Ухвала суду № 38290122, 27.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/902/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Об'єднання громадян „Дніпропетровський клуб „Ротарі" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі №2а/0470/902/12 за позовом Об'єднання громадян „Дніпропетровський клуб „Ротарі" до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування податкового повідомлень, -

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання громадян „Дніпропетровський клуб „Ротарі" звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Дніпропетровської митниці №162 на суму 7733,12 грн., №163 на суму 6999,91 грн., №164 на суму 13911,48 грн. від 15 вересня 2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що Об'єднання громадян „Дніпропетровський клуб „Ротарі" є добровільним безприбутковим формуванням, створеним на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Протоколом засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів від 06.11.2008 року №26/ГД-2866/К Об'єднання громадян „Дніпропетровський клуб „Ротарі" включено до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

На підставі дарчих документів №2008-148 від 23.06.2008 року та №870-00664801 від 15.09.2008 року, планів розподілів, листів обласної державної адміністрації клубом „Ротарі" отримана гуманітарна допомога.

Гуманітарна допомога, що надійшла згідно вказаних дарчих документів, частково розмитнена у режимі ІМ 40 - випуск у вільний обіг на території України згідно вантажних митних декларацій від 23.04.2009 року №110000002/2009/202243, від 14.07.2010 року №110010000/2010/004489, а частково підготовлена до знищення як непригодна (на час розгляду справи відповідне знищення та його митне оформлення не здійснено). Предмети вантажу гуманітарної допомоги вартістю 127 доларів США дозволено знищити відповідно до засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 03.06.2010 року №26/ГД-11346, оскільки відсутнє документальне підтвердження якості, безпеки та можливості їх споживання.

Зазначені вантажі вагою 118 кг та 12700 кг визнані гуманітарною допомогою Протоколом засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 06.11.08 року №26/ГД-2866/К.

Митне оформлення гуманітарної допомоги здійснено відповідно до Закону України „Про гуманітарну допомогу" із звільненням від сплати ввізного мита, код преференції 030, та податку на додану вартість.

Дніпропетровською митницею проведено виїзну документальну перевірку стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи.

За результатами проведеної перевірки митним органом складено акт від 02.09.2011 року №22/11/110000000/24991969.

Проведеною перевіркою розподілу гуманітарної допомоги набувачам встановлено, що єдиними документами, які на час проведення перевірки підтверджують факт передачі гуманітарної допомоги набувачу - Дитячій міській клінічній лікарні №3 ім. проф. Руднєва М.Ф. - є акти передачі матеріальної допомоги б/н від 01.10.2010 року та від 20.03.2011 року. В подальшому, митним органом здійснено донарахування митних платежів на частину гуманітарної допомоги, що не була включена в вищевказані акти матеріальної допомоги.

Суцільною перевіркою встановлено, що станом на 02.09.2011 року дату складання акту перевірки, нерозподіленою залишилась гуманітарна допомога у вигляді предметів : за ВМД від 23.04.2009 року; за ВМД від 14.07.2010 року.

Згідно висновків акту перевірки декларантом оформлено вантажів гуманітарної допомоги на загальну суму 26791,87 грн., при цьому, згідно наданих до перевірки документів, передано набувачу - Дитячій міській клінічній лікарні №3 ім. проф. Руднєва М.Ф. - товарів гуманітарної допомоги на суму 2425,46 грн. Не підтверджено цільове використання із заявленою метою вантажу гуманітарної допомоги на суму 24366,41 грн. Сума заниженого податкового зобов'язання склала 12730,89 грн., в тому числі за ввізним митом 3436,94 грн., за антидемпінговим митом 3111,07 грн., за ПДВ - 6182,88 грн.

На підставі акта перевірки Дніпропетровською митницею винесені податкові повідомлення форми „Р" від 15.09.2011 №№ 162, 163, 164 на загальну суму 28644,51 грн.: №162 - на суму 7733,12 грн., в тому числі 3436,94 грн. за основним платежем (мито) та 4296,18 грн. за штрафними санкціями; №163 - на суму 6999,91 грн., в тому числі 3111,07 грн. за основним платежем (антидемпінгове мито) та 3888,84 грн. за штрафними санкціями; № 164 - на суму 13911,48 грн., в тому числі 6182,88 грн. за основним платежем (ПДВ) та 7728,60 грн. за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження подана декларантом скарга залишена митним органом без задоволення.

На підтвердження обставин наявності актів та розподілу допомоги позивач посилався на їх фактичну наявність у попереднього керівника об`єднання громадян, який перебував на час перевірки за межами України, та неможливість надання таких актів для перевірки; подання таких актів при первісному оскарженні податкових нарахувань; надання суду додаткових актів, складених після проведення перевірки.

Під час перевірки митним органом президенту Об'єднання громадян „Дніпропетровський клуб „Ротарі" надано вимогу підготувати та надати в термін до 17.08.2011 року для проведення планової виїзної документальної перевірки стану дотримання митного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року наступні документи: установчі документи для з`ясування сфери діяльності підприємства (статут; свідоцтва про держреєстрацію, про реєстрацію платника податків; довідку головного управління статистики; довідку про р/рахунки в банках; наказ на призначення на посаду керівника та головного бухгалтера); вантажні митні декларації; документи щодо оприбуткування вантажів гуманітарної допомоги (журнали-ордери, оборотно-сальдові відомості (картки) по бухгалтерському рахунку, на якому оприбутковано отримані імпортні товари); документи щодо розподілу вантажів гуманітарної допомоги кінцевим споживачам (набувачам); звіти про розподіл гуманітарної допомоги за період, що перевірявся; банківські виписки по рахунках в іноземній та національній валюті.

Як вбачається з акта перевірки, в ході проведення перевірки запитувані перевіряючими первинні документи і синтетичні регістри бухгалтерського обліку посадовими особами об`єднання громадян не надавались з причини їх фактичної відсутності. Провести звірку даних митного оформлення з даними бухгалтерського обліку в частині повноти оприбуткування та відповідності митної вартості вантажів гуманітарної допомоги перевіряючі не мали можливості.

Під час судового розгляду справи позивачем також вказані документи не надані, їх наявність, належне складання та ведення не підтверджено.

Після закінчення перевірки та винесення оскаржуваних рішень позивачем надано митному органу:

- акт прийняття передачі обладнання від 17.04.2009 року, згідно якого Об'єднання громадян „Дніпропетровський клуб „Ротарі" передало, а Комунальне підприємство „Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова" прийняло обладнання автоматичний паровий автоклав Tattnauer 3870 EA, виробництва Ізраїль, митною вартістю 1150 доларів США.

Митне оформлення та випуск у відповідний обіг вказаного обладнання здійснено лише 23.04.2009 року в день оформлення ВМД №110000002/2009/202243, крім того, заявлена митна вартість складає 1023,41 доларів США, що вбачається з граф 12, 45, 46 ВМД (8 085 грн. / курс USD 7,9);

- акт передачі матеріальної допомоги від 02.08.2011 року представником клубу „Ротарі" директору Дніпродзержинської міської бібліотеки Герасюта І.І. книги в кількості 960 штук вартістю 663,60 грн., позиція 27 таблиці №1 акту перевірки та форми МД-8.

При цьому, книги не визначені актом як гуманітарна допомога, дата складення акту виходить за межі перевіреного періоду з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року (а.с.169), в формі МД-8 митниці заявлена митна вартість 663,87 грн., а не 663,60 грн., крім того, акт не відповідає вимогам статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині відсутності найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення з боку обєднання громадян, інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- три акти передачі матеріальної допомоги від 31.08.2011 року представником Дніпропетровського клубу „Ротарі" ОСОБА_4 представнику Дніпродзержинської міської лікарні швидкої медичної допомоги, а саме крісел (різних) в кількості 7 штук вартістю 464,52 грн., ліжка в кількості 13 штук вартістю 2962,50 грн., матраців (різних) в кількості 18 штук вартістю 2 133 грн., ходунки (милиці) в кількості 4 штуки вартістю 23,70 грн.

Однак, крісла, ліжка, матраци та милиці не визначені актами як гуманітарна допомога, дата складення актів виходить за межі перевіреного періоду з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.

Крім того, з специфікацій до супровідних документів та форми МД-8 не вбачається ввезення товару з найменуванням крісла (різні), наявні лише інвалідні крісла в кількості 13 шт. позиція 48 форми МД-8 та таблиці №1 акту перевірки. З порівняної таблиці позивача вбачається, що позивач має на увазі під вказаним товаром три стільчаки для нічних горшків та чотири стільця для офісу. Таким чином, найменування товару, вказаного в акті передачі матеріальної допомоги, не збігається із найменуванням товарів оформлених у митному відношенні.

Згідно позицій 104 та 193 специфікації №1 до провізних документів по дарчому листу 2008-148 від 23.06.2008 року, яка надана до ВМДвід 14.07.2010 року, ціна 1 стільчака для нічних горшків 2 долари, отже, митна вартість трьох стільчаків складає 47,40 грн. (3 х 2 дол. х 7,9 курс USD), а вартість 4 стільців для офісу 31,60 грн. (4 дол. х 7,9 курс USD), разом 7 предметів коштують 79 грн., однак з акту передачі від 31.08.2011 року вбачається їх передача за вартістю в 464,52 грн.

Передані ліжка в кількості 13 штук відповідають позиції 65 таблиці №1 акту перевірки та форми МД-8. Згідно відомостей декларанта у акті передачі матеріальної допомоги вартість 13 ліжок складає 2962,50 грн. Однак, з позиції 165 специфікації №1 до провізних документів по дарчому листу 2008-148 від 23.06.2008 року, яка надана до ВМД від 14.07.2010 року, вартість одного ліжка складає 25 доларів, а 15 ліжок 375 доларів США відповідно. При курсі USD на дату митного оформлення 7,9 грн. за 1 долар вартість 13 ліжок має бути 2567,50 грн., а не 2962,50 грн. Загальна митна вартість всієї позиції 65 становить 3117,81 грн.

Згідно акта від 31.08.2011 року передано 18 матраців (різних) вартістю 2133 грн., і, як посилається позивач у власній таблиці, цей товар вказаний у позиції 67 таблиці №1 акту перевірки та форми МД-8, поміж тим вказана позиція 67 не містить опису „різні". Більшою невідповідністю є те, що 18 матраців (різних) передані лікарні за вартістю 2133 грн., коли як митна вартість позиції 67, що включає 27 матраців, дорівнює 2133,86 грн. Суд зазначає, що з позиції 68 специфікації №1 до провізних документів по дарчому листу 2008-148 від 23.06.2008 року вбачається вартість 27 матраців в розмірі 270 доларів США, ціна одного - 10 доларів США, отже вартість 18 матраців має складати 1422 грн. (180 доларів США х 7,9 курс 1 USD).

Актом від 31.08.2011 року лікарні передано милиці (ходунки) в кількості 4 штуки вартістю 23, 70 грн., вказаний товар відповідає визначений в позиції 59 таблиці №1 акту перевірки та форми МД-8 (а.с.82,185). Вартість однієї пари милиць згідно специфікації №1 позиція 181 дорівнює 0,50 доларів США за пару, 6 милиць відповідно 3 долари, чотири пари милиць 2 долари або 15,80 грн. (2 долари США х 7,9 курс 1 USD) відповідно, отже, вбачається невідповідність вартості вказаної у доданих до ВМД документах та акту передачі матеріальної допомоги.

- два акти передачі матеріальної допомоги від 01.01.2011 року та 11.04.2011 року представником Дніпропетровського клубу „Ротарі" ОСОБА_4 представнику Дніпродзержинської міської лікарні швидкої медичної допомоги, а саме крісел (різних) в кількості 1 та 2 штуки вартістю 66,36 грн. та 132,72 грн. відповідно.

Вказані акти також не визначають передані крісла як гуманітарну допомогу.

Як вказано вище, з специфікацій до супровідних документів та форми МД-8 не вбачається ввезення товару з найменуванням крісла (різні). З порівняної таблиці позивача вбачається, що позивач має на увазі під вказаним товаром один стільчак для нічних горшків та два високих стільця позиції (в таблиці №1 акту перевірки позиція 62, а.с.217). Товар, вказаний в акті передачі матеріальної допомоги не збігається із найменуванням товарів оформлених у митному відношенні, вартість одного стільчака для нічних горшків 2 долари США, вартість 2 високих стільців 3 долари США (позиція 104 та 161 специфікації №1 до провізних документів), отже, вказані товари задекларовані за вартістю згідно вказаного в ВМД курсу 15,80 грн. и 23,70 грн., однак в актах передачі матеріальної допомоги вартість вказана 66,36 грн. та 132,72 грн. тощо.

З огляду на викладене, суд вірно зазначено, що всі акти передачі матеріальної допомоги представнику Дніпродзержинської міської лікарні швидкої медичної допомоги від 31.08.2011 року, 11.04.2011 року, 01.01.2011 року не відповідають вимогам статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині відсутності найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення з боку лікарні, інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме не вказано посаду, прізвище, імя та по-батькові представника лікарні, проставлено лише його підпис на печатці.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що саме ведення обліку гуманітарної допомоги є вирішальним при визначенні її цільового в використання.

Так, відповідно до статті 11 Закону України „Про гуманітарну допомогу" бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 1999 року №298, відповідно до вказаного Порядку передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).

Одержану гуманітарну допомогу у вигляді товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».Передача набувачу гуманітарної допомоги у вигляді товарно-матеріальних цінностей відображається за дебетом рахунку 48 у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна.

Ведення вищевказаного обліку позивачем не наведено ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку №298 товарно-матеріальні цінності, використані на забезпечення статутної діяльності набувача, відображаються набувачами за кредитом рахунків обліку грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей у кореспонденції з рахунком 23.

З матеріалів справи вбачається, що згідно плану розподілу гуманітарної допомоги певна частина гуманітарної допомоги належала саме Об'єднанню громадян „Дніпропетровський клуб „Ротарі" - набувач 10.

Доказів ведення відповідного бухгалтерського обліку митному органу та під час судового розгляду позивачем не надано. Причин не розподілення гуманітарної допомоги позивачем не наведено.

Згідно зі статтею 11 Закону України „Про гуманітарну допомогу" отримувач гуманітарної допомоги щомісячно в установленому порядку подає до відповідної комісії з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.

Судом встановлено, що вказані звіти не складались у зв'язку із необізнаністю позивача про необхідність їх подання.

З пункту 1.7. Порядку №298 вбачається обов'язок отримувачів та набувачів гуманітарної допомоги в примітках (поясненнях) до річного фінансового (бухгалтерського) звіту наводити інформацію про види і вартість одержаної гуманітарної допомоги та її використання за цільовими напрямками.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність посилань позивача на необхідність врахування додаткових актів передачі матеріальної допомоги як підставу задоволення позову, оскільки, наряду із викладеними недоліками таких актів, вирішального значення щодо визнання гуманітарної допомоги такою, що використана за цільовим призначенням, є саме наявність відповідного обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги згідно „Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 1999 року №298, Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з підпунктом 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Ця норма стала підставою для визначення митним органом сум основного зобов'язання в загальному розмірі 12730,89 грн.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зокрема, на підставах, визначених підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Вказана норма стала підставою для нарахування митним органом штрафу у загальному розмірі 3182,72 грн.

Відповідно до пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що визначене пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України нарахування є штрафом (фінансовою санкцією) у розмірі нарахованого основного зобовязання, оскільки нарахування основного зобовязання здійснюється контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, а стаття 123 Податкового кодексу України „Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання" визначає наслідки нарахування такого основного зобовязання, і в пунктах 123.1 та 123.2 визначає два самостійних види штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання громадян „Дніпропетровський клуб „Ротарі" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі №2а/0470/902/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров