Ухвала суду № 38313638, 18.04.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"18" квітня 2014 р. Справа № 906/418/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. ,

судді Петухов М.Г.

за участю представників:

від позивача: пред-ка Оверчук О.М. (пост.дов. №482-08з/217/14 від 25.02.2014р.)

від відповідача: пред-ка ОСОБА_2 (пост.дов. №11 від 27.03.2014р.)

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2013р. у справі №906/418/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк"

про стягнення 424857,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.05.2013 р. у справі №906/418/13 задоволено позов публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про стягнення 424857,63 грн..

Підлягає стягненню фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 33572,04 шв. франків, що еквівалентно становить 289536,08 грн. заборгованості за кредитом, 14206,25 шв. франків, що еквівалентно становить 122519,27 грн. заборгованості за відсотками, 500,79 шв. франків, що еквівалентно становить 4318,97 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 983,65 шв. франків, що еквівалентно становить 8483,31 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 8497,16 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Рівненський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу прийняв до провадження.

Судом встановлено, що акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №42/2005/фм/тт261 від 28.12.2005 р. зі змінами та доповненнями відповідно до «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 12.03.2007 р., «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 19.03.2007 р., «додаткової угоди №2 до кредитного договору №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 18.02.2009р., «додаткової угоди №2 до договору про надання споживчого кредиту №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 31.03.2009 р. За умовами п.1.1 кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28.12.2005 р. банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язаний прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 48230,00 швейцарських франків (згідно додаткової угоди від 19.03.07р.) у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі /а.с. 31-43 у т.1/.

08.12.2011р. публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з умовами якого публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (продавець) погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (покупцеві), а публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх і сплатити ціну купівлі /а.с.53 у т.1/.

Посилаючись на невиконання позичальниками зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами, позивач публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у позові просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість по тілу кредиту, заборгованість по відсоткам та пеню за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків.

Відповідно до норм ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі і не зв'язаний доводами апеляційної скарги.

31.03.2014 р. відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в судових засіданнях зазначив, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та просить задоволити клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Пояснив, що заборгованість відповідачів за пред'явленим позовом значно менша і позивач безпідставно застосував відсоткову ставку 21,98% річних. В обґрунтування своєї позиції подав зустрічний розрахунок заборгованості /а.с. 243-248 у т.1/. Тому вважає необхідним проведення судової-економічної експертизи з метою перевірки документальної обгрунтованості та відображення в обліку операцій з використання та погашення кредиту за кредитним договором №42/2005/фм/тт261 від 28.12.2005 р. та додатковими кредитними договорами, а також - перевірки наданих банком розрахунків.

За таких обставин, відповідач вважає, що для правильного та об'єктивного розгляду даної справи, перевірки даних, що входять до предмета доказування, згідно зі ст.41 ГПК України необхідно призначити судово-економічну експертизу з дослідження документів фінансово-кредитних операцій за кредитний договір №42/2005/фм/тт261 від 28.12.2005 р. зі змінами та доповненнями відповідно до «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 12.03.2007 р., «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 19.03.2007 р., «додаткової угоди №2 до кредитного договору №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 18.02.2009р., «додаткової угоди №2 до договору про надання споживчого кредиту №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 31.03.2009 р..

На розгляд експертизи відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 пропонує поставити наступні запитання:

1. відповідності наданого позивачем розрахунку заборгованості від 17.10.2012 р. умовам кредитного договору №42/2005/фм/тт261 (10131058000/ із змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами.

2. відповідності наданого відповідачем розрахунку заборгованості від 31.03.2014 р. за період з 19.12.2011 р. по 17.10.2012 р. умовам кредитного договору №42/2005/фм/тт261 (10131058000) зі змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами.

3. з'ясувати розмір заборгованості позичальника за кредитним договором №42/2005/фм/тт261 (10131058000/ із змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами станом на 17.10.2012 р.

Представник позивача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в судовому засіданні 18.04.2014 р. заперечив проти призначення судово-економічної експертизи, однак обґрунтованих заперечень на клопотання про призначення судово-економічної експертизи не надав. Разом з тим, представник позивача не заперечив проти доручення проведення експертизи Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Представник позивача не скористався своїм правом пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Розглянувши подане відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 клопотання, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання. Судом враховується наступне.

Для перевірки обгрунтованості позовних вимог необхідно дослідити правильність розрахунків заборгованості за тілом кредиту та відсотків, враховуючи періоди обрахування відповідно до умов кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28.12.2005 р. зі змінами та доповненнями відповідно до «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 12.03.2007 р., «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 19.03.2007 р., «додаткової угоди №2 до кредитного договору №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 18.02.2009р., «додаткової угоди №2 до договору про надання кредиту №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 31.03.2009 р., а також - з урахуванням зміни курсу валюти (швейцарських франків). Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до додаткових угод сторони змінювали ліміт поновлювальної кредитної лінії, погоджували інші періоди обрахування процентів та змінювали графіки погашення заборгованості. Наведені обставини ускладнюють перевірку розрахунків заборгованості та пені.

Судом враховується значний об'єм платіжних та розрахункових документів, що підлягають дослідженню; аналіз їх даних з урахуванням змінюваних умов договорів потребують спеціальних знань в сфері фінансово-кредитних операцій, що обумовлює призначення у справі №90/418/13 судової економічної експертизи.

Згідно зі ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд за клопотанням сторін, третіх осіб, прокурора та з власної ініціативи суду призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» передбачено наступне: відповідно до статті 1 Закону «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Абзацом 2 п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» визначено, що за змістом статті 101 ГПК апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Отже, для вирішення спору необхідні спеціальні знання щодо встановлення дійсної суми боргу, перевірки розрахунків, які входять до предмету доказування, і непроведення судової експертизи залишить без належної оцінки надані сторонами докази, тобто призведе до порушення принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, тому суд вважає за необхідне клопотання відповідача про проведення у даній справі судово-економічної експертизи задовольнити та призначити таку експертизу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

За таких обставин, керуючись статтями 41, 79, 86, 99, 101 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 906/418/13 судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Червоного Хреста,16.

2. На вирішення судово-економічної експертизи поставити наступні питання:

1) Чи підтверджується документально визначена позивачем на а.с.8 у т.1 заборгованість відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за умовами кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28.12.2005 р. зі змінами та доповненнями відповідно до «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 12.03.2007 р., «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 19.03.2007 р., «додаткової угоди №2 до кредитного договору №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 18.02.2009р., «додаткової угоди №2 до договору про надання споживчого кредиту №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 31.03.2009 р. /а.с. 31-43 у т.1/

Відобразити у формі таблиці порядок утворення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з повернення кредиту щомісячно станом на 17.10.2012 р., виходячи з умов кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28.12.2005 р. зі змінами та доповненнями відповідно до «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 12.03.2007 р., «додаткової угоди №1 до кредитного договору №42/2005/фм/тт261 від 28 грудня 2005р.» від 19.03.2007 р., «додаткової угоди №2 до кредитного договору №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 18.02.2009р., «додаткової угоди №2 до договору про надання споживчого кредиту №10131058000 від 28 грудня 2005 р.» від 31.03.2009 р. щодо строків сплати заборгованості по тілу кредиту - у валюті (швейцарських франках) та у гривні по курсу на дати виникнення зобов'язань;

2) Визначити (обрахувати) загальну суму належних до сплати відсотків за кредитним договором №42/2005/фм/тт261 від 28.12.2005 р. та відобразити у формі таблиці порядок утворення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом щомісячно (із зазначенням передбачених договором дат сплати, сум і платіжних документів) у валюті (швейцарських франках) та у гривні по курсу на дати виникнення зобов'язань за період дії зазначених у першому питанні кредитного договору зі змінами та доповненнями станом на 17.10.2012 р., враховуючи умови договору (із змінами та доповненнями) та виконані позичальником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 платежі;

3) Перевірити надані позивачем розрахунки пені /а.с. 8у т.1/ на предмет відповідності цих розрахунків правилам математичних дій, а також - вихідних даних: боргу по тілу кредиту і боргу по відсоткам на визначені кредитними договорами дати платежів (відповідно кредиту та відсотків за користування кредитом).

Відобразити такі розрахунки експерта у вигляді таблиці з обов'язковим визначенням заданих позивачем періодів прострочення та визначених експертом сум боргу по простроченим відсоткам і боргу по кредиту.

3. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за достовірність експертизи згідно зі ст.384 КК України.

4. Експерту по закінченню експертизи представити Рівненському апеляційному господарському суду мотивований письмовий висновок.

5. Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зобов'язаний оплатити вартість експертизи на підставі рахунка Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз протягом трьох днів з дня його пред'явлення, якщо інший строк не буде визначений у рахунку.

6. Провадження у справі № 906/418/13 зупинити.

7. Ухвалу направити сторонам - для відома та Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - для виконання.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.