Ухвала суду № 38290096, 12.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2013 рокусправа № 2а/0470/14352/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

в порядку письмового провадження в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі №2а/0470/14352/11 за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів Науменко С.В. про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів Науменко С.В. про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 13.10.2011 року №7431.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 КАС України.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи ні на 30.04.2013 року, а ні на 16.05.2013 року.

На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції) передбачено, що у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року поновлено провадження у справі на підставі частини 5 статті 156 КАС України та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.04.2013 року.

29.04.2013 року на адресу суду повернувся конверт із судовою повісткою, направленою на адресу позивача, з довідкою поштового відділення за закінченням терміну зберігання.

30.04.2013 року справу відкладено на 16.05.2013 року у зв'язку з відсутністю належних даних про повідомлення позивача.

14.05.2013 року та 15.05.2013 року секретарем судового засідання здійснено спробу повідомлення про дату, час та місце судового засідання, проте, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, номер телефону позивача є недійсним.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач будучі повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання не прибув в судові засідання призначені на 30.04.2013 року та 16.05.2013 року без поважних причин, а також не надав заяви про розгляд справи за його відсутністю.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що повідомлення про судове засідання призначене на 30.04.2013 року не було отримано позивачем, оскільки ОСОБА_1 знаходилась у відрядженні у м. Кіровограді з 22.04.2013 року по 20.05.2013 року, що підтверджується посвідченням про відрядження.

Повідомлення про судове засідання, яке призначено на 16.05.2013 року позивач отримала лише 20.05.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу, наявним в матеріалах справи, та копією листа №17/11-1015 від 21.05.2013 року Поштампу - ЦПЗ №2, наданою ОСОБА_1

Частиною 3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Статтею 38 КАС України, якою визначено порядок виклику шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою, встановлено, що суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

Порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.

Позивач посилається на відсутність доказів, встановлених законодавством, належного повідомлення позивача про призначення справи до розгляду на 16.05.2013 року.

Враховуючи встановлені процесуальним законодавством вимоги щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду, суд зобов'язаний отримати належні докази такого повідомлення незалежно від засобу повідомлення.

В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи 16.05.2013 року, передбачені статтею 38 КАС України.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо належного повідомлення позивача про виклик в судове засідання не узгоджуються з положеннями КАС України та фактичними обставинами справи, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів належного повідомлення позивача про день, час та місце розгляду справи, призначеного на 16.05.2013 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що неявка позивача в судове засідання 16.05.2013 року не може вважатися повторним неприбуттям без поважних причин в розумінні частини 4 статті 155 КАС України. Таким чином, підстави для залишення позову без розгляду з підстав передбаченими пунктом 4 частиною 1 статті 155 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права є підставою, відповідно до статті 204 КАС України для скасування оскаржуваної ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.197, п.3 ч.1 ст.199, ст.204, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі №2а/0470/14352/11 - скасувати.

Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню по справі.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров