Постанова № 3832448, 21.05.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 7/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21.05.2009 р. 11:15№ 2а-49/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техногруп"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення

Представники сторін:

від позивача, Зоріна О. В., за довіреністю

від відповідача Каргалик Д. М., за довіреністю

Позивач звернувся до суду з позовом відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002222307/1 від 30.07.2008, яким було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 28 250 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем під час проведення перевірки було зроблено хибні висновки про залежність права на включення покупцем до складу податкового кредиту від виконання постачальником своїх зобовязань по включенню суми податку до складу податкових зобовязань, що призвело до безпідставного застосування до позивача штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 02.02.09 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 16.04.09.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення, видані відповідачем за результатами розгляду первинної та повторної скарг: № 0002222307/0 від 17.06.2008, № 0002222307/1 від 30.07.2008, № 0002222307/2 від 09.10.08 та 0002222307/3 від 26.12.2008 про визнання суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі усього 28250,00 грн., у тому числі за основним платежем 18833,00 грн., за штрафними санкціями 9417,00 грн. як таке, що суперечить діючому законодавству України з питань оподаткування та контролю за сплатою податків та незаконно порушує права позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - встановив:

05.06.08 відповідачем було проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем податкового законодавства, за результатами якої складено акт № 6988/23-07-31604729.

За наслідками проведеної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.06.2008 № 0002222307/0, відповідно до якого встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.4 „Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.197 № 165.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивачем був укладений договір від 09.01.07 № ТГ-32 з ТОВ „Престиж Торг-Сервіс” на виконання монтажних, сервісних робіт, а також по виготовленню елементів рекламних конструкцій.

У березні 2007 року позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями, виконаними згідно з зазначеним вище Договором, в розмірі 18833,33 грн. (податкові накладні від 06.03.07 № 43 на суму 10000,00 грн., від 07.03.2007 № 44 на суму 8833,33 грн.).

Разом тим, відповідно до Ухвали Господарського суду міста Києва від 14.08.07 у справі № 15/192-б ТОВ „Престиж Торг-Сервіс” було ліквідовано у звязку з банкрутством.

Відповідно до поданої ТОВ „Престиж Торг-Сервіс” податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року у ТОВ „Престиж Торг-Сервіс” податкове зобовязання за березень 2007 року становить 0 гр. Таким чином, посилаючись на п.4 „Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.197 № 165, відповідач прийшов до висновку, що загальна сума податку на додану вартість 18833,00 грн. не відповідає сумі податкових зобовязань з даної поставки послуг, задекларованою ТОВ «Престиж Торг-Сервіс», а саме є меншою на 18833,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що при нарахуванні податкового кредиту позивач керувався податковими накладними від 06.03.07 № 43 на суму 10000,00 грн., від 07.03.2007 № 44 на суму 8833,33 грн.

Відповідно до п.7.2.3 п.7.2 Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Згідно з п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Застосовуючи до позивача штрафні санкції, відповідач виходив з того, що контрагентом позивача ТОВ «Престиж Торг-Сервіс»не було задекларовано податкове зобовязання з податку на додану вартість, рівнозначну сумі, віднесеній позивачем до податкового кредиту за наслідками виконання укладеного з ТОВ «Престиж Торг-Сервіс»договору.

Разом з тим, як вбачається з наведених вище норм, не підтвердженням податкового кредиту є відсутність документів, визначених у п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не зазначення продавцем (постачальником) товарів (робіт, послуг) в податковій декларації податкового зобовязання з податку на додану вартість не може розглядатися як підстава для не нарахування податкового кредиту у звязку з придбанням таких товарів (робіт, послуг). Зазначена обставина, тобто заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість є підставою для застосування передбачених законом штрафних санкцій до такого постачальника (продавця) товарів, робіт або послуг.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Кодексу передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 цього Кодексу на субєкта владних повноважень покладено обовязок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень, в разі якщо він заперечує проти задоволення позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Техногруп" задовольнити повністю.

Скасувати Податкові повідомлення-рішення видані Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва: № 0002222307/0 від 17.06.2008р.; №0002222307/1 від 30.07.2008р.; № 0002222307/2 від 09.10.2008р. та № 0002222307/3 від 26.12.2008р.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Техногруп" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 05 червня 2009 року.

Суддя Арсірій Р.О.