Рішення № 38280364, 10.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження 22ц/790/3104/14 Головуючий 1 інстанції - Нечипоренко І.М.

Справа № - 619/4271/13-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія - сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Пилипчук Н.П., Трішкової І.Ю.,

при секретарі: Асєєвій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2013 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягувати з відповідача на її користь додаткові витрати на неповнолітнього сина - ОСОБА_3. щомісячно у розмірі 2000,00грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 14 жовтня 1989 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06.08.2012 року шлюб між ними розірвано. Відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 не надає, ніякої участі в його вихованні не приймає. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06.07.2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 600 грн. щомісяця. З грудня 2009 року син почав хворіти, після проведених досліджень 10.02.2010 року ОСОБА_3 було встановлено діагноз: лімфогранулематоз, варіант з нодулярним склерозом, 111-В стадія, хронічний вірусний гепатит В, токсикоз-метаболична нефропатія. З 30.01.2010 року дитина перебуває на стаціонарних лікуваннях у КЗОЗ «Харківська міська клінічна дитяча лікарня № 16». За вказаний період сину було проведено 6 курсів хіміотерапії а курс дистанційної гаматерапії, що є дуже коштовним і потребує значних матеріальних витрат на придбання лікарських препаратів. Усі витрати по лікуванню дитини несе тільки вона, відповідач матеріальної допомоги не надає, не цікавиться станом здоров'я сина. Крім того, у зв'язку з хворобою сину потрібне збалансоване харчування, йому призначена спеціальна дієта, що також тягне за собою чималі грошові витрати.

Відповідач в судове засідання суду першої інстанції не з»явився. Надав суду письмові заперечення на позов та вказав, що позов визнає частково і згоден надавати сину на лікування суму в розмірі 300 грн. щомісяця. Він не заперечує сам факт хвороби сина, вважає, що позивач не надала жодного доказу її особистих витрат на лікування дитини, не обгрунтувала, чому саме суму 2000,00грн. вона вважає необхідною і наполягає на її стягненні. Його середній заробіток складає біля 1500.00грн. щомісячно, з цієї суми стягуються аліменти - 600,00 грн. на утриманні у нього знаходиться його матір - пенсіонерка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає разом з ним. Та хоча за трудовим законодавством сума всіх утримань із заробітку не може перевищувати 50%, він згоден сплачувати на користь позивача щомісячно 300,00 грн. додаткових витрат на утримання сина. Він постійно спілкується з сином. Майже щодня після навчання син заходить до нього, де його бабуся нагодує дитину, спілкується з ним, У вільний час ОСОБА_1, також, приділяє увагу сину. Розуміючи, що сину потрібне додаткове полівітамінізоване харчування, він купує для нього продукти (м»ясо, рибу, фрукти), турбується про його одяг - купує необхідні речі.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 додаткові витрати в сумі 1500 грн.на користь ОСОБА_2 на лікування сина ОСОБА_3, щомісячно, починаючи з 22 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргує, в якій просить рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2013 року змінити та зменшити розмір щомісячних виплат на дитину. В обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на ті ж доводи, що і в суді першої інстанції. Вказує на те, що його середній заробіток складає біля 1500 грн. щомісячно, з цієї суми стягуються аліменти на користь сина ОСОБА_3 - 600 грн. Також у нього на утриманні знаходиться його матір - пенсіонер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначає, що був згоден сплачувати на користь позивача щомісячно 300 грн. додаткових витрат на утримання сина.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана дове сти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подають ся сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи додаткові витрати на лікування дитини в розмірі 1500 грн. суд першої інстанції виходив з з інтересів неповнолітнього сина, стану його здоров'я та врахував, що відповідач являється працездатним, має задовільний матеріальний стан Тому вказана сума відповідає інтересам неповнолітньої дитини, положенням закону та принципам цивільного судочинства щодо справедливості та неупередженості судового розгляду, так і моральним засадам суспільства.

Судова колегія не може в повній мірі погодитися з таким висновком суду першої інстанції в зв»язку з наступним.

Матеріали справи свідчать та не заперечують сторони, що дитина ОСОБА_3 народився 14 квітня 1997 року. Його батьками являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що мається копія свідоцтва про народження (а.с.З).

Відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 06.08.2012 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.4).

Дитина проживає з матір'ю і знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою №1270 від 16.07.2013 року виданою Пересічанською селищною радою Дергачівського району Харківської області ( а. с. 9).

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06.07.2012 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 600,00грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття (а.с.5).

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суд з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періоди або постійно.

Отже, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти покриття додаткових витрат на дитину.

Зі змісту п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо», можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати.

З пояснень позивачки та матеріалів справи вбачається, що дитина ОСОБА_3 є інвалідом дитинства, має захворювання: лімфогранулематоз, варіант з нодулярним склерозом ІІІ-В стадія, хронічний вірусний гепатит В. токсикоз-метаболична нефропатія, що підтверджується медичною документацією, зокрема, медичним висновком Дергачівської центральної районної лікарні (а.с. 6).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1640 вбачається, що ОСОБА_3 рекомендовано диспансерний нагляд гематолога, інфекціоніста, гастроентеролога на протязі всього життя, протипоказані профілактичні щеплення, фізиопроцедури на протязі всього життя, протипоказані тяжкі фізичні навантаження, контрольне обстеження в умовах стаціонару один раз на рік з проведенням КТ-обстеження органів грудної, черевної порожнини, заочеревинного простору, дієта гіпоуратурична, гіпооксалурична (а.с.7).

Крім того, дитині проведено курс хіміотерапії (а.с.8), на підтвердження додаткових витрат на дитину у зв'язку з її хворобою позивачем надано копії квитанцій та чеків про придбання ліків та проходження дитиною медичного обстеження, надано ряд інших медичних документів: виписка із медичної картки стаціонарного хворого № 4633 від 10.12.2013 року консультативний висновок дитячого гастроентеролога № 2674 від 09.12.2012 року, консультативний висновок спеціаліста дитячого нефролога № 3060 від 09.12.2013 року, консультативний висновок спеціаліста від 11.12.2013 року, довідка аптечного пункту № 1 щодо вартості деяких медичних препаратів, необхідних для лікування за листком призначення, копії квитанцій про придбання медичних препаратів, копія біохімічного аналізу від 11.12.2013 року з копією чеку його вартості, копія висновку мультидетекторної комп'ютерної томографії 27.11.2013 року, копія висновку мультидетекторної комп'ютерної томографії від 31.10.2012 року, 07.10.2011 року, 04.04.2011 року.

У відповідності до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального квитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно довідки про доходи №56 від 12.09.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 працює ТОВ «ПХ ГРУП» на посаді бригадира ділянки. Загальна сума доходу за період з березня 2013 року по серпень 2013 року за виключенням аліментів, складає 9085,97грн. (а.с.24).

З пояснень відповідача вбачається, що його середній заробіток складає біля 1500 грн. щомісячно, з цієї суми стягуються аліменти на користь сина ОСОБА_3 - 600 грн. Також у нього на утриманні знаходиться його матір - пенсіонер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Тому апелянт зазначає, що в зв»язку з цим він має можливість виплачувати сину на лікування кошти в розмірі 300 грн. щомісяця. Судова колегія вважає , що вказана сума не відповідає інтересам дитини та є недостатньою.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин судова колегія вважає за доцільне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір стягнутих додаткових витрат на лікування сина до 800 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, 309, 313,314,316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2013 року змінити.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця сел. Пересічне Дергачівського району Харківської області (ІПН НОМЕР_1) додаткові витрати на користь ОСОБА_2 на лікування сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 800 грн. щомісяця, починаючи з 22 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення його апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: