Ухвала суду № 38289776, 14.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 квітня 2014 року м. Київ К/800/20179/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення коштів за нанесення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано Наказ № №177-к про звільнення ОСОБА_1, прийнятий Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області 28 грудня 2011 року. Зобов'язано Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області виконати вимоги частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України та запропонувати іншу роботу в Державній екологічній інспекції у Вінницькій області. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 43451 (сорок три тисячі чотириста п'ятдесят одну) гривню 28 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини 2 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, що утворилася, є правонаступником прав та обов'язків ліквідованої інспекції, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України № 995 від 14 вересня 2011 року "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції".

Отже, відповідач зобов'язаний був виконати вимоги частини 2 статті 40 КЗпП України та запропонувати працівнику іншу роботу.

Позивач у позовній заяві просив його поновити на посаді державного екологічного інспектора (провідного спеціаліста) якої не було в штатних розписах Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на 2012 та 2013 роки, оскільки з моменту створення нової установи така посада ліквідована, то суд правомірно застосував положення частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України та вийшовши за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача зобов'язав відповідача запропонувати позивачу іншу роботу в Державній екологічній інспекції Вінницької області.

Стягуючи з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції керувався статтею 240-1 Кодексу законів про працю України, згідно із якою, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній екологічній інспекції у Вінницькій області у відкритті касаційного провадження на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення коштів за нанесення моральної шкоди.

Повернути Державній екологічній інспекції у Вінницькій області судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 51,16 гривень, що був сплачений нею згідно квитанції 100411.11.2 від 8 квітня 2014 року.

Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський