Рішення № 38323046, 17.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5414/14 17.04.14

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в

Київській області

До Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Про стягнення 239 877,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Красновид Н.Л. - по дов. № 13/1-1-7 від 08.01.2014

Лабутіна О.А. - по дов. № 13/1-1-8 від 08.01.2014

Від відповідача Барданян А.А. - по дов. № 01/17-1588 від 26.12.2013

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області про стягнення з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 239 877,00 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на надання послуг по охороні громадського порядку № 263/14 від 24.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 порушено провадження у справі № 910/5414/14 та призначено її до розгляду на 15.04.2014.

В судовому засіданні 15.04.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.04.2014.

Позивач в судовому засіданні 17.04.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 17.04.2014 відзиві на позовну заяву проти позову заперечує посилаючись на те, що ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до додатку № 3 договору № 263/14 від 24.01.2014 сторони за договором як позивач так і відповідач погодили відповідно до пункту 2 додатку № 3 до договору Граничну вартість цього договору яка складає 99 900,00 грн. (в тому числі ПДВ). Таким чином, виставлення рахунку позивачем на загальну суму що перевпщус граничну ціну договору є таким що суперечить умовам договору і господарським засадам договірної діяльності. Крім того, відповідно до Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» якщо сума договору укладеного бюджетною організацією перевищує 100 000,00 грн. то укладення зазначеного договору має здійснюватися за спеціальною процедурою відповідно до зазначеного закону.

В судовому засіданні 17.04.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

24.01.2014 між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (охорона) та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (замовник) було укладено договір на надання послуг по охороні громадського порядку № 263/14 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник передає, а охорона приймає на себе обов'язки з забезпечення охорони громадського правопорядку в приміщення об'єкту замовника, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 30 (заходи охорони).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони за січень, лютий 2014 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 239 877,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.1. договору договір укладено на період з 24.01.2014 по 13.02.2014.

Додатковою угодою № 2 від 13.02.2014 сторони внесли зміни до договору та визначили строк його дії з 24.01.2014 по 31.03.2014.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що сума оплати за одну годину охорони за цим договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата за охорону здійснюється щомісяця, але не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця, у порядку передоплати на підставі розрахунку-дислокації (додаток 1-2 до договору) та протоколу узгодження договірної ціни за годину охорони (додаток 3 до договору).

Згідно з додатком 1-2 до договору (дислокація-розрахунок) на період з 24.01.2014 до 13.02.2014 вартість фізичної охорони об'єкту (м. Київ, вул. Хрещатик, 30) в рік становить 99 792,00 грн.

Відповідно до додатку 3 до договору (протокол погодження вартості послуг охорони) ціна за здійснення охоронних заходів за договором становить 49,50 грн. за одну годину охорони одним працівником. в п. 2 даного протоколу зазначено. що гранична вартість цього договору складає 99 900,00 грн.

29.01.2014 укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої у зв'язку із введенням додаткових постів охорони за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4 доповнено договір додатком 1-2 (розрахунок-дислокація).

Згідно з додатком 1-2 до договору (дислокація-розрахунок) до додаткової угоди № 1 від 29.01.2014 до договору на період з 29.01.2014 до 13.02.2014 вартість фізичної охорони об'єкту (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4) в рік становить 57 024,00 грн.

В зв'язку з укладенням додаткової угоди № 2 від 13.02.2014 сторонами узгоджено:

- додаток 1-2 до договору (дислокація-розрахунок) на період з 13.02.2014 по 31.03.2014, згідно якого вартість фізичної охорони об'єкту (м. Київ, вул. Хрещатик, 30) в рік становить 218 592,00 грн.,

- додаток 1-2 до договору (дислокація-розрахунок) на період з 13.02.2014 по 31.03.2014, згідно якого вартість фізичної охорони об'єкту (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4) в рік становить 163 944,00 грн.

Відповідно до п. 2.5. договору до закінчення поточного місяця охорона надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути охороні. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих охороною у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати охороні свої обгрунтовані заперечення.

Згідно з п. 2.6. договору за умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послут чи ненадання обгрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих охороною у звітному місяці, в строк, визначений п.2.5. даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані охороною в повному обсязі, прийняті замовником без зауважень та підлягають оплаті в повному обсязі.

Позивачем подано акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ЕЦр-001841 за січень 2014 року на суму 44 797,50 грн. та № БЦр-001864 за лютий 2014 року на суму 195 079,50 грн., які з боку відповідача не підписано.

Зазначені акти разом з листом № 13/1-1-419 від 20.03.2014 разом з рахунками на оплату були надіслані відповідачу 25.03.2014 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 5791 та описом вкладання у цінний лист від 25.03.2014.

Проте, відповідач зазначений акти не підписав та не повернув позивачу, а отже в силу умов п. 2.6. договору послуги за січень та лютий 2014 року за договором вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.2.6. договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за надані послуги охорони в порядку та розмірі, що визначені договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договорами строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за січень та лютий 2014 року, яка за обґрунтованими розрахунками позивача складає 239 877,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 239 877,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Не приймаються судом до уваги посилання відповідача на те, що сума виставлених рахунків перевищує граничну ціну договору, що суперечить умовам договору, оскільки відповідач підписавши додатки 1-2 (розрахунок-дислокація), згідно яких фактично внесено зміни до ціни договору тим самим погодився з новою ціною договору.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (м. Київ, вул. Хрещатик, 30, код ЄДРПОУ 37471933) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Гайдара, 8, код ЄДРПОУ 08596914) 239 877 (двісті тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу, 4 797 (чотири тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 22.04.2014.

СуддяВ.В. Сівакова