Ухвала суду № 38318606, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/14635/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про зобов'язання призначити пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним рішення УПФУ в м.Білій Церкві від 23.05.2013 року № 17/383, зобов'язати УПФУ в м.Білій Церкві призначити йому пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 26.11.2012 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.7).

26.11.2012 року позивач звернувся до управління ПФУ в м.Білій Церкві із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Але рішенням начальника УПФУ в м.Білій Церкві від 23.05.2013 року за № 17/383 позивачу було відмовлено у призначенні цієї пенсії, оскільки в результаті проведених УПФУ перевірок не було підтверджено первинними документами факт виконання робіт позивачем по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а в наданих позивачем документах мали місце певні розбіжності.

Не погоджуючись із вказаним рішення відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - на 10 років.

Відповідно до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Мінюсті України 27.12.2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивачем до заяви про призначення пенсії було додано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та довідку встановленого зразка за формою № 122, яку видано 08.07.1991 року колгоспом імені ХVIII партз'їзду Володарського району Київської області, в якій вказано період виконання позивачем робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження в н.п. Корогод Чорнобильського району з 3 травня по 4 травня 1986 року, що слідує з копії цієї довідки /а.с.11/.

Отже, фактично позивачем було подано необхідні документи, які підтверджують його право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до вищенаведених правових норм.

Як передбачено ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: в т.ч., категорія 2-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Згідно ст.15 цього Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями /військкоматами/, а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Так, листом управління захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи, Київської облдержадміністрації від 20.11.2012 року № 04-59-2893 /а.с.13/ було повідомлено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС видане позивачу на підставі довідки колгоспу «Рось» /с.Завадівка Володарського району Київської області/, згідно з даними якої позивач був направлений в зону відчуження /с.Корогод Чорнобильського району/ в період з 3 травня по 6 травня 1986 року; посвідчення перереєстроване Тимчасовою комісією з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» /протокол № 40 від 17.06.1998 року/; у справі також знаходиться оригінал шляхового листа № 335 від 03.05.1986 року, виданий на ім'я ОСОБА_4

Копію шляхового листа було надано УПФУ в м.Білій Церкві (а.с.12).

Колегія суддів не погоджується із твердженнями відповідача викладеними в апеляційній скарзі, оскільки, позивачем при зверненні за призначення пенсії було подано необхідні документи, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій, а саме: це посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та довідка за встановленою нормативно-правовими актами формою № 122, надання інших документів цим Порядком не вимагається.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.