Ухвала суду № 38323471, 18.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 495/4357/13-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Заверюха В.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 листопада 2013 року (про залишення позовної заяви без розгляду) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Білгород-Дністровського міського відділу Державного агентства земельних ресурсів України, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання нечинними та протиправними актів,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровського міського відділу Державного агентства земельних ресурсів України (далі Білгород-Дністровський відділ земельних ресурсів), виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (далі ВК Білгород-Дністровської МР), Білгород-Дністровської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі Білгород-Дністровська ІДАБК) про:

- визнання нечинним та протиправним акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 22 січня 2007 року, затвердженого рішенням ВК Білгород-Дністровської МР №259 від 16 березня 2007 року;

- визнання протиправним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ№952240, виданий Білгород-Дністровським відділом земельних ресурсів 09 січня 2007 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 листопада 2013 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка пропустила строк звернення до суду без поважних причин, у зв'язку з чим позовну заяву належить залишити без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 99, 100, 160, 165 КАС України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що вона не могла дізнатися про оскаржувані акти у 2003 році, задовго до їх прийняття.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 99, ч.1 ст. 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених Законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані акти були прийняті у 2007 році.

Позивачка звернулася з даним позовом у червні 2013 року з пропуском процесуального строку звернення до суду майже на 6 років, без клопотання про його поновлення.

Крім цього, судова колегія зазначає, що позивачка вже зверталась до суду з аналогічним позовом.

Так, предметом спору в справі №495/2755/13-а було визнання недійсними акту опису та арешту майна від 17 березня 2003 року, акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта 16 березня 2007 року, державного акту на право власності на земельну ділянку від 27 січня 2007 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 червня 2013 року адміністративний позов було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 червня 2013 року залишено без змін.

В мотивувальній частині ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року (справа №495/2755/13-а) вказується, що, - під час судового засідання ОСОБА_2 підтвердила, що про наявність акта опису та арешту майна від 17 березня 2003 року їй стало відомо в листопаді 2003 року, про наявність акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22 січня 2007 року їй стало відомо влітку 2007 року, після відкриття перукарні ОСОБА_4, а про наявність державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 - у квітні 2012 року.

Таким чином, апеляційним адміністративним судом встановлені певні обставини, а саме дати з яких позивачка дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з наведеного, судова колегія приходить до висновку, що адміністративний позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (про залишення позовної заяви без розгляду) від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: