Рішення № 38323048, 16.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5708/14 16.04.14За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

та Комунального підприємства "Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них" Печерського району м. Києва

про відшкодування шкоди в порядку регресу 8 357,13 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача: Крашеніннікова М.І. за довіреністю від 20.12.2013

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідача 2 не з'явився

В судовому засіданні 16.04.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

01.04.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява вих. № 04-1710 від 19.03.2014 Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (надалі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (надалі - відповідач-1) та Комунального підприємства "Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них" Печерського району м. Києва (надалі - відповідч-2) про відшкодування шкоди в порядку регресу 8 357,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/5708/14, розгляд справи призначено на 16.04.2014.

16.04.2014 через канцелярію суду від Моторно (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по страховому полісу № АЕ/205980.

В судове засідання, призначене на 16.04.2014, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 16.04.2014, представники відповідачів, не з'явились, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарським судам необхідно враховувати, що зазначені в статті 30 ГПК особи не мають статусу представників сторін або інших учасників судового процесу (якщо їх не уповноважено на це відповідно до статті 28 названого Кодексу.

Вказані пояснення підписані, як «бухгалтер - ОСОБА_2», не надано довіреності на представництво юридичної особи відповідача, або інших документів які б підтверджували право вказаної особи представляти інтереси відповідача.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2014 між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_3 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 219857 серії АТК (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

09.02.2013 в м. Києві на вул. Кловський узвіз, відбулося зіткнення автомобіля "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "МАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_4.

В результаті ДТП автомобіль "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 13.12.2012, виданою Управління Держатоінспекції ГУ МВС України в м. Києві (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 55 317,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6280 від 06.03.2013 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 43548 від 28.02.2013 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2013 у справі № 757/3605/13-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п.п. 15.12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "МАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/205980 (належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи) застрахована відповідачем.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/205980, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "МАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації засобу автомобіля "МАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2

Відповідно до звіту №7009/43548, вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 09.02.2013, становить: 56 027,28 грн.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Хонда", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 56 027,28 грн., отже стягувана позивачем сума знаходиться в межах суми визначеної звітом.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АЕ/205980 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., франшиза за даним полісом - 510 грн.

Отже, відповідач-1 зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 49 490 грн.

Однак, як встановлено судом, відповідач-1 сплатив на користь позивача лише 46 960,76 грн. таким чино з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 2 529,24 грн.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_4, під час вчинення ДТП знаходиться в трудових відносинах з відповідачем-2.

Вказане твердження підтверджується наступним: постановою Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2013 у справі № 757/3605/13-п встановлено, що ОСОБА_4 знаходиться в трудових відносинах з ШЕУ Печерського району м. Києва.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з перебуванням винної особи у скоєнні ДТП, ОСОБА_4, в трудових відносинах з відповідачем-2, останній має відшкодувати збитки внаслідок ДТП, яка відбулася за участю ОСОБА_4.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 5 827,89 грн. в частині стягнення з відповідача-2.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (адреса: 04080, м. Київ, Вулиця Фрунзе, будинок 40 , ідентифікаційний код: 20602681) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (адреса: 04050, м. Київ, Вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код: 24745673) основний борг - 2 529 (дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять ) грн. 24 коп.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них" Печерського району м. Києва (адреса: 01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, будинок 19, ідентифікаційний код: 03359115) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (адреса: 04050, м. Київ, Вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код: 24745673) основний борг - 5 827 (п'ять тисяч вісімсот двадцять сім ) грн.89 коп.

4. Солідарно сятгнути з Комунального підприємства "Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них" Печерського району м. Києва (адреса: 01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, будинок 19, ідентифікаційний код: 03359115) та Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (адреса: 04080, м. Київ, Вулиця Фрунзе, будинок 40 , ідентифікаційний код: 20602681) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (адреса: 04050, м. Київ, Вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код: 24745673) судовий збір в сумі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім.) грн. 00 коп.

4.Видати наказ.

5. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.04.2014

Суддя М.О. Лиськов