Постанова № 3832446, 20.05.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20.05.2009 р.                                                   11:40                              № 7/683

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Сулім А.В. вирішив адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "ОРД"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової адміністрації у м.Києві проскасування податкового повідомлення-рішення

Представники:

від позивача, Савельїчев О. В., за довіреністю

від відповідача-1, Сич Є.Ю., за довіреністю

від відповідача-2, Мисливий І.Ю., за довіреністю

Прокурор Голосіївського р-ну м. Києва - Казак О.А.,

Позивач звернувся до суду з позовом відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000412306|/1 від 30.10.2007 та рішення ДПА у м. Києві від 08.01.2008 № 3/10/25-114, яким було зменшено cуму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 303550 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем під час проведення перевірки було зроблено хибні висновки про залежність права на включення суми, сплаченої позивачем за придбаний у продавця товар від наявності у останнього копій виданих ним покупцю податкових накладних.

Ухвалою суду від 30.01.09 було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 08.04.09.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відповідно до ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України участь у справі брав прокурор.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - встановив:

17.08.2007 відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок позивача, за результатами якої складено акт № 461/1-23-06-30967851.

          За наслідками проведеної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.07.08 № 0000412306/0, відповідно до якого збуло виявлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 303550 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000402396/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 4563,00 грн., встановивши порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.4 „Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.197 № 165.

          Так, в акті перевірки зазначено, що постачальниками позивача по першому ланцюгу на митній території України були ДП «Керченський морський торговий порт»та ПП «Агіса», податкові накладні яких на суму ПДВ відповідно 525945,29 грн. та 24162,89 грн. за липень 2006 року. У зв’язку з зазначеним у позивача виявився не підтвердженим податковий кредит на суму 550108,00 грн.

Під час проведення перевірки з метою підтвердження формування позивачем податкового кредиту, відповідач направив вимоги до ДП «Керченський морський торговий порт»та ПП «Агіс», відповіді від яких не отримав.

          За таких обставин відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

          Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Відповідно до п.7.2.3 п.7.2 Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

          Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

          Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.           Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.           Згідно з п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

          У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

          Застосовуючи до позивача штрафні санкції, відповідач виходив з того, що контрагенти позивача не надали у якості підтвердження сум, задекларованих позивачем під час формування податкового кредиту, копій виданих позивачу податкових накладних, про які зазначив позивач у податковій декларації з податку на додану вартість.

Разом з тим, як вбачається з наведених вище норм, не підтвердженням податкового кредиту є відсутність документів, визначених у п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не зазначення продавцем (постачальником) товарів (робіт, послуг) в податковій декларації податкового зобов’язання з податку на додану вартість не може розглядатися як підстава для не нарахування податкового кредиту у зв’язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг). Зазначена обставина, тобто заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість є підставою для застосування передбачених законом штрафних санкцій до такого постачальника (продавця) товарів, робіт або послуг.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення. Щодо вимоги про скасування рішення ДПА у м. Києві від 08.01.2008 № 3/10/25-114, то відповідно до положень КАС України таке рішення оскарженню не підлягає тому у позові в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Кодексу передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 цього Кодексу на суб’єкта владних повноважень покладено обов’язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень, в разі якщо він заперечує проти задоволення позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства "ОРД" задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва від 30.10.2007 р. № 0000412306/1.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Приватного підприємства "ОРД" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –05 червня 2009 року.

Суддя                                                                                 Арсірій Р.О.