Постанова № 3832427, 27.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.04.2009 р.                                                                                 № 17/10

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомКомпанії «Дельта Ер Лайнз, Інк.»(Delta Air Lines, Inc.) в особі представництва в Україні

до відповідачів1. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

2. Головного управління Державного казначейства України у м. Києві в особі Управління Державного казначейства у Голосіївському районі м. Києва провизнання нечинним податкового повідомлення –рішення та стягнення бюджетного відшкодування на рахунок позивача

За участю представників сторін:

Від позивача: Пронченко А.В., Верланов С.О. –представники за довіреностями

Від відповідача 1: Сич Є.Ю. - представник за довіреністю

Від відповідача 2: не з’явились

За участю представника прокуратури: Атаманюк І.О.

на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.05.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0000322303/0 від 31.07.08р. та стягнення з Державного казначейства у Голосіївському районі м. Києва суми бюджетного відшкодування в розмірі 1348492 грн.

07.04.09р. та 19.05.09р. позивачем через канцелярію суду подано заяви про уточнення позовних вимог. З урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог від 19.05.09р. предметом позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0000322303/0 від 31.07.08р., стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства у м. Києві на користь Компанії «Дельта Ер Лайнз, Інк.» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1348492 грн.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 р. в розмірі 1 214 433 грн., вказує на те, що відповідачем невірно застосовано п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР. Вказана норма передбачає, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), з урахуванням вимог щодо формування сум бюджетного відшкодування, встановлених пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Таким чином, зазначає позивач, Закон України №168/97-ВР з 1 січня 2008 року уможливив декларування до бюджетного відшкодування сум податку, фактично сплачених отримувачем товарів (послуг) у попередніх (одному, двох і більше) податкових періодах, при цьому не обмежуючи такі податкові періоди лише початком 2008 року. Єдиним часовим обмеженням вбачається позовна давність, встановлена іншими спеціальними законами.

Позивач просить суд врахувати, що аналогічна позиція викладена у листі № 14403/7/23-2017/602 від 17 липня 2008 року Державної податкової адміністрації України.

Представник відповідача-1 у судових засіданнях та в запереченнях, поданих до суду, проти позову заперечив, з посиланням на те, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та ніші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Виходячи з цього, нова редакція норми підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, що діє з 01.01.08р. не може застосовуватися до правовідносин, що виникли до моменту набрання нею чинності, отже першим попереднім податковим періодом у складі попередніх податкових періодів слід вважати січень 2008р. Саме тому, зазначає представник відповідача-1, суму бюджетного відшкодування в розмірі 134 059 грн. було підтверджено за результатами проведення перевірки, як таку, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку та фактично сплачена платником в попередніх періодах з 01.01.2008 р., а сума в розмірі 1 214 433 грн., яка була фактично сплачена позивачем протягом 2006-2007 рр. визнана такою, що не підлягає відшкодуванню на рахунок платника, тому позивач може віднести її до рядка 26 податкової декларації за березень 2008 року.

Від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 09.04.09р. за №05-04/404-3637, яке задоволено судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

31.07.08р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку Представництва «Дельта Ер Лайнз»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (на розрахунковий рахунок) за березень 2008р., за результатами якої складено Акт перевірки №319/1-23-03-26600499.

На підставі зазначеного акту, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення –рішення від 31.07.08р. №0000322303/0, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ за березень 2008 року на суму 1214433, 00 грн.

Як свідчать обставини справи та матеріали перевірки, підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, що полягали в неправомірному, на думку податкового органу, декларуванні бюджетного відшкодування за березень 2008р. у розмірі 1348 492 грн., що утворилось за рахунок сплати постачальникам в періоди починаючи з липня 2006 р. по грудень 2007р., що склало загальну суму 1 214 433 грн., чим порушено пп.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР.

Відповідач-1 вважає, що нова редакція норми підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону, повинна застосовуватися до правовідносин, що виникли з моменту набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 № 107- VI, з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.08 № 309-УІ, тобто з 01.01.08 року, а отже першим попереднім податковим періодом у складі попередніх податкових періодів слід вважати січень 2008 року.

Саме тому, зазначає представник відповідача-1, суму бюджетного відшкодування в розмірі 134 059 грн. було підтверджено за результатами проведення перевірки, як таку, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку та фактично сплачена платником в попередніх періодах з 01.01.2008 р., а сума в розмірі 1 214 433 грн., яка була фактично сплачена позивачем протягом 2006-2007 рр. визнана такою, що не підлягає відшкодуванню на рахунок платника, тому позивач може віднести її до рядка 26 податкової декларації за березень 2008 року.

Щодо залишку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 134059 грн., що утворилась за січень, лютий, березень 2008 року, податковим органом у висновку акта перевірки зазначено, що остаточне рішення буде прийняте після отримання відповідей на запити.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 № 2505-ІУ до пункту 7.7 статті 7 Закону було внесено зміни, в зв'язку з чим із 01.06.2005 року порядок визначення сум, належних до бюджетного відшкодування, є наступним.

За підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від'ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду/(підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається.

При цьому згідно з пунктом «а»підпункту 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Наведена редакція розглядуваної норми вперше встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 № 107- VI, що набрав чинності з 01.01.2008 року і на сьогодні чинна відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.08 № 309-УІ.

До набрання чинності зазначеними нормативними актами була чинною редакція підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, згідно з якою бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відмінність між наведеними редакціями підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону полягає в тому, що нині чинний підпункт розглядуваної норми прямо передбачає включення до складу бюджетного відшкодування тих сум ПДВ, що були сплачені покупцем-платником податку постачальникам товарів та послуг у всіх попередніх податкових періодах, які передували періоду виникненню права на бюджетне відшкодування. В той же час, редакція розглядуваного пункту, чинна до 01.01.08, визначала, що бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, що виникла у попередньому (тобто лише в одному) податковому періоді.

За таких обставин, постає питання про можливість включення до складу бюджетного відшкодування сум від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом платника податку, що утворилася не в податковому періоді, який безпосередньо передував періоду, в якому виникло право на бюджетне відшкодування, але з будь-яких причин не була своєчасно заявлена платником податку до бюджетного відшкодування.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону встановлює правила розрахунку сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню. В той же час, розглядувана норма не регулює порядок повернення з бюджету відповідних сум. Ці відносини регулюються нормами підпунктів 7.7.5 - 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Враховуючи наведене, сума, як була розрахована за правилами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету. При цьому порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування, встановлений підпунктами 7.7.5 - 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону, не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування в разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Зазначене стосується також і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та в яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у тих наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Отже, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду /окрім обмежень щодо строків давності, встановлених ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"/. Такий порядок бюджетного відшкодування випливає із системного аналізу норм Закону і не обумовлений внесенням змін до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, чинних з 01.01.08.

Виходячи з викладеного, суд вважає неправомірним зменшення суми бюджетного відшкодування , що виникла за період з липня 2006 року по грудень 2007 року включно у розмірі 1214433 грн. за звітний період березень 2008 року лише на тій підставі , що право на бюджетне відшкодування виникло до 01.01.08 року.

За змістом нової редакції розглядуваного підпункту, включенню до складу бюджетного відшкодування підлягають суми від'ємного значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом платника податку усіх попередніх податкових періодів, що передували періоду виникнення права на бюджетне відшкодування, незалежно від дати їх утворення - до чи після набрання чинності зазначеним Законом. Отже, можливість застосування нової редакції розглядуваної норми до правовідносин, що виникли до набрання нею чинності (зокрема, до сум бюджетного відшкодування, визначених у попередніх податкових періодах), випливає із самого змісту зазначеної норми.

За таких обставин, з 01.01.08 суми від'ємного значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом платника податку, які виникли до 01.01.08 та не були своєчасно заявлені до бюджетного відшкодування, повинні враховуватися під час визначення розміру належного платнику податку бюджетного відшкодування, яке виникло після набрання чинності нової редакції пункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення–рішення від 31.07.08р. №0000322303/0 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в зв’язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

Обґрунтованими суд вважає також вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства бюджетного відшкодування в сумі 1 348 492 грн. бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Згідно з поданими Позивачем до ДПІ податковими деклараціями з ПДВ за період липень-грудень 2006 року, січень-грудень 2007року та січень - березень 2008 року, копії яких наявні в матеріалах справи , від'ємне значення у розмірі 1 348 492 грн. складається з таких сум (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду) за періодами: липень 2006 року - 2918 грн., серпень 2006 року-46714 грн., вересень 2006 року - 62763 грн., жовтень 2006 року-85718 грн., листопад 2006 року - 63697 грн., грудень 2006 року-84523 грн., січень 2007 року - 69659 грн., лютий 2007 року. - 63776 грн., березень 2007 року-65156 грн., квітень 2007 року - 55522 грн., травень 2007 року-71982 грн., червень 2007 року-66027 грн., липень 2007 року-137664 грн., серпень 2007 року - 5696 грн., вересень 2007 року-2555 грн., жовтень 2007 року - 133701 грн., листопад 2007 року-84712 грн., грудень 2007 року - 20204 грн., січень 2008 року-91446 грн., лютий 2008року - 68984 грн., березень 2008 року - 65075 грн.

Вищезазначені суми включені як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26) та фактично сплачені в наступних податкових періодах. Відповідач-1 підтвердив правомірність заявлення Позивачем вказаних сум у Акті перевірки № 319/1-23-03-26600499 від 31..07.08р.(стор. 8 акта).

Представник відповідача-1 не заперечив , що в обґрунтування правомірності задекларованих сум позивачем при проведені перевірки посадовим особам Відповідача-1 було надано усі необхідні документи, які згідно із Законом України №168/97-ВР підтверджують право Позивача на бюджетне відшкодування, зокрема: декларації з ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява на повернення суми бюджетного відшкодування, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, обігово-сальдові відомості по рахунках 201, 22, 311, 312, 631, 644, 641, 661 , контракти, договори, установчі та реєстраційні документи.

Таким чином, внаслідок прийняття неправомірного повідомлення-рішення, яким безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування, Відповідач-1 порушив право Позивача на отримання такого відшкодування у сумі 1 214 433 грн.

Щодо залишку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 134 059 грн., щодо якої відповідач-1 у висновках акту перевірки (стор.18) послався на те, що рішення буде прийнято після отримання відповідей на запити, то вказане обставина не є правовою підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні , за умови, коли право на таке відшкодування підтверджено податковим органом за результатами перевірки.

Закон України №168/97-ВР не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок контрагентів та факту сплати податку на додану вартість контрагентами. Питання від'ємного значення ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, коли такий платник виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру податкового кредиту. Таким чином, посилання відповідача-1 на неотримання відповіді на скеровані запити не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0000322303/0 від 31.07.08р.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства у м. Києві (м. Київ, вул.. Терещенківська, 11-А) на користь Компанії «Дельта Ер Лайнз, Інк.»(03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 7, р/р 26009100182009 в АКБ «Сітібанк»(Україна), МФО 300584, ідентифікаційний код 266000499) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1348492 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (ідентифікаційний код 266000499) на користь Компанії «Дельта Ер Лайнз, Інк.»- 1703, 40 грн. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.