Постанова № 3833263, 25.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25.03.2009 р.                                                                                 № 17/71

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовом Закритого акціонерного товариства «Фарма-Нет, Україна»

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень За участю представників сторін:

Від позивача: Бєляєв К.М., Лещенко Н.М.,

– представники за довіреностями

Від відповідача: Сич Є.Ю., Чипаченко І.Б.. – представники за довіреностями

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000242308/0 від 22.04.08р., № 0000242308/1 від 31.05.08р., № 0000242308/2 від 05.08.08р., № 0000242308/3 від 10.10.08р., згідно з якими позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 122412 грн., в тому числі: 40804 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат на загальну суму 210930 грн., вказує на те, що позивачем правомірно, відповідно до вимог п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було включено до складу валових витрат вартість придбаних товарів по першій події –даті оприбуткування товарів, а в подальшому, оскільки кредиторська заборгованість у загальній сумі 210930 грн. залишилась непогашеною і по ній минув строк позовної давності, позивачем дану заборгованість було включено до складу валового доходу, що відповідає вимогам п.п.1.22.1. п.1.22. ст.1 та пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 вказаного Закону; при цьому, зазначає позивач, законом не передбачено обов’язок позивача одночасно відкоригувати (зменшувати) валові витрати за минулий період у зв’язку із нездійсненням компенсації цих товарів.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат в сумі 115500 грн. за господарськими операціями з придбання послуг аудиторського, юридичного та консультаційного обслуговування, позивач вказує на те, що вищезазначені послуги необхідні та придбані позивачем для їх використання у власній господарській діяльності підприємства. Такі послуги фактично отримані, оплачені грошовими коштами, витрати підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, зазначає позивач, висновок податкового органу про порушення вимог п.5.1, п.п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не відповідає фактичним обставинам та чинному законодавству з питань оподаткування.

Відповідач у письмових запереченнях та представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає, мотивуючи тим, що в порушення п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». позивачем неправомірно невідкориговано валові витрати в розмірі 210 930 грн. на суму збільшеного валового доходу , сформованого за рахунок кредиторської заборгованості на суму отриманого товару, по якій минув строк позовної давності з посиланням на те, що підприємством фактично таких витрат на придбання товару не було понесено.

Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем, всупереч вимог п. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств, в ході проведення перевірки документально не доведено зв'язок придбаних послуг аудиторського, юридичного та консультаційного обслуговування з господарською діяльністю позивача. З актів виконаних робіт неможливо встановити зміст послуг, їх кількість , якість та ідентифікувати такі послуги відносно практичного їх застосування в господарській діяльності підприємства.

Вказані порушення призвели до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 81608 грн. та застосування, у зв'язку з цим, відповідно до пп.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафної(фінансової) санкції у розмірі 40804 грн.

За таких обставин відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва було проведено виїзну планову перевірку Закритого акціонерного товариства «Фарма-Нет, Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складений акт перевірки від 14.04.2008 року № 153/1-23-08-23709936.

На підставі зазначеного акту, ДПІ у Голосіївському районі м.Києва було прийняте податкове повідомлення –рішення № 0000242308/0 від 22.04.08р., згідно з якими позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 122412 грн., в тому числі: 81608 грн. –основний платіж та 40804 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження , вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін, про що свідчать податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва № 0000242308/1 від 31.05.08р., № 0000242308/2 від 05.08.08р., № 0000242308/3 від 10.10.08р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом даного спору.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про заниження податку на прибуток у розмірі 81608 грн., в тому числі: за 2005 рік - 19950 грн., 2006 р. - 29574 грн., 2007 р. –32084 грн.

Підставою для такого висновку були встановлені перевіркою порушення п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р., що полягали в неправомірному, на думку податкового органу, невідкоригуванні позивачем валових витрат в розмірі 210930 грн. на суму збільшеного валового доходу (кредиторської заборгованості, на суму 210930 грн. отриманого товару /лікарських засобів та виробів медичного призначення/, по якій минув строк позовної давності, визначений ст.71 ЦК України.           Порушення у складі валових витрат не вплинули на формування податкового кредиту, оскільки операції з поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення звільнені від оподаткування відповідно до п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як встановлено судом, податковий орган погоджується з тим, що дана кредиторська заборгованість підлягає віднесенню до валового доходу відповідно до вимог пп. 4.1.6 п 4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як дохід у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги в розумінні п.п.1.22.1. п.1.22 ст.1 цього Закону. Разом з тим вважає, що оскільки підприємством фактично не понесено витрат на придбання товару, такі витрати підлягають виключенню із складу валових шляхом коригування валових витрат на суму кредиторської заборгованості по бухгалтерським рахункам № 631 та № 92 (стор.14 акту перевірки).

Суд не погоджується з такими доводами податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР /надалі –Закону/ , валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 11.2.1 п.11.2. ст.11 Закону , датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, позивач, отримавши товар, включив до складу валових витрат вартість придбаних товарів по першій події –даті оприбуткування товарів у відповідності до вимог п.п.11.2.1.п.11.2. ст.11 Закону, що не заперечується податковим органом.

Як свідчать обставини справи, у звґязку з неоплатою позивачем вартості отриманого товару, виникла кредиторська заборгованість в загальній сумі 210930 грн., по стягненню якої минув строк позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, що встановлено податковим органом при перевірці та не заперечується сторонами.

Перелік підприємств, по розрахунках з якими минув строк позовної давності наведений в додатку № 6 до акту перевірки. На підтвердження спливу строку виконання грошового зобов’язання по розрахунках за товари отримані протягом квітня 2002р. - листопада 2004 року позивач надав суду договори купівлі-продажу товару, накладні на його отримання, акти знищення документів за 2002р., що не підлягають зберіганню.

Сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності відповідно до пп. 1.22. ст.1. Закону вважається, безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з абзацем другим підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону, валовий доход включає: доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

За наведених правових норм, позивачем правомірно віднесено до складу валового доходу зазначену кредиторську заборгованість в загальній сумі 210930 грн.

Доводи податкового органу про необхідність коригування валових витрат на суму збільшеного валового доходу з посиланням на те, що підприємством фактично таких витрат на придбання товару не було понесено не заслуговують на увагу, адже таке коригування потягне за собою подвійне збільшення об’єкта оподаткування податком на прибуток , оскільки із збільшенням валового доходу, збільшується оподатковуваний прибуток, а із зменшенням валових витрат знову ж таки збільшується оподатковуваний прибуток. Крім того, такі доводи не узгоджуються з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким не передбачено обов’язок платника здійснювати таке коригування.

Неправомірним суд вважає також висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат в сумі 115500 грн. з у зв’язку з придбанням послуг аудиторського, юридичного та консультаційного обслуговування за період з липня 2005 року по червень 2007 р. з посиланням на те, що зі змістом актів виконаних робіт не вбачається, які саме навались послуги.

Судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду між позивачем та суб’єктом підприємницької діяльності Пушкар І.О. були укладені строкові договори № 706 від 01.07.05р.; № 104 від 03.01.06р.; № 1007 від 02.10.06р.; № 703 від 03.07.06р.; № 408 від 03.04.06р.; № 103 від 03.01.07р. ; № 404 від 02.04.07р., № 702 від 02.07.07р., предметом яких було надання виконавцем персоналу замовника юридичного та аудиторського абонентського консультаційного обслуговування.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.04р., СПД Пушкар І.О. зареєстрована за видами аудиторської, юридичної діяльності, діяльності з надання інформаційно-консультаційних послуг, має сертифікат та свідоцтво аудитора.

За умовами договорів таке обслуговування передбачає надання усних та письмових консультацій з питань бухгалтерського обліку та податкового законодавства, здійснення правової експертизи договорів, угод замовників, надання усних та письмових консультацій з правових питань, надання письмових висновків з правових питань та інших питань, тощо. Юридичні та аудиторські послуги охоплюють поточну та перспективну роботу замовника. (п.1.3.,1.4. договорів) . Відповідно до п.3.2. договорів, по закінченню періоду консультування сторони укладають акт приймання-передачі робіт, який є підставою для сплати послуг виконавцеві, що обумовлена в договорі.

На виконання умов договорів, сторони укладали акти виконаних робіт, перелік яких наведений в акті перевірки, та які долучені до матеріалів справи.

Вартість робіт оплачена позивачем грошовими коштами шляхом безготівкового розрахунку в повному обсязі, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача та не заперечується податковим органом.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов’язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні»від 16.07.1999р № 996-XIY. В іншому випадку, відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , у платника не виникає права відносити до складу валових витрат, витрати без належних на те документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні»висуває до первинних документів такий обов’язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції.

Суд погоджується з позицією податкового органу про те, що зазначені акти виконаних не містять достатньої інформації про обсяг господарської операції, а лише відображають найменування робіт (аудиторське та консультаційне обслуговування) , період їх виконання та вартість .

Разом з тим, законодавство не містить імперативних вимог щодо обов’язкових реквізитів, які мають міститись в актах виконаних робіт.

В спірному випадку, суд приймає до уваги ту обставину, що позивачем надано в ході розгляду справи документальні докази, які містять відомості про зміст та обсяг господарської операції з придбання вищезазначених послуг з метою використання таких послуг в господарській діяльності позивача. А саме: письмові висновки виконавця з правових питань, питань бухгалтерського обліку та аудиту з наведенням виконавцем позицій з приводу податкового обліку конкретних операцій, які здійснює позивач у своїй господарській діяльності; письмові відповіді за запити позивача з приводу зазначених питань, що виникають в ході діяльності позивача. Позивач долучив до матеріалів справи цивільно-правові угоди (купівлі-продажу, поставки, оренди), які, виконавець Пушкар І.О складала, ревізувала, після чого позивач укладав такі угоди із третіми особами протягом перевіряємого періоду. Перевіркою встановлено, що діяльність позивача за період, що перевірявся була прибутковою, в зв’язку з чим , як зазначає Позивач, витрати на придбання таких послуг є економічно обґрунтованими, порівняно з результатами фінансово-господарської діяльності.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено при перевірці, як факт укладання таких угод так і їх виконання сторонами таких угод (стор.7 акту перевірки).

Зазначені документальні докази суд вважає, достатніми для належності зазначених витрат позивача до складу валових витрат виробництва та обігу.

За наведених обставин, правових норм, суд дійшов висновку про неправомірність визначення позивачеві податкових зобов’язань з податок на прибуток в сумі 81608 грн. –основного платежу та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40804 грн. згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в зв’язку з чим такі рішення підлягають скасуванню, а позов –задоволенню.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000242308/0 від 22.04.08р., № 0000242308/1 від 31.05.08р., № 0000242308/2 від 05.08.08р., № 0000242308/3 від 10.10.08р., згідно з якими позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 122412 грн., в тому числі: 40804 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Фарма-Нет, Україна» (код 23709936) - 3,40 грн. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі 27.03.09р.