Ухвала суду № 38318618, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5409/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Еріс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ДПІ інспекції ГУ Міндоходів у Київській області № 0002092203/1264 від 05 червня 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Білоцерківська об'єднана ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу № 1009 від 16 травня 2013 року Білоцерківською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПП «Еріс» з питання повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ПП «Укрнафта-Трейд» за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2113/22-3/25303374/85 від 24 травня 2013 року, яким виявлені порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на 357 470, 00 грн. за 3 квартал 2011 року по взаємовідносинах з контрагентом ПП «Укрнафта-Трейд».

При проведенні невиїзної позапланової документальної перевірки Білоцерківською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було отримано лист від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС за № 5634/7/22-219 та матеріали документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Укрнафта-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за липень 2011 року при взаємовідносинах з ТОВ «Біотехнології 2000», ТОВ «КТ-Нафта», ПП «Еріс» та ТОВ «Інтернафта», оформлені актом № 457/22-2/37144129 від 28 листопада 2012 року для прийняття рішення щодо визнання правочинів, укладених з ПП «Укрнафта-Трейд», нікчемними та/або донарахування сум ПДВ з метою якісного відпрацювання та руйнування міжрегіональних схем ухилення від оподаткування, оперативного документування незаконної діяльності транзитно-конвертаційних груп, запобігання виведенню коштів у тіньовий сектор економіки, проведення документальних перевірок та забезпечення надходжень до Державного бюджету України. Здійснені операції не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів та реалізації від ПП «Укрнафта-Трейд» підприємствам покупцям та постачальниками, що свідчать про те, що правочини між ПП «Укрнафта-Трейд» та покупцями й постачальниками здійснено без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини є нікчемними.

На підставі висновків акта перевірки № 2113/22-3/25303374/85 від 24 травня 2013 року, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцію ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002092203/1264 від 05 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємств у розмірі 357 470, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 357 470, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Еріс» та ПП «Укрнафта-Трейд» укладений договір поставки № 71 від 31 березня 2011 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти (товар), а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар.

Виконання умов договору № 71 від 31 березня 2011 року підтверджується податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними. Факт оплати позивачем товарів та послуг, поставлених ПП «Укрнафта-Трейд» підтверджується банківськими виписками по рахунках.

Також, факт отримання нафтопродуктів ПП «Укрнафта-Трейд» від контрагентів та в подальшому здійснення поставки позивачу підтверджується договором № 0119-01 від 01 вересня 2010 року про поставку нафтопродуктів.

Крім того, придбане пальне реалізовувалось на АЗС за адресами: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 11; Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 47 а; Київська обл., м. Біла Церква, вул. Піщана, 7 а; Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 1; Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Леніна 110, позивачем надано акти державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації, акти приймання-передачі, плани, договори оренди, справа на нежитлову будівлю АЗС.

Реалізація пального підтверджується журналами обліку нафтопродуктів, що надійшли на АЗС та сертифікати відповідності на придбаний бензин автомобільний марки № А-92, А-95, А-76 та на дизельне паливо.

Також, постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року по справі за позовом ПП «Еріс» до Білоцеркіської ОДПІ у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, позов ПП «Еріс» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 31880001122230 від 27 грудня 2012 року, яким податковим органом донараховано ПП «Еріс» податок на додану вартість у розмірі 388 554, 00 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року залишено без змін, в зв'язку з чим вона набрала законної сили. Вказаною постановою встановлено, що реальне виконання договору поставки № 71 від 31 березня 2011 року належним чином підтверджено первинними документами.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно до п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» закріплює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача - ПП «Укрнафта-Трейд», був зареєстрований як юридична особа та був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ПП «Еріс» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеним контрагентом.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між ПП «Еріс» та ПП «Укрнафта-Трейд», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Також, апелянт, звертає увагу колегії суддів на той факт, що отриманий лист від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС за № 5634/7/22-219 та матеріали документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Укрнафта-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за липень 2011 року при взаємовідносинах з ТОВ «Біотехнології 2000», ТОВ «КТ-Нафта», ПП «Еріс» та ТОВ «Інтернафта», оформлені актом № 457/22-2/37144129 від 28 листопада 2012 року, свідчать про здійснення контрагентом операції, які не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу проведеної ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Укрнафта-Трейд», оскільки при проведенні заходів не досліджувались питання стосовно поставки товару та правильності формування показників податкової звітності з іншими суб'єктами господарювання.

А відповідачем в свою чергу не надано будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, не наведено в чому саме порушено зазначені в акті та податкових повідомленнях-рішеннях приписи податкового законодавства України, а також відповідачем не на надано доказів, які підтверджують притягнення до відповідальності посадових осіб ПП «Укрнафта-Трейд».

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 22 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.