Постанова № 38313146, 17.04.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/995/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 52,65 грн, -

встановив:

31 березня 2014 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Херсонського міського центру зайнятості (далі - позивач, ХМЦЗ) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) з позовними вимогами про повернення допомоги по безробіттю в сумі 52,65 грн.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач зазначив, що до ХМЦЗ звернулась відповідач із заявою про надання статусу безробітної до вирішення питання про її працевлаштування. Згідно з наказом №НТ121115 від 15.11.2012 року відповідачу присвоєно статус безробітної, в той же день її ознайомлено з правами та обов'язками, які вона має у зв'язку із наданням такого статусу. Крім того, їй призначено виплату державної соціальної допомоги у зв'язку із безробіттям. Згідно висновку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 756/р-2 від 03 жовтня 2013 року відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 (далі - Висновок) встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в ХМЦЗ, працювала фахівцем по залученню клієнтів регіонального центру в Херсонській області Південної регіональної дирекції Управління регіонального розвитку ПАТ «Банк Руский стандарт» з 26 березня 2013 по 06 вересня 2013 року, тобто була зайнятою людиною. На підставі Висновку ХМЦЗ видано наказ №НТ140113 від 13 січня 2014 року, відповідно до якого вирішено повернути кошти матеріального забезпечення, надані відповідачу як допомога по безробіттю у розмірі 52,65 грн. Листом № 09-24/223 від 14 січня 2014 року відповідачу запропоновано добровільно повернути зазначені кошти протягом п'ятнадцяти календарних днів від дня поштового відправлення. Однак, на момент подачі позову сума боргу відповідачем не погашена. Виходячи з цього позивач просить стягнути суму боргу на ХМЦЗ.

Позивач в судове засідання не прибув, але 17 квітня 2014 року надав до суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника у судове засідання не направив. Судова кореспонденція, яка була направлена на адресу відповідача, отримана 05 квітня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач належним чином повідомлений для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з ч.3 ст.33 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що 08 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського міського центру зайнятості для взяття її на облік, набуття статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. В заяві відповідач підтвердила те, що на той момент не мала постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, у т.ч. на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів, не зареєстрована як фізична особа-підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно.

Наказом Каховського ХМЦЗ від 15 листопада 2012 року № НТ121115 відповідачу присвоєно статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю з 15 листопада 2012 року. Наказом №НТ130329 від 29 березня 2013 року припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поданням безробітною письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості. Відповідач перебувала на обліку у державній службі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю протягом періоду часу з 15 листопада 2012 року по 29 березня 2013 року.

Відповідно до листа ПАТ «Банк Руский Стандарт» від 25 вересня 2013 року № 8/4/2-05-5367, ОСОБА_1 працювала в ПАТ «Банк Руский Стандарт» з 26 березня 2013 року по 06 вересня 2013 та отримувала дохід у вигляді заробітної плати.

ХМЦЗ складено висновок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 756/р-2 від 03 жовтня 2013 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості була прийнята на роботу 26 березня 2013 року.

13 січня 2014 року директором ХМЦЗ видано наказ № НТ140113, яким передбачено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Сума боргу з 26 березня 2013 року по 28 березня 2013 року становить 52,65 грн.

На підставі наказу № НТ140113 прийнято лист від 14 січня 2014 року вих. № 09-24/223 щодо повернення коштів матеріального забезпечення в п'ятнадцятиденний строк, який надіслано ОСОБА_1 в порядку досудового врегулювання спору.

Заборгованість відповідачем не погашено, стягнення її в судовому порядку є предметом спору.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 68 Конституції України зазначає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з преамбулою до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Нормативно-правові акти щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття розробляються, реєструються і застосовуються відповідно до законодавства України.

З питань, що регулюються цим Законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів діють виключно на підставах, у межах та у спосіб, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ч.1,3,4 ст.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Преамбула до Закону України "Про зайнятість населення" цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Закон України "Про зайнятість населення" регулює правовідносини в галузі соціального захисту від безробіття та встановлює права та обов'язки учасників цих відносин, а Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, зокрема пов'язані зі сплатою допомоги по безробіттю та встановлює відповідальність застрахованих осіб.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є спеціальним для спірних правовідносин.

Стаття 2 Закону України "Про зайнятість населення" дає таке визначення термінів "безробітний", "зайнятість", "зареєстрований безробітний".

Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи (п.2 ст.2).

Зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно (п.7 ст.2).

Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи (п.8 ст.2).

Кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом: участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття; надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства; надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці; надання додаткової гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці (ст.9 Закону України "Про зайнятість населення").

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права (ч.2 ст.21 Закону України "Про зайнятість населення").

Таким територіальним органом в даному випадку є Херсонський міський центр зайнятості.

Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості (ч.1,2,3 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" в редакції чинній на момент виникнення правовідносин зі сплати допомоги по безробіттю).

Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного (п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Фонд має право: отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про страхування на випадок безробіття (абз. 4, 6, 8 ч.1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Фонд зобов'язаний контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю (абз. 4 ч.2 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ").

Безспірним є факт трудових відносин з юридичною особою під час перебування відповідача в статусі безробітної.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Бендерський проти України" (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність частини своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для висновку про залишення позовної заяви без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення", ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 52 грн. 65 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Херсонського міського центру зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 7а, код ЄДРПОУ 35219574) кошти допомоги по безробіттю в сумі 52 грн. 65 коп. (п'ятдесят дві гривні шістдесят п'ять копійок) на р/р 37173001004936 ГУДКСУ в Херсонській області, МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 10.2.3