Рішення № 38297595, 07.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3672/14 07.04.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди в порядку регресу 8 118,21 грн., за участю представників позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 8 118,21грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.08.2013 року в м. Іллічівську Одеської області на вул. Г.Сталінграду, 1-а сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мітцубісі» д.н. НОМЕР_4 (застрахований позивачем транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Део», д.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 8 628,21 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_2 було застраховано в ВАТ «НАСК «ОРАНТА».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.04.2014 року.

21.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав заяву з проханням розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.

26.03.2014 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 07.04.2014 року не з'явилися, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ Іллічівського міськрайонного відділу МВС України в Одеській області та постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 13.09.2013 року у справі №501/3744/13-п, 15.08.2013 року в м. Іллічівську Одеської області на вул. Г.Сталінграду, 1-а, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Део», д.н. НОМЕР_3, не вжив всіх заходів, щоб не допустити самовільного руху автомобіля, який здійснив самовільний рух та зіткнувся з припаркованим автомобілем «Мітцубісі» д.н. НОМЕР_4.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 13.09.2013 року у справі №501/3744/13-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Мітцубісі» д.н. НОМЕР_4.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-1505-12-00426 від 14.12.2012 року.

Відповідно до рахунку № С-91755 від 20.08.2013 року, вартість відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Мітцубісі» д.н. НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП склав 9 203,21 грн.

Як вбачається з страхового акту від 27.08.2013 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 8 628,21 грн.

Зазначені кошти в розмірі 8 628,21 грн. позивачем було перераховано на вказані реквізити, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 14994 від 27.08.2013 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «Део», д.н. НОМЕР_3 який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Мітцубісі» д.н. НОМЕР_4, керував ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Део», д.н. НОМЕР_3, ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Мітцубісі» д.н. НОМЕР_4, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АС/2422662 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Део» д.н. НОМЕР_3, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 50 000 та франшизу у розмірі 510,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Мітцубісі» д.н. НОМЕР_4, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи 510,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а саме у розмірі 8 118,21 грн.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, буд. 32-А; код 30859524) 8 118 (вісім тисяч сто вісімнадцять) грн. 21 коп. боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 14.04.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна