Рішення № 38317307, 08.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20317/13 08.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія"

про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Пригунова А.Б. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

Від позивача: Новиков О.Є. (дов.)

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідач 2: не з'явився

У судовому засіданні 08.04.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс", відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20317/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.11.2013р.

13.11.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013р. відкладено розгляд справи № 910/20317/13 на 11.12.2013р.

11.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшли документи по справі та клопотання про продовження строку розгляду справи.

11.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/20317/13 на 15 (п'ятнадцять) днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013р. відкладено розгляд справи № 910/20317/13 на 25.12.2013р.

24.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд визнати недійсним Форвардний контракт на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія"; застосувати наслідки недійсності Форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р. у вигляді двосторонньої реституції; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" грошові кошти у розмірі 74502,60 грн.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Проаналізувавши зміст заяви про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що дана заява по суті є заявою про зміну предмету позову.

Судом встановлено, що дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про уточнення позовних вимог.

25.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" надійшли додаткові обґрунтування відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2013р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/20317/13.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 25.12.2013року призначено колегіальний розгляд справи № 910/20317/13 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2013р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Стасюк С.В. справу № 910/20317/13 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 18.02.2014р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 18.02.2014р. в зв'язку з великою завантаженістю судді Стасюка С.В., справу № 910/20317/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Любченко М.О. прийнято справу №910/20317/13 до свого провадження.

18.02.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшло клопотання про витребування доказів по справі, а саме: договору, на підставі якого було відчужено транспортний засіб третім особам; акт приймання передачі транспортного засобу; платіжні доручення та/або виписки з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" що підтверджують факт перерахування грошових коштів в рахунок оплати транспортного засобу.

18.02.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. відкладено розгляд справи № 910/20317/13 на 04.03.2014р. та зобов'язано відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" надати суду: договір, на підставі якого було відчужено транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ третім особам; документи, що підтверджують передачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" новому власнику транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ (акти приймання-передачі, тощо.); платіжні доручення та/або виписки з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" що підтверджують факт перерахування грошових коштів в рахунок оплати транспортного засобу - кар'єрного самоскиду БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 04.03.2014р., у зв'язку з тим, що суддя Гулевець О.В. перебуває на лікарняному та суддя Пригунова А.Б. знаходиться у відпустці, справу № 910/20317/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Баранов Д.О., суддя Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2014р. колегією суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), суддя Баранов Д.О., суддя Любченко М.О. прийнято справу №910/20317/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 08.04.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 08.04.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з лікарняного, в зв'язку з виходом судді Пригунової А.Б. з відпустки та у зв'язку з великою завантаженістю судді Любченко М.О., справу № 910/20317/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2014р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Стасюк С.В. прийнято справу №910/20317/13 до свого провадження.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в судовому засіданні 08.04.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" в судове засідання 08.04.2014р не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 28868000.

Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" в судове засідання 08.04.2014р не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 28867992.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 08.04.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

26.03.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", (позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (відповідач 2, позичальник) укладено Договір кредиту №600/03.3-62 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 1 522 701, 60 грн., а позичальник зобов'язувався повернути грошові кошти у строк, визначений умовами Кредитного договору та сплатити відсотки за користування кредитними коштами на умовах, визначених Кредитним договором.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 26.03.2008р. Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (позивач, заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (відповідач 2, заставодавець) укладено Договір застави майна (далі - Договір застави), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за №1475.

Відповідно до п. 1.1. Договору застави, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (відповідач 2, заставодавець) передав в заставу ПАТ "Укрсоцбанк" технологічний транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" № 2654-Х11 від 02.10.1992р., застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України "Про заставу" № 2654-Х11 від 02.10.1992р., право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Застава транспортного засобу - кар'єрного самоскиду БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ зареєстрована 25.06.2008 року за №7450339, що підтверджується Довідкою з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №41893078 від 16.09.2013р.

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2012р. по справі №20/2025/58/45 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" про визнання права власності, за ТОВ "Промтехнтранс" було визнано право власності на транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ.

З вказаного рішення, як зазначено позивачем, йому стало відомо, що 20.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" (відповідач 1, лізингоодержувач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (відповідач 2, лізингодавець) укладено Договір оперативного лізингу (оренди) №080220/ОЛ-01180 (далі - Договір лізингу).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору лізингу, додатку №1 до договору лізингу, відповідач 2 (лізингодавець) передав відповідачу 1 (лізингоодержувачу) в користування транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540 В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ (далі - предмет лізингу), а відповідач 1 за користування предметом лізингу зобов'язався сплачувати відповідачу 2 лізингові платежі.

Відповідно до п. 1.5. Договору лізингу, предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії цього Договору і після його закінчення підлягає поверненню лізингодавцю.

В подальшому, 27.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" (відповідач 1, покупець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (відповідач 2, продавець) укладено Форвардний контракт на продаж технологічного транспортного засобу (далі - Форвардний контракт), відповідно до умов якого покупець зобов'язався продати транспортний засіб, що був переданий в оренду відповідно до Договору оперативного лізингу №080220/ОЛ-01180 від 20.02.2008 року, а покупець зобов'язався придбати транспортний засіб за ціною, визначеною умовами Форвардного контракту.

Відповідно до п. 2 Форвардного контракту, транспортний засіб продається за ціною 74 502,60 грн., в т.ч. ПДВ - 12417,10 грн.

Згідно з п. 3.1 Форвардного контракту, факт вчинення угоди купівлі - продажу і переходу права власності на транспортний засіб сторони підтвердять в момент його передачі та передачі наступних документів на транспортний засіб від продавця за контрактом до покупця: накладна, акт приймання - передачі, податкова накладна.

Позивач, посилаючись на положення ст. 586 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України "Про заставу", стверджує, що реалізація відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" транспортного засобу відповідачу 1 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" за Форвардним контрактом мала відбуватись лише при наявності письмового дозволу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", оскільки на момент укладання Форвардного контракту, транспортний засіб перебував в заставі Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача 2 - ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" за Кредитним договором.

Оскільки, ПАТ "Укрсоцбанк" як заставодержатель предмета застави жодних дозволів на укладення Форвардного контакту між відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" транспортного засобу та відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" не надавав, то, на думку позивача, Форвардний контракт укладений з порушенням чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом, в редакції заяви про уточнення позовних вимог, про:

визнання недійсним Форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія";

застосування наслідків недійсності Форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р. у вигляді двосторонньої реституції: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" грошові кошти у розмірі 74502,60 грн.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" у відзиві на позов, що надійшов до суду 11.12.2013р. та додаткових обґрунтуваннях, що надійшли 25.12.2013р., позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що пунктами 3.1 та 3.2 оспорюваного правочину передбачено, що факт вчинення угоди купівлі - продажу і переходу права власності на транспортний засіб сторони підтвердять в момент його передачі та передачі наступних документів на транспортний засіб від продавця за контрактом до покупця: накладна, акт приймання - передачі, податкова накладна. Відповідач 1 зазначає, що сторони при укладенні Форвардного контракту визначили, що факт вчинення (укладення) угоди купівлі - продажу і переходу права власності на транспортний засіб буде вважатися вчиненим (укладеним) тоді, коли такий транспортний засіб та відповідні документи будуть передані відповідачу 1, а тому не може бути визнаний недійсним судом правочин, який не вчинений та не можуть бути застосовані наслідки недійсності такого правочину.

Також, відповідач 1 - ТОВ "Промтехнтранс" вказує на те, що невиконання умов договору не може бути підставою його недійсності. Крім того, на думку відповідача 1, у нього є всі підстави вважати, що застава за договором застави припинилася, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності заборгованості відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" за Кредитним договором.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" у відзиві на позов, що надійшов до суду 18.02.2014р. позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним визначено як один із способів захисту прав та інтересів.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Частиною 2 ст. 586 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення містяться в ст. 17 Закону України "Про заставу" № 2654-Х11 від 02.10.1992р., відповідно до якої, заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Таким чином, законодавство покладає на заставодавця обов'язок отримати згоду заставодержателя на відчуження обтяженого майна, та кореспондує право заставодержателя на судовий захист шляхом визнання правочину недійсним у разі відчуження майна без його згоди.

Наведена позиція викладена, у висновках Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за 1 півріччя 2012р. (лист Верховного Суду України від 01.07.2012р. )

Враховуючи положення укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" (відповідачем 1), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (відповідачем 2) Форвардного контракту, між сторонами виникли правовідносини, за якими відповідач 2, як продавець, зобов'язався продати, а відповідач 1, як покупець, зобов'язався придбати транспортний засіб, що був переданий в оренду відповідно до Договору оперативного лізингу №080220/ОЛ-0118о від 20.02.2008.

Таким чином, з огляду на положення ст. 586 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про заставу", оскільки між сторонами Форвардного контракту виникли правовідносини купівлі - продажу, які передбачають відчуження відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" рухомого майна - кар'єрного самоскиду БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ, то реалізація відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" транспортного засобу відповідачу 1 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" за Форвардним контрактом повинна була відбуватись тільки при наявності письмового дозволу позивача - ПАТ "Укрсоцбанк", як заставодержателя відповідного рухомого майна, адже на момент укладання між відповідачами Форвардного контракту, транспортний засіб перебував в заставі позивача - ПАТ "Укрсоцбанк" в якості забезпечення виконання зобов'язань відповідачем 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" за Кредитним договором.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №41893078 від 16.09.2013р., застава транспортного засобу - кар'єрного самоскиду БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ зареєстрована 25.06.2008 року за №7450339, підстава обтяження: Договір застави, 3797, 20.06.2008р.

Доказів, які б підтверджували те, що на момент укладення оспорюваного правочину, як застава вказаного транспортного транспортного засобу була знята у встановленому Законом України "Про заставу" порядку, матеріали справи не містять та відповідачем 1 не надано.

Водночас, посилання відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" на те, що пунктами 3.1 та 3.2 оспорюваного правочину передбачено, що факт вчинення угоди купівлі - продажу і переходу права власності на транспортний засіб сторони підтвердять в момент його передачі та наступних документів на транспортний засіб від продавця за контрактом до покупця: накладна, акт приймання - передачі, податкова накладна, суд визнає безпідставними, оскільки наявність в оспорюваному правочині наведених положень не спростовує факту укладення Форвардного контракту, за яким відповідач 2 без згоди ПАТ "Укрсоцбанк", заставодержателя, здійснив відчуження транспортного засобу - кар'єрного самоскиду БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ.

Доказів того, які б свідчили про припинення застави за Договором застави 26.03.2008р. на момент укладення оспорюваного договору матеріали справи не містять.

Окрім того, наявність рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2012р. по справі №20/2025/58/45 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" про визнання права власності, відповідно до якого, за ТОВ "Промтехнтранс" було визнано право власності на транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ, також не спростовує обставину відсутності або припинення у встановленому законом порядку застави рухомого майна.

З огляду на вищевстановлене, суд дійшов висновку, що на час укладення Форвардного контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" (відповідачем 1), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (відповідачем 2), відповідно до якого відповідач 2 зобов'язувався продати транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ, що був переданий в оренду відповідно до Договору оперативного лізингу №080220/ОЛ-01180 від 20.02.2008р., а відповідач 1 зобов'язувався придбати транспортний засіб за ціною, визначеною умовами Форвардного контракту, позивачем - ПАТ "Укрсоцбанк", як заставодержателем вказаного транспортного засобу, всупереч положенням ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу", не було надано жодних дозволів відчуження заставного майна, що є підставою, у відповідності до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання Форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р. недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

З вищенаведеною норми вбачається, що застосування наслідків недійсності правочину з посиланням на статтю 216 Цивільного кодексу України можливо щодо сторін відповідного правочину, у даній справі - сторін Форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р. відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія".

Відповідно до п. 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", у вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України.

Суд зазначає, що підставою для визнання недійсним оспорюваного Форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р. є порушення положень закону щодо наявності згоди заставодержателя майна, в даному випадку - транспортного засобу, на його відчуження.

Реституція є окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину. Втім, зміст позовної вимоги про застосування реституції у даному спорі не свідчить про наявність порушення або оспорювання прав позивача, як заставодержателя майна та наявності спору між сторонами з приводу наслідків визнання Форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р. недійсним.

При цьому, у суду відсутні підстави вважати, що застосування наслідків недійсності Форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р., не будуть здійснені сторонами вказаного правочину, в тому числі, внаслідок виконання даного рішення, у зв'язку з чим, суд вважає дану вимогу передчасною.

Зазначене, також підтверджується визнанням відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" у відзиві на позов, що надійшов до суду 18.02.2014р., позовних вимог позивача.

Крім того, в пункті 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що у разі задоволення позову господарський суд у резолютивній частині рішення зазначає про визнання правочину недійсним (у тому числі й на майбутнє) і одночасно може зазначити про застосування передбачених законом наслідків, вказавши, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню, та/або найменування майна, що піддягає передачі, і місце його знаходження (пункт 4 частини першої статті 84 ГПК), а за необхідності й строк виконання певних дій (абзац другий частини другої цієї статті ГПК).

Водночас, у в матеріалах справи відсутні докази, що витребовувались ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. та від 05.03.2014р., передачі транспортного засобу - кар'єрного самоскиду БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" та місця його знаходження.

З огляду на вищевикладене, підстави для застосування наслідків недійсності правочину з посиланням на положення ст. 216 Цивільного кодексу України у суду відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині застосування наслідків недійсності Форвардного контракту на продаж технологічного транспортного засобу від 27.06.2008р. у вигляді двосторонньої реституції: зобов'язання ТОВ "Промтехнтранс" повернути ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" транспортний засіб - кар'єрний самоскид БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ; зобов'язання ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" повернути Товариству ТОВ "Промтехнтранс" грошові кошти у розмірі 74502,60 грн., задоволенню не підлягають.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Форвардний контракт на продаж технологічного транспортного засобу - кар'єрного самоскиду БелАЗ-7540В, 2008 року випуску, шасі № 24186, реєстраційний номер Т3821ЛВ, укладений 27.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" (32325, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 05461177) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, код ЄДРПОУ 31362539).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" (32325, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 05461177) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) 573 ( п'ятсот сімдесят три) 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, код ЄДРПОУ 31362539 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) 573 ( п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.04.2014р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя А.Б. Пригунова

Суддя С.В. Стасюк