідставно направлялися в рахунок погашення податкового боргу платежі за поточними деклараціями позивача з податку на прибуток, адже вказаний податковий борг не набув відповідного статусу, в зв’язку із неузгодженістю та оскарженням в судовому порядку.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, викладених у запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Державний ощадний банк України” 03 січня 2006 року отримав податкове повідомлення-рішення № 0001202302/0.

13.01.06 року позивачем оскаржено зазначене рішення в адміністративному порядку до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

За результатом розгляду цієї скарги податковою службою було зменшено податкове зобов’язання та вислано у зв’язку з цим нове податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2006 року № 0000052320/1. Зазначене рішення отримано позивачем 24 березня 2006 року вхідний номер 2164, що не заперечно відповідачем.

Зазначене рішення повторно оскаржено позивачем до ДПА у м. Києві 03.04.2006.

Рішенням ДПА у м. Києві від 29.05.2006 повторна скарга позивача залишена без розгляду з огляду на порушення позивачем строку адміністративного оскарження, встановленого підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (№ 2181-III від 21.12.2000; далі –Закон про порядок погашення).

Рішення про залишення скарги без розгляду отримано позивачем 31 травня 2006 року.

З отриманням зазначеного рішення позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0001202302/0 від 28.12.2005, № 0000052320/1 від 21.03.2006 та скасування рішення ДПА у м. Києві про залишення скарги без розгляду. Позовна заява була направлена до суду поштою 09.06.2006, про що містяться докази у матеріалах справи.

Ухвалою від 04.07.2006 відкрито провадження у справі № 11/281-А за поданою вище позовною заявою позивача.

Постановою Господарського суду міста Києва від 31.10.2007 по справі 11/281-А позов задоволено повністю, зокрема скасовано рішення ДПА у м. Києві від 29.05.2006 про залишення скарги без розгляду з підстав відсутності пропуску строку адміністративного оскарження рішення.

За результатом апеляційного оскарження постанова Господарського суду міста Києва по справі 11/281-А залишена без змін, а апеляційну скаргу ДПА у м. Києві –без задоволення.

Враховуючи вищезазначене у сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню враховуючи наступне.

У відповідності по положень частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова Господарського суду міста Києва від 31.10.2007 по справі 11/281-А набрала законної сили за результатом її перегляду апеляційною інстанцією.

Як встановлено в рішеннях першої та другої інстанції позивачем при оскаржені податкового повідомлення-рішення від 21.03.2006 № 0000052320/1 не пропущено строку подання повторної скарги передбаченого підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. статті 5 Закону про порядок погашення. За таких обставин сума податкового зобов’язання в адміністративному порядку не була узгоджена.

Разом з тим, абзацом 6 підпункту 5.2.4. пункту 5.2. статті 5 Закону про порядок погашення встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Тобто при звернені платника податку до суду з питань оскарження рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. При цьому Закон про порядок погашення не встановлює умовою неузгодженості суми податкового зобов’язання при зверненні до суду лише протягом певного строку з предметом оскарження рішення контролюючого органу, зокрема, 10 днів після завершення процедури адміністративного оскарження). Закон про порядок погашення визначає єдиною підставою для неузгодженості суми податкового зобов’язання сам факт звернення до суду і розгляд судом справи по суті, до прийняття відповідного рішення судом. При цьому, аналізуючи у сукупності норми Закону про порядок погашення видно, що сума податкового зобов’язання набуває статус неузгодженої лише за фактом звернення до суду і розгляду судом справи з прийняттям відповідного рішення. Внаслідок звернення зацікавленої особи до суду за результатом розгляду справи по суті і з прийняттям судом рішення відбувається узгодження суми податкового зобов'язання в судовому порядку.

Як вбачається з зворотного боку облікової картки платника податку - позивача, податково службою 06.10.2006 було відображено збільшення недоїмки по акту перевірки з покликанням на “Рішення Господарського суду №11/281-А” на загальну суму 11070077.19 гривень.

При цьому, ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі 11/281-А винесена 04.07.2006. У відповідності до частини 5 статті 107 КАС України, копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів. Крім того, покликання в обліковій картці на справу господарського суду 11/281-А також вказує на обізнаність податкової служби про оскарження відповідного повідомлення-рішення в судовому порядку по відповідній справі. Таким чином, враховуючи зазначене у сукупності видно, що відповідач був повідомлений про судове оскарження податкових повідомлень-рішень до дня внесення у облікову картку від 06.10.2006 інформації про збільшення недоїмки. Тобто відповідач був повідомлений завчасно до 06.10.2006 про розгляд справи в суді з приводу узгодження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2006 року № 0000052320/1. Зворотнього відповідачем не зазначено та суду не доведено.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень сторін в судовому засіданні покликання на рішення господарського суду є помилковим записом податкової служби в обліковій картці, адже зазначена дата випливає з дати видачі та процедури узгодження податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2006 року № 0000052320/1 і стосується лише останнього.

Отже, запис в обліковій картці від зазначеної дати констатує, на думку податкової служби за результатом розгляду другої скарги платника податку, факт узгодження в адміністративному порядку податкового зобов’язання та несплати останнього у встановлений законом строк.

У відповідності до пункту 7.7. статті 7 Закону про порядок погашення податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

При цьому, у відповідності до пункту 1.3. статті 1 Закону про порядок погашення податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Разом з тим, 20.11.2006 в обліковій картці визначається операція з донарахування за квартал по декларації № 17327 від 08.11.2006 податкового зобов’язання з податку на прибуток, проведення сплати поточного зобов’язання, погашення недоїмки по податковому повідомленню-рішенню 21 березня 2006 року № 0000052320/1, та нарахування пені.

Ця ж сама ситуація стосується поточних по наростанню податкових декларацій з податку на прибуток відображених у обліковій картці податкової служби, долучених до матеріалів справи.

Таким чином, створилася ситуація, при якій податкова служба починаючи з декларації № 17327 від 08.11.2006 сплачені позивачем по поточних деклараціях податкові зобов’язання самостійно направляла на погашення податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 21 березня 2006 року № 0000052320/1, вважаючи узгодженим суму податкового зобов’язання в адміністративному порядку та таким, що не сплачено у встановлені законом строки, тобто таким, що набуло статусу податкового боргу та погашалося в порядку, встановленому пунктом 7.7. статті 7 Закону про порядок погашення.

Таким чином, за рахунок поточних платежів перекрилися зобов’язання по податковому повідомленню-рішенню від 21 березня 2006 року № 0000052320/1 та, поряд з цим, виникла недоїмка по поточним деклараціям, починаючи з декларації № 17327 від 08.11.2006 за рахунок платежів, по яким податковою службою було погашено зазначене податкове повідомлення-рішення.

Зазначене стало підставою для видання оскаржуваних позивачем податкових вимог щодо сплати узгодженої податковими деклараціями сум податкових зобов’язань зі сплати податку на прибуток позивача.

Представник відповідача не заперечив проти того, що суми, сплачені позивачем платіжними дорученнями 13.05.2008 № КР00465804, від 14.08.2008 № КР00465807, від 13.11.2008 № КР00465810, від 24.12.2008 № КР004658120 були направлені на погашення зобов’язань які виникли за наслідком прийнятого податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2006 року № 0000052320/1, та не були скеровані згідно призначень платежу, які відображені у останніх.

Таким чином враховуючи вищезазначене у сукупності, суд вважає, що податковою службою безпідставно направлялися в рахунок погашення податкового боргу платежі за поточними деклараціями позивача з податку на прибуток. Адже як вказувалось раніше позивач звернувся до Господарського суду міста Києва, за результатом якого було відкрито провадження у справі, що визначає неузгодженість податкового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням 21 березня 2006 року № 0000052320/1, яке було предметом розгляду у суді по справі 11/281-А. За таких підстав, а також враховуючи обставини встановлені у судових рішеннях по справі 11/281-А, яке набрало законної сили на день розгляду справи, суд вважає, що податкові зобов’язання, визначені податковою службою податковим повідомленням-рішенням 21 березня 2006 року № 0000052320/1 були на час внесення до облікової картки суми недоїмки неузгодженими та у зв’язку з цим не могли набрати статус податкового боргу, оскільки були предметом розгляду у Господарському суді міста Києва по справі 11/281-А. Отже, за відсутності податкового боргу жодних підстав для погашення останнього шляхом направлення поточних оплат податкових зобов’язань в рахунок погашення податкового боргу позивача у відповідача не було. За таких умов виставлення податкових вимог по сумам податкових зобов’язань узгоджених податковими деклараціями є безпідставним. Адже відповідачем самостійно створено недоїмку внаслідок безпідставного не зарахування оплати позивачем поточних зобов’язань за поданими ним деклараціями з податку на прибуток. Позивачем вчасно і в повному обсязі оплачувались податкові зобов’язанні по поточним деклараціям, що підтверджується копіями декларацій і платіжних доручень, долучених до матеріалів справи.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду обгрунтованість прийнятих рішень та вчинених дій.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків щодо стягнення суми неузгодженого податкового зобов'язання, зазначеного у перших податкових вимогах від 25.11.2008 № 1/36 та від 10.01.2009 № 1/2 протиправними.

Визнати протиправною та скасувати повністю першу податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 25.11.2008 № 1/36.

Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 10.01.2009 № 1/2 у частині визначення податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями за платежем „податок на прибуток банківських організацій" у розмірі 8 091 535,267 грн., у тому числі 7 841 607,20 грн. - основного платежу та 249 928,06 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Зобов'язати Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, врахувати суми, сплачені платіжними дорученнями 13.05.2008 № КР00465804, від 14.08.2008 № КР00465807, від 13.11.2008 № КР00465810, від 24.12.2008 № КР004658120, виключно в погашення поточних податкових зобов'язань ВАТ „Ощадбанк", як зазначено в графі „призначення платежу" цих платіжних доручень.

Відшкодувати Відкритому акціонерному товариству «Державний ощадний банк України»(01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) за рахунок Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –22.04.2009.