Постанова № 38290129, 02.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2014 рокусправа № 811/3863/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 року у справі №811/3863/13-а за позовом:ОСОБА_1 до: про:Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

05.12.2013р. ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Олександрійська ОДПІ) про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди /а.с. 2-5/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №811/3863/13-а за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1/.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачем звільнено позивача з порушенням ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (або понад три роки, але не більше, ніж до 6 років, якщо дитина за медичним висновком в цей період потребує домашнього догляду), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитина-інваліда провадиться з обов'язковим працевлаштуванням, а тому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Олександрійської ОДПІ №48-о від 06.11.2013р., поновити ОСОБА_1 на роботі в Олександрійській ОДПІ, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2013р. до дня поновлення на роботі, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000,00грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. у справі №811/3863/13-а адміністративний позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ Олександрійської ОДПІ №48-о від 06.11.2013р. «Про звільнення ОСОБА_1.», зобов'язано Олександрійську ОДПІ працевлаштувати ОСОБА_1 в Олександрійській ОДПІ, зобов'язано Олександрійську ОДПІ нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 08.11.2013р. по день працевлаштування, за вирахуванням виплаченої при звільненні компенсації за невикористанні 77,5 календарних днів відпустки в сумі 7033,13грн. та отриманої за цей час допомоги по безробіттю, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (суддя - Чубара Н.В.) /а.с. 71-73/.

Відповідач - Олександрійська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу /а.с. 81-82/.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення ним у даній справі рішення з порушенням норм чинного законодавства, просить постанову суду першої інстанції від 12.12.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції у даній справі об'єктивно, повно, всебічно досліджено обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, прийнято законне та обґрунтоване рішення без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 12.12.2013р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність його представника, суд в установленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, пілтримав доводи, які викладені в письмовому запереченні на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду від 12.12.2013р. залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14.07.2005р. працювала в Олександрійській ОДПІ. Відповідно до заяви ОСОБА_1 та наказу Олександрійської ОДПІ №61-о від 25.09.2012р., 11.09.2013р. позивача було переведено на посаду старшого державного інспектора відділу контролю за обігом підакцизних товарів на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років основного працівника ОСОБА_2, в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, у зв'язку з проведенням реорганізації Олександрійської ОДПІ /а.с. 9-14, 15, 53-54/.

30.10.2013р. ОСОБА_2 було подано заяву про припинення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку /а.с. 55/.

Наказом Олександрійської ОДПІ №68-в від 30.10.2013р. припинено старшому державному інспектору відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Олександрійської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області ОСОБА_2 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 11.11.2013 року /а.с. 56/.

Наказом Олександрійської ОДПІ №48-о від 06.11.2013 року «Про звільнення ОСОБА_1» позивача було звільнено з 08.11.2013 року з посади старшого державного інспектора відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, у зв'язку із закінченням строку трудового договору, згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України /а.с. 15/.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку дії трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації та отримує допомогу одиноким матерям /а.с. 17/.

Частиною 3 статті 184 КЗпП встановлено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Але, суд першої інстанції під час вирішення питання щодо нарахування позивачу середньої заробітної плати з 08.11.2013р. безпідставно не зазначив, що вона повинна виплачуватись не більше трьох місяців, а тому апеляційна скарга Олександрійської ОДПІ підлягає частковому, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. у справі №811/3863/13-а необхідно змінити, виклавши частину третю резолютивної частини в наступній редакції«Зобов'язати Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час з 08.11.2013р. по день працевлаштування, за вирахуванням виплаченої при звільненні компенсації за невикористані 77,5 календарних днів відпустки в сумі 7033,13 грн. та отриманої за цей час допомоги по безробіттю, але не більше чим за три місяці починаючи з 08.11.2013р.»

Постановою Верховного Суду України від 15.10.2013р. за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 237 КАС України, встановлено, що «частиною третьою статті 184 КЗпП встановлено гарантії для окремих категорій працівників, а саме: заборонено звільнення, зокрема, вагітної жінки та передбачено обов'язкове працевлаштування у випадках її звільнення після закінчення строкового трудового договору. Невиконання підприємством (установою, організацією), яке провело звільнення, обов'язку по працевлаштуванню протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього відповідно до частини другої статті 232 КЗпП обов'язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, а не про поновлення на попередній роботі. Оскільки згідно зі статтею 235 зазначеного Кодексу підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав, то у разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов'язку по працевлаштуванню звільненого працівника за пунктом 2 статті 36 КЗпП, зокрема вагітної жінки, за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов'язання по працевлаштуванню».

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що відповідач не виконав свій обов'язок по працевлаштуванню ОСОБА_1 в Олександрійській ОДПІ, і тому прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо скасування наказу Олександрійської ОДПІ №48-о від 06.11.2013р. «Про звільнення ОСОБА_1» та про зобов'язання відповідача працевлаштувати ОСОБА_1 в Олександрійській ОДПІ.

Стосовно позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням обставин справи та норм матеріального і процесуального права прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні цих позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанову суду від 12.12.2013р. необхідно змінити в частині строку нарахування та виплати позивачу середнього заробітку, а в решті постанову суду від 12.12.2013р. року залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. у справі №811/3863/13-а - змінити виклавши частину четверту резолютивної частини постанови суду в наступній редакції «Зобов'язати Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час з 08.11.2013р. по день працевлаштування, за вирахуванням виплаченої при звільненні компенсації за невикористані 77,5 календарних днів відпустки в сумі 7033,13 грн. та отриманої за цей час допомоги по безробіттю, але не більше чим за три місяці починаючи з 08.11.2013р.».

В решті постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. у справі №811/3863/13-а - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 10.04.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: І.Ю. Богданенко