Постанова № 38328829, 08.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2014 рокусправа № 804/815/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Днепрспецремонт» звернулось з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2013 р. № 0000013200 про донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 196 367 грн., та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 45 933 грн., та № 0000051541 про донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 177 003 грн., та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 88 501 грн. 25 коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013р. позов задоволено частково.

Суд постановив скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000013200 від 04.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 242 300 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В частині відмови в задоволенні позову постанова обґрунтована тим, що первинні фінансово-господарські документи, надані ТОВ «Днепрспецремонт» на підтвердження господарських відносин з контрагентами ТОВ «БМТЗ Комплект», ТОВ «Аркада і К», ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим», в порушення ст. 1 ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не розкривають змісту зазначених в них господарських операцій, внаслідок чого не можуть бути підставою для складання бухгалтерської та податкової звітності.

Зазначено, що судом при вирішенні даного спору досліджено питання щодо реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, та прийнято до уваги те, що по контрагенту ТОВ «БМТЗ Комплект» неможливо встановити, які саме послуги вантажними автомобілями були надані ТОВ «БМТЗ Комплект» на адресу позивача у серпні 2011 року, січні, лютому 2012 року, які при цьому були використані транспортні засоби, залучені перевізники, які були використані маршрути перевезення, а також вантаж, послуги за перевезення якого сплачені,

що унеможливлює перевірку наявності мети його використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

По взаємовідносинах з ТОВ «Аркада і К» зазначено, що вони були оформлені усною угодою, а зі змісту податкових накладних вбачається, що вони оформлені згідно договору № 3 від 01.01.2012 р. (а не усного договору). Отже, із зазначених документів неможливо встановити, по якій саме угоді між ТОВ «Днепрспецремонт» та ТОВ «Аркада і К» вони виписані, а також зміст правовідносин між зазначеними підприємствами: з купівлі-продажу товарів, або з надання послуг по ремонту запчастин.

Що стосується взаємовідносин з ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим», судом першої інстанції зроблено висновок, що з наданих позивачем документів також неможливо встановити характер здійсненої операції (купівля-продаж запчастин або їх ремонт). Крім того, накладна № 804 від 08.02.2012 р. не містить посилання на номер та дату укладення договору, згідно якого її було виписано. Інших документів (сертифікатів якості товарів, технічних паспортів та інш.) на підтвердження факту придбання ТОВ «Днепрспецремонт» партії товару у ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим», позивачем надано не було. Враховуючи зазначені обставини, неможливо встановити зміст та реальність здійснення господарської операції між ТОВ «Днепрспецремонт» та ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим»у лютому 2012 року.

Крім того, зазначено, що здійснення господарських операцій ТОВ «Днепрспецремонт» з контрагентами ТОВ «БМТЗ Комплект», ТОВ «Аркада і К», ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» не відображено останніми у податковій звітності, оскільки, як зазначалося судом раніше, згідно системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «Днепрспецремонт» постачальниками товарів (послуг) ТОВ «БМТЗ Комплект», ТОВ «Аркада і К», ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» не задекларовані.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції є помилковими, надані позивачем документи свідчать про здійснення господарських операцій, дозволяють ідентифікувати їх зміст, обсяг, сторін.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлений.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, та встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки № 775/150/31256586 від 27.12.2012 р., відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013 р. № 0000013200 про донарахування ТОВ «Днепрспецремонт» податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 242 300 грн., у тому числі 196 367 грн. - за основним платежем, 45 933 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000051541 про донарахування ТОВ «Днепрспецремонт» податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 265 504 грн. 25 коп.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. ст. 216, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України); ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Господарського кодексу України; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ на 177 003 грн., в тому числі віднесеної до складу податкового кредиту за серпень 2011 року - в розмірі 90 870 грн., за лютий 2012 року - в розмірі 85 000 грн. (по контрагенту-постачальнику ТОВ «БМТЗ Комплект»), за січень 2012 року - в розмірі 1 025 грн. 83 коп. (по контрагенту-постачальнику ТОВ «Аркада і К»), за лютий 2012 року - в розмірі 106 грн. 67 коп. (по контрагенту-постачальнику ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим»); п.п. 135.5.11, п.п. 135.5.14, п. 135.5 ст. 135, п. 137.4 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 196 367 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 року - на 104 501 грн., за І квартал 2012 року - на 91 866 грн.

Матеріали справи містять по контрагенту ТОВ «БМТЗ Комплект» договори надання послуг № 9 від 02.11.2010 р., № 3 від 03.01.2012 р., акти прийому-передачі виконаних робіт № 310804 від 31.08.2011 р., № 51 від 04.02.2012 р., № 52 від 15.02.2012 р., № 53 від 16.02.2012 р., № 54 від 17.02.2012 р., № 55 від 20.02.2012 р. № 56 від 201.02.2012 р., № 57 від 23.02.2012 р. № 58 від 24.02.2012 р. № 59 від 27.02.2012 р., № 60 від 29.02.2012 р., а також податкові накладні № 310804 від 31.08.2011 р., № 46 від 04.02.2012 р., № 47 від 15.02.2012 р., № 48 від 16.02.2012 р., № 49 від 17.02.2012 р. № 50 від 20.02.2012 р., № 51 від 21.02.2012 р. № 52 від 23.02.2012 р., № 53 від 24.02.2012 р., 54 від 27.02.2012 р., № 55 від 29.02.2012 р., виписку по рахунку, сформовану АТ «Райффайзен банк Аваль».

По взаємовідносинах з ТОВ «Аркада і К» позивачем надано рахунки на загальну суму 6 155 грн. № 124 від 16.01.2012 р., № 127 від 19.01.2012 р., № 129 від 20.01.2012 р., податкові накладні на загальну суму 6 155 грн. № 1602 від 16.01.2012 р., № 1902 від 19.01.2012 р., № 2001 від 20.01.2012 р., накладні на загальну суму 6 155 грн. № 1603 від 16.01.2012 р., № 1901 від 19.01.2012 р., № 2001 р. від 20.01.2012 р., а також виписку по рахунку, сформовану АТ «Райффайзен банк Аваль».

По взаємовідносинам з ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим», наявні договір купівлі-продажу № 9 від 01.02.2012 р., рахунок № 127 від 08.02.2012 р., податкова накладна № 804 від 08.02.2012 р., накладна № 804 від 08.2012 р. на суму 640 грн., а також виписку по рахунку, сформовану АТ «Райффайзен банк Аваль».

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктами 201.4, 201.6 статті 201 Податкового Кодексу України, встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), де Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем у межах своєї господарської діяльності було укладено правочини з вказаним у акті податкової перевірки контрагентом.

Наявні документальні підтвердження здійснення господарської діяльності позивача з ТОВ «БМТЗ Комплект», ТОВ «Аркада і К», ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим», а, відповідно, і здійснення певних витрат, є податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи, складені з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 201 Податкового кодексу України і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою і, у свою чергу, підтверджують правомірність декларування позивачем податкового кредиту з податку на вартість.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність оскаржену постанову в частині відмови в задоволенні позову скасувати та в цій частині позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати в частині відмови в задоволенні позову .

Позов в цій частині задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000051541 від 04 січня 2013р.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецреонт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш