Рішення № 38289398, 16.04.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/4357/2014 Головуючий у першій інстанції - Лозинська М.І.

Доповідач - Оніщук М.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Оніщука М.І.,

суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Ошедшій А.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві, в якому просила стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 758216 грн. 05 коп., посилаючись на те, що у відповідача утворилась заборгованість зі сплати аліментів, за період з 13.08.2007 по 01.04.2013, визначених рішенням суду, а тому, у відповідності з вимогами ст. 196 СК України, з останнього підлягає стягненню пеня у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.11.2013 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зокрема, з посиланням на ст. 196 СК України, вказує на те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів. Так, суд залишив поза увагою ту обставину, що відповідач не сплачував аліменти з серпня 2007 року по березень 2013 року і лише в серпні 2013 позивач отримала оплату аліментів, які були сплачені відповідачем на рахунок виконавчої служби.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити. При цьому надав уточнений розрахунок неустойки, з урахуванням здійснених відповідачем виплат на суму 736030 грн. 79 коп., за період з серпня 2007 року по червень 2013.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням вимог закону.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились з судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання колегії суддів вказаним вимогам процесуального закону рішення суду не відповідає.

Так, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів.

З даними висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.10.2007 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 13.08.2007 і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі рішення суду видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні в державній виконавчій службі.

Відповідач ухиляється від сплати аліментів, сплачує їх нерегулярно і тому за період з серпня 2007 по липень 2013 утворилась заборгованість зі сплати аліментів в сумі 77141 грн. 54 коп., що підтверджується довідкою ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 01.07.20134 (а.с. 79, 80).

З зазначеної довідки вбачається, що у період з серпня 2007 року по липень 2013 року включно, відповідач нерегулярно та не в повному обсязі сплачував визначену рішення суду і державним виконавцем суму аліментів. Зокрема у вказаний період, відповідачем лише сплачено: у січні 2008 року - 1250 грн.; у квітні 2008 року - 500 грн.; у липні 2008 року - 750 грн. і у жовтні 2008 року - 1000 грн. В інших місяцях, що входять до періоду заборгованості, відповідачем жодних платежів здійснено не було.

Також, з вказаної довідки та відповідних квитанцій вбачається, що відповідачем у липні 2013 року повністю погашена існуюча заборгованість за весь період.

Суд першої інстанції визнав, що заборгованість по аліментам виникла не з вини відповідача, оскільки останнім була повністю погашена вказана заборгованість. Однак такий висновок суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи та наявних в ній доказах, які, в своїй сукупності, не дають підстав для висновку про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості, оскільки відповідачу було відомо про рішення суду і про необхідність сплати аліменти щомісячно, однак останній з певних суб'єктивних причин, які не можуть бути визнані поважними, не сплачував аліменти протягом шести років, чим фактично усунувся від обов'язку утримання дитини, що є неприпустимим в силу вимог закону.

При цьому, слід зазначити, що посилання відповідача на ті обставини, що він у 2010 році уклав новий шлюб і в нього на утриманні знаходиться дитина і батько дружини, який хворіє, як на підстави для звільнення його від сплати неустойки, не можуть братись до уваги, оскільки такі обставини можуть слугувати лише підставою для зменшення розміру неустойки, а також можуть бути підставою для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Як пояснив відповідач в суді апеляційної інстанції він таким правом скористався та звернувся до суду з відповідним позовом. За обставин даної справи та враховуючи систематичну несплату відповідачем аліментів на утримання дитини протягом шести років, що, як наслідок, позбавляло дитину належного утримання та розвитку, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки.

Крім цього, не може слугувати доказом відсутності вини відповідача у несплаті аліментів та обставина, що державному виконавцю було відмовлено у задоволенні подання про заборону виїзду за кордон відповідача, оскільки законодавцем визначені різні правові підстави для відповідальності за прострочення сплати аліментів і за ухилення від виконання рішення суду, що може бути підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому, пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не проводилось стягнення.

Також, слід зазначити, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватись щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого, кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розмір нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Вказана правова позиція також висловлена Верховним Судом України в постанові від 11.09.2013, яка, в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України при розгляді справ даної категорії.

Заборгованість відповідача утворилась з серпня 2007 по червень 2013 (2130 днів), що підтверджується розрахунком заборгованості державного виконавця, а отже, з урахуванням наявних у справі даних щодо здійснених часткових виплат, пеня за прострочення сплати аліментів становить:

ПеріодСума аліментів встановлених судомСплаченоПеня в деньКінцевий строк оплатиКількість прострочених днів на 01.07.2013СумаСерпень 2007455,400,004,5531.08.200721309 691,50Вересень 2007803,330,008,0330.09.2007210016 863,00Жовтень 2007842,000,008,4231.10.2007206917 420,98Листопад 2007846,670,008,4730.1 1.2007203917 270,33Грудень 20071 012,670,006,2231.12.2007200812 489,76Січень 2008858,671 250,000,0031.01.200819770,00Лютий 2008910,000,009,1029.02.2008194817 726,80Березень 2008980,670,009,8131.03.2008191718 805,77Квітень 20081 015,00500,005,1530.04.200818879 718,05Травень 2008997,000,009,9731.05.2008185618 504,32Червень 20081 062,000,0010,6230.06.2008182619 392,12Липень 20081 091,33750,003,4131.07.200817956 120,95Серпень 20081 036,670,0010,3731.08.2008176418 292,68Вересень 20081 060,330,0010,6030.09.2008173418 380,40Жовтень 20081 070,671 000,000,7131.10.200817031 209,13Листопад 20081 046,670,0010,4730.11.2008167317 516,31Грудень 20081 183,000,0011.8331.12.2008164219 424,86Січень 2009931,330,009,3131.01.2009161114 998,41

Лютий 2009954,670,009,5528.02.2009158315 117,65Березень 20091 033,670,0010,3431.03.2009155216 047,68Квітень 20091 049,000,0010,4930.04.2009152215 965,78Травень 20091 022,000,0010,2231.05.2009149115 238,02Червень 20091 094,330,0010,9430.06.2009146115 983,34Липень 20091 106,670,0011,0731.07.2009143015 830,10Серпень 20091 042,000,0010,4231.08.2009139914 577,58Вересень 20091 083,330,0010,8330.09.2009136914 826,27Жовтень 20091 074,670,0010,7531.10.2009133814 383,50Листопад 20091 051,330,0010,5130.11.2009130813 747,08Грудень 20091 228,000,0012,2831.12.2009127715 681,56Січень 2010989,670,009,9031.01.2010124612 335,40Лютий 2010997,000,009,9728.02.2010121812 143,46Березень 20101 039,670,0010,4031.03.2010118712 344,80Квітень 20101 051,670,0010,5230.04.2010* 115712 171,64Травень 20101 064,000,0010,6431.05.2010112611 980,64Червень 20101 083,000,0010,8330.06.2010109611 869,68Липень 20101 099,330,0010,9931.07.2010106511 704,35Серпень 20101 103,670,0011,0431.08.2010103411 415,36Вересень 20101 107,330,0011,0730.09.2010100411 114,28Жовтень 20101 113,670,0011,1431.10.201097310 839,22Листопад 20101 120,000,0011,2030.11.201094310 561,60Грудень 20101 143,670,0011,4431.12.201091210 433,28Січень 20111 151,000,0011,5131.01.201188110 140,31Лютий 20111 166,000,0011,6628.02.20118539 945,98Березень 20111 213,330,0012,1331.03.20118229 970,86Квітень 20111 236,330,0012,3630.04.20117929 789,12Травень 20111 247,670,0012,4831.05.20117619 497,28Червень 20111 265,670,0012,6630.06.20117319 254,46Липень 20111 285,670,0012,8631.07.20117009 002,00Серпень 20111 293,330,0012,9331.08.20116698 650,17Вересень 20111 301,000,0013,0130.09.20116398 313,39Жовтень 20111 308,000,0013,0831.10.20116087 952,64Листопад 20111 314,330,0013,1430.11.20115787 594,92Грудень 20111 337,330,0013,3731.12.20115477 313,39Січень 20121 382,670,0013,8331.01.20125167 136,28Лютий 20121 382,670,0013,8329.02.20124876 735,21Березень 20121 382,670,0013,8331.03.20124566 306,48Квітень 20121 530,670,0015,3130.04.20124266 522,06Травень 20121 489,670,0014,9031.05.20123955 885,50Червень 20121 542,670,0015,4330.06.20123655 631,95Липень 20121 566,670,0015,6731.07.20123345 233,78

Серпень 20121 523,670,0015,2431.08.20123034 617,72Вересень 20121 530,670,0015,3130.09.20122734 179,63Жовтень 20121 562,670,0015,6331.10.20122423 782,46Листопад 20121 562,670,0015,6330.11.20122123 313,56Грудень 20121 789,330,0017,8931.12.20121813 238,09Січень 20131 520,330,0015,2031.01.20131502 280,00Лютий 20131 562,670,0015,6328.02.20131221 906,86Березень 20131 666,000,0016,6631.03.2013911 516,06Квітень 2013178,780,001,7930.04.201361109,19Травень 2013245,820,002,4631.05.20133073,80Червень 2013245,820,002,4630.06.201300,00Липень 2013160,3277 301,861,6031.07.201300,00 80 801,8680 801,86 736 030,79

Відповідно до вищенаведеного розрахунку розмір пені за прострочення сплати аліментів відповідачем становить 736030 грн. 79 коп., однак враховуючи межі заявлених позивачем вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача неустойка за період з серпня 2007 року по травень 2013 року в сумі 735956 грн. 99 коп. (736030,79 грн. - 73,80 грн.), а відтак заявлені позивачкою вимоги підлягають частковому задоволенню. Також, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3441 грн. 00 коп.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, а тому, рішення суду, у зв'язку недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з серпня 2007 року по травень 2013 року, в розмірі 735956 (сімсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 99 коп. та судовий збір в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп., а всього стягнути 739397 (сімсот тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто сім) грн. 99 коп.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді