Ухвала суду № 38328786, 20.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2014 рокусправа № 804/9558/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року по справі № 804/9558/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Пента плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Пента плюс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2013 року № 0002512206.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України від 26.06.2013 року № 0002512206.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, на підставі ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем 12.06.2013 був винесений наказ № 957 "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Пента плюс" з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських взаємовідносин з контрагентами за березень 2013 року".

За результатами проведення вищенаведеної перевірки, відповідачем був складений акт від 18 червня 2013 року №3348/226/21943562, яким встановлено завищення ТОВ "Пента плюс" податкового кредиту за березень 2013 року на загальну суму 80 241,40грн.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 року № 0002512206 про нарахування податку на додану вартість на суму 120 362,10грн. (в тому числі основного платежу - 80 241,40грн. та штрафні санкції у сумі 40 120,70грн.)

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини,колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу та безпідставність прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Спірним в межах даної справи є правомірність відображення позивачем в податковому обліку операцій по взаємовідносинах позивача з ПП «Полтава-Проект-Монтаж».

Як встановлено судом, у періоді, що перевірявся ТОВ "Пента-плюс" (покупець) 06 лютого 2013 року укладений з ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (постачальник) договір поставки №01/13-пос, за яким постачальник зобов'язується поставити матеріали(товар), які зазначені у додатках (заявках) до даного договору, відповідно до умов даного договору та його додатків, покупець, в свою чергу, зобов'язується сплатити та прийняти поставлений постачальником товар (далі по тексту - договір поставки №01/13-пос).

Відповідно до п.п.3.1., 3.8. договору поставки №01-13-пос, поставка товару за цим договором здійснювалась на умовах DDP склад постачальника Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, б.11. Разом з товаром наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну (у разі поставки товару відразу на об'єкт покупця за заздалегідь узгодженою домовленістю транспортом постачальника).

Згідно п.3.6 договору поставки №01/13-пос, датою передачі товару вважається дата отримання товару покупцем відповідно до видаткової/товарно-транспортної накладної.

Транспортування товарів за договором поставки №01/13-пос зі складу постачальника до складу покупця здійснювалось власним транспортом ТОВ "Пента плюс". Про наявність у позивача власного транспорту свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів № АЕ 7096 ВО, № АЕ 7956 ВХ, № АЕ 7368, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження наявності у позивача складських приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ногинська, б.40, до матеріалів справи позивачем надані копії Договорів оренди приміщень від 23.05.2011 №15, від 16.04.2013 №9 та від 01.01.2013 №3, укладених між ТОВ "Пента плюс" та ТОВ "Футурум".

Розрахунки між сторонами згідно умов цього договору здійснювались в безготівковій формі, виконання умов договору у період дії цього договору підтверджується накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, відомостями наявними в журналі-ордеру і відомості по рахунку 201 "Сировина і матеріали" за березень 2013 року, відомостями наявними в журналі реєстрації довіреностей, подорожніми листами вантажних автомобілів за березень 2013 року.

У період дії договору №01/13-пос, ТОВ "Пента плюс" здійснювало діяльність згідно статуту товариства, зареєстрованим основним видам економічної діяльності за довідкою №798904 органів статистики (зокрема монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням і приладдям до нього) та зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ Жовтневого району м. Дніпропетровська, про що свідчить свідоцтво №04216706 від 24.11.2005.

Отриманий за вказаним договором від постачальника - ПП "Полтава-Проект-Монтаж" товар, був використаний позивачем за призначенням, відповідно до зареєстрованих видів економічної діяльності позивача, зокрема монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, що підтверджують наступні угоди.

ТОВ "Пента плюс" (підрядник) 01 жовтня 2012 року укладений з ТОВ "Алком" (замовник) договір №22/12, за яким замовник доручає, а підрядник виконує такі роботи: монтаж зовнішніх мереж водопроводу і каналізації, монтаж систем опалення, вентиляції, водопроводу і каналізації лабораторії, адмінприміщень, насосної станції протипожежного водяного пінного та виробничого пожежетушіння, насосних №11.4, 12.1 на об'єкті: "Маслоекстраційний завод виробничою продуктивністю 1700 т/сутки насіння соняшника, 1400 т/сутки насіння рапсу, 1200 т/сутки бобів сої на території Візірської сільської ради (2-й кілометр дороги на порт "Південний" Комінтернівського району Одеської області" із власних матеріалів та обладнання. Виконання цього договору підтверджують: довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ і витрат за березень 2013 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року, підсумкова відомість ресурсів (витрат - по факту) за березень 2013 року та платіжні доручення про виконання замовником зобов'язання оплатити прийняті від підрядника роботи за договором.

ТОВ "Пента плюс" (підрядник) 13 червня 2012 року укладений з ТОВ "Еталон сервіс" (замовник) договір №24052012, за яким замовник доручає, а підрядник виконує із матеріалів та обладнання підрядника такі роботи: монтаж теплогенераторних №1, №2, №3, №4, в тому числі пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: "Торгово-офісний комплекс (2-а черга, офіси) із знесенням наявних будівель та споруд по вул.. Барикадна, 15-а у м.Дніпропетровську". Виконання цього договору підтверджують: довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ і витрат за березень 2013 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року, підсумкова відомість ресурсів (витрат - по факту) за березень 2013 року та платіжні доручення про виконання замовником зобов'язання оплатити прийняті від підрядника роботи за договором.

Тобто, придбані товари у ПП "Полтава-Проект-Монтаж" було використано позивачем у своїй господарській діяльності.

Фактичність виконання вказаних договорів та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договорами та додатками до них; податковими накладними; реєстрами податкових та видаткових накладних; накладними; актами приймання-здачі робіт; платіжними дорученнями; банківськими виписками, журналами довіреностей на отримання ТМЦ, подорожніми листами вантажних автомобілів.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі отриманих податкових накладних відобразив податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 80241,40грн. за березень 2013 року в деклараціях з ПДВ. Отже, реальність взаємовідносин між позивачем та ПП «Полтава-Проект-Монтаж» є повністю доведеною необхідними документами.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що реальність укладених позивачем угод підтверджується відповідною первинною документацією, відповідачем не доведено наявність умислу позивача щодо порушення норм чинного законодавства при укладенні та реалізації угоди з ПП «Полтава-Проект-Монтаж».

Висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства податковим органом зроблений з огляду на те, що правочини, укладені між позивачем та ПП «Полтава-Проект-Монтаж», спрямовані виключно на завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Податковий орган посилається з цього приводу на те, що використовуючи податкову звітність контрагента позивача ПП «Полтава-Проект-Монтаж» та наявну у податкового органу інформацію, договір, укладений між ТОВ фірма «Пента плюс» та ПП «Полтава-Проект-Монтаж» носить протиправний характер, оскільки укладений без мети настання реальних наслідків. Крім того, судом першої інстанції не належним чином досліджений факт реальності вчинених правочинів, зокрема обставини щодо передачі товару від продавця до покупця, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п.14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення та реалізації вказаних вище договорів підряду контрагент позивача ПП "Полтава-Проект-Монтаж" мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Факт виконання обумовлених цим договором умов підтверджений наведеними вище документами, виходячи із змісту яких вбачається, що вони в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені вказаною вище особою у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Докази позбавлення контрагента позивача цивільної дієздатності, а також статусу платника податку на додану вартість на момент здійснення ними у відповідних податкових періодах господарських операцій в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.

Вказаний вище договір між позивачем та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій між ПП "Полтава-Проект-Монтаж" та позивачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримані. За загальними правилами (ст.639 Цивільного кодексу України) договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Дії позивача та ПП "Полтава-Проект-Монтаж", вчинені на виконання умов договорів поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача, які б позбавляли позивача права на віднесення вартості товару до складу валових витрат, сум податку на додану вартість в ціні цього товару - до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Зазначення податковим органом про відсутність у контрагента позивача необхідних ресурсів в даному випадку не впливають на реальність здійснених господарських операцій з виконання договорів поставки.

Крім того, наведені податковим органом обставини щодо відсутності у ПП "Полтава-Проект-Монтаж" реальної можливості виконати обумовлені договорами роботи в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведені.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, таким чином, підстави для скасування законного рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 31 березня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов