Ухвала суду № 38318609, 09.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6366/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «ДАН» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «ДАН» звернулося Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі ДПІ або відповідач), у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001662301 від 29.10.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001662301 від 20.10.2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Центр водоочищення» за березень 2013 року, ТОВ «Тераінтех» за вересень 2011 року, ТОВ «Управління спеціальних машин №11» за вересень 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт №194/22-3/23242734 від 10.10.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення: пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість за вересень 2011 року та вересень 2012 року на загальну суму ПДВ 25 941 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001662301 від 29.10.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25 941 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6 485 грн.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мають реальний характер.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Тераінтех» та ТОВ «Управління спеціальних машин №11», позивач надав:

- копії видаткових накладних : №87 від 14.09.2011 року на суму 7 500 грн., №98 від 27.09.2011 року на суму 19 504 грн., №99 від 28.09.2011 року на суму 11 200 грн. 03 коп., №91 від 21.09.2011 року на суму 49 680 грн.; рахунку на оплату №139 від 07.09.2011 року на суму 69 184 грн. - на підтвердження правомірності включення до податкової декларації за вересень 2011 року податкового кредиту у розмірі 23 441 грн.;

- копії актів здачі-прийняття робіт від 20.09.2012 року №ОУ-384 на суму 7500,00 грн. та від 27.09.2012 р. №ОУ-397 на суму 7500,00 грн. - на підтвердження правомірності отримання податкового кредиту за вересень 2012 р. у розмірі 2500,00 грн.

Вказані документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні», та фіксують факт здійснення певних господарських операцій.

Згідно матеріалів справи, контрагенти позивача - ТОВ «Тераінтех» та ТОВ «Управління спеціальних машин №11» були зареєстрованими як платник податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.

Отже, податковий кредит по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Тераінтех» та ТОВ «Управління спеціальних машин №11» сформовано правомірно, а валові витрати позивача підтверджені належним чином оформленими документами бухгалтерського обліку, а отже податкове повідомлення-рішення №0001662301 від 29.10.2013 року винесене необґрунтовано.

Разом з тим, ДПІ стверджує, що господарські операції ТОВ «ЗЕО «ДАН» з ТОВ «Тераінтех» та ТОВ «Управління спеціальних машин №11» є безтоварними, а укладені з цими контрагентами правочини являються нікчемними.

Вказані висновки відповідача ґрунтується на актах перевірок інших податкових органах, якими встановлено, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача була спрямована на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третій особам.

Виходячи з цього, відповідач вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Тераінтех» та ТОВ «Управління спеціальних машин №11» фактично не відбулись.

Проте, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на вказані акти перевірок зважаючи на те, що чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням.

Інших доказів того, що позивач мав господарські відносини з його контрагентом, що на думку відповідача має ознаки нікчемності, відповідачем суду не надало, не вбачаються вони і з матеріалів справи.

Отже, ДПІ обґрунтовує свою позицію на неналежних, недопустимих і незасвідчених доказах і як наслідок прийняло неправомірне податкове повідомлення-рішення з порушенням норм податкового законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що Товариство не порушило жодних вимог визначених чинним законодавством, оскільки всі первинні документи надані позивачем за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за вказаними правочинами та підтверджують господарські відносини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.