Рішення № 38297602, 14.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1271/14 14.04.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про зобов'язання укласти договір

за участю представників:

від позивача :Коваленко О.М. - представник за довіреністю № 01-12 від 03.01.2014 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання укласти договір.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на виконання ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачу було надано проект договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлового будинку № 50207, однак відповідач ухилився від укладення договору, що є порушенням вищевказаного закону.

У позові Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" просить суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж у редакції Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлового будинку № 50207.

У судовому засіднні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги просив задовольнити позов їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

01.05.2004 р. між Комунальним підприємством «Служба замовника» (орендодавець) та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень, які знаходять в комунальній власності і територіальної громади м. Бровари.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 50,0 кв. м., що знаходиться на балансі КП «Служба замовника» ЖЕК - 4. Нежитлове приміщення передається в оренду під ательє по пошиттю гардин.

В подальшому в договір оренди були внесені зміни, шляхом укладення додаткових угод, відповідно до яких орендодавецем є Управління комунальної власності Броварської міської ради та продовжено строк договору до 31.10.2014 р. (додаткові угоди № 3- тд.оп від 30.11.2011 р. та № 4-зе від 01.04.2013 р.).

Отже, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 50,0 кв. м., перебуває в оренді у відповідача, та відповідач є споживачем комунальних послуг і технічного обслуговування вказаного будинку.

Відповідно до п. 1.1 статуту Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" дане підприємство було створено як підприємство теплових мереж «Броваритепломережа» шляхом виділу зі складу ОВО «Київтеплокомуненерго» і зареєстроване як самостійне підприємство рішенням виконавчого коітету Броварської міської ради народних депутатів від 19.11.1991 р. № 306. Назву підприємства було змінено на комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Броваритепломережа» на підставі рішення Броварської міської ради Київської області від 10.03.2005 р. № 672-32-04, та на комунальне підприємство Броварської міської ради Київської "Броваритепловодоенергія" на підставі рішення Броварської міської ради Київської області від 03.02.2011 р. № 125-06-06.

Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 01.03.2013 р. № 94 комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" визначено виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, у частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації та ліквідації аварій у внутрішньобудинкових мережах у житловому фонді територіальної громади м. Бровари.

У судовому засіданні встановлено, що 17.05.2013 р. позивач надіслав відповідачу пропозицію про укладення та проект договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлового будинку № 50207, проте пропозиція позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 ЦК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно ст. 627 ЦК України, за статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, і з урахуванням вказаних положень Закону позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг, а відповідач є їх споживачем.

Так, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 179 ГК України, Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 затверджено форму та зміст (умови) Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Отже, умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім випадку, коли такий відступ пов'язаний з конкретизацією умов договору, що кореспондується з положеннями п. 4 ч. 4 ст. 179 ГК України.

Відповідно до ст. 630 цього Кодексу договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Судом встановлено, що запропонований позивачем до укладення договір відповідає умовам типових договорів, затверджених наведеною вище постановою Кабінету Міністрів України, містить істотні умови господарського договору та не суперечить нормам чинного законодавства, а тому вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з ч. 6 статті 13 Цивільного кодексу України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного та господарського законодавства, та

судочинства, враховуючи право особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, та межі здійснення особою цивільних і господарських прав, і виконання нею обов'язків, можна дійти висновку, що в разі невизнання споживачем права виробника (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 10.10.2012).

Згідно з ч. 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ч. 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне захистити права позивача, та у відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України визнати договір, проект якого був надісланий відповідачу 17.05.2013 р. укладеним.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання укласти договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлового будинку № 50207 задовольнити.

Визнати укладеним договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлового будинку № 50207 між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3-А, ідентифікаційний код 13711949) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на умовах, які запропоновані Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" в проекті договору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3-А, ідентифікаційний код 13711949) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 квітня 2014 р.

Повний текст рішення підписаний 18 квітня 2014 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна