Ухвала суду № 38309313, 16.04.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/466/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "НОВА БУДОВА СІТІ" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариство з додатковою відповідальністю "НОВА БУДОВА СІТІ" до управління Пенсійного фонду України у м. Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про скасування розрахунку ,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2014 року товариство з додатковою відповідальністю "НОВАБУДОВА СІТІ" звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі про скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року №591/02 від 14 січня 2014 року адресований ВАТ "Агропромтехніка".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що у відповідності до положень абзацу 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" покриваються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. За наведених обставин позивач вважає, що органи Пенсійного фонду не має право пред'являти позивачу до оплати оскаржений розрахунок.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 27 лютого 2014 року в задоволенні заявлених позовних вимог відмовив.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задовольнити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог позивач посилається на відсутність у відповідача права пред'являти ТДВ "НОВА БУДОВА СІТІ" до сплати оскаржений Розрахунок Фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року №591/02 від 14.01.2014.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не прибули, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а відтак на підставі пункту 2 частини1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не належить задоволенню, з наступних міркувань.

Із змісту заявленого позову та апеляційної скарги випливає, що ТДВ "НОВА БУДОВА СІТІ" оскаржує право пенсійного органу щодо пред'явлення Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року №591/02 від 14.01.2014, що, у свою чергу, призводить до помилкового виникнення у нього обов'язку відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем надіслано позивачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", адресований ВАТ "Агропромтехніка" згідно якого місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 становить 1074,03 грн., ОСОБА_4 становить 406,50 грн., що підтверджується копіями розпоряджень від 20.02.2014 року та 17.12.2013 року.

22.04.2013 року на підставі рішення загальних зборів акціонерів №17 ВАТ "Агропромтехніка" реорганізовано (перетворено) у товариство з додатковою відповідальністю "НОВА БУДОВА СІТІ", яке є прямим правонаступником всіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства.

Ухвалою від 08 жовтня 2013 року Вінницького апеляційного адміністративного суду залишено без змін постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2012 року, якою ОСОБА_4 призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що твердження позивача про відсутність в нього обов'язку здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з урахуванням положень абзацу 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Власне, положеннями частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV, абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, частини 1 підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, унормовано, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За правилами підпункту 6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Згідно з підпунктом 6.9 Інструкції у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється.

Тому вірним потрібно вважати формування органом Пенсійного фонду Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року №591/02 від 14.01.2014, та визначення відповідачем обов'язку позивача на здійснення відшкодування понесених витрат на виплату і доставку цих пенсій.

Також не підлягають до застосування у даному випадку приписи абзацу 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме щодо неправомірності відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з огляду на таке.

Як вірно зазначено судом першої інстанції статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам позивача, згідно поданих у встановленому законом порядку необхідних документів було призначено пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку та відповідно ТДВ "НОВА БУДОВА СІТІ", як правонаступник ВАТ "Агропромтехніка" є платником з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року №591/02 від 14.01.2014 є правомірним.

Доводи апелянта в іншій частині апеляційної скарги на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову, через що у його задоволенні належить відмовити із вищевказаних мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суд апеляційної інстанції не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї потрібно залишити без задоволення.

За приписами статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "НОВА БУДОВА СІТІ" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.