Ухвала суду № 38275243, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/108/14 Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" та Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет», звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень №000177 від 25 грудня 2013 року у розмірі 6916,14 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві №000177 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» штрафу в розмірі 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 62 коп. в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" та Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві подали апеляційні скарги, в яких позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанову суду слід залишети без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 17 грудня 2013 року по 18 грудня 2013 року посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 18 грудня 2013 року №001645 (далі по тексту - акт №001645).

За наслідками перевірки контролюючим суб'єктом виявлено порушення ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» вимог статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктів 17, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833 (далі по тексту - Порядок №833) та пунктів 13, 15 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року №185, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 року за №628/7949 (далі по тексту - Правила №185), а саме відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про продукцію (ковбасні вироби, сік ТМ «Садочок»), що зазначена в пунктах 1 - 35 у Додатку №7 до акту №001645).

У зв'язку з виявленням відповідних порушень та за результатами розгляду матеріалів перевірки, 25 грудня 2013 року відповідачем винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №000177, якою до позивача застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 6916,14 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині, прийшов до висновку, що під відповідачем неправомірно притягнуто до відповідальності позивача у формі застосування штрафних санкцій щодо одного з правопорушень, які було встановлено під час перевірки .

Щодо правомірності застосування адміністративно-господарських санкцій за відсутність необхідних фізико-хімічних показників ковбас, то суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення позивачем Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з акту №001645 від 18 грудня 2013 року під час перевірки гіпермаркету «Ашан Петрівка» ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» виявлено наступні порушення: на продуктах з №1 по №22 та з №26 по № 35, зазначених у додатку №7 до акту відсутнє належне маркування із зазначенням доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, а саме про його харчову поживну цінність. Крім того, на продуктах, зазначених у додатку №7 до акту №001645 під №11 та №12 відсутня дата виготовлення. Також, під час перевірки виявлено, що на товарах, зазначених під №23 - №25, відсутня інформація про строк їх придатності.

Відсутність зазначеної інформації є порушенням вимог пунктів 6, 23 та 29 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 жовтня 2011 року №487 з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів), та стало підставою для накладення на позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу у розмірі, визначеному пунктом 7 частини 1 статті 23 Закону України від 12.05.1991р. №1023-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.

У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

Маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію, зокрема, часові характеристики придатності харчового продукту та поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичну цінність (калорійність), виражену в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту.

Також, у пункті 29 названого Технічного регламенту закріплено, що інформацію про поживну (харчову) цінність зазначають у маркуванні харчового продукту як кількісні відомості, призначені для інформування споживача про поживні властивості продукту та енергетичну цінність (калорійність).

Інформація про поживну (харчову) цінність та енергетичну цінність (калорійність) повинна містити:

інформацію про енергетичну цінність (калорійність) в кілоджоулях (кДж) та/або кілокалоріях (ккал) на 100 грамів або 100 мл продукту;

інформацію про поживну (харчову) цінність, а саме: кількість білків, жирів, вуглеводів у грамах (г) на 100 грамів або 100 мл продукту.

Інформацію про вміст білків, вуглеводів, жирів і енергетичну цінність (калорійність) можна не наводити, якщо їхня кількість в одноразовій порції або в 100 г (100 мл) харчового продукту становить менше 2 % від добової норми.

У маркуванні харчового продукту його поживну (харчову) цінність зазначають поруч з енергетичною цінністю (калорійністю) харчового продукту.

Поживну (харчову) цінність та енергетичну цінність (калорійність) не обов'язково зазначати для чаю, кави, оцту, мінеральної та питної води, кухонної солі, харчових добавок, ароматизаторів, спецій, прянощів.

Суд першої інстанції обгрунтовно не прийняв до уваги доводи позивача, що зазначення на товарах інформації про поживну цінність у відповідності до вимог ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови» та ДСТУ 4427:2005 «Ковбаси сирокопчені та сиров'ялені. Загальні технічні умови», у додатках до яких закріплено, що масова частка білку має позначку «не менше», масова частка жиру - має позначку «не більше», так як, відповідно до Загальних технічних умов названих ДСТУ міститься вказівка на те, що ковбасні вироби повинні відповідати вимогам цих стандартів та бути вироблені за технологічною інструкцією і рецептурами з дотриманням «Санитарных правил для предприятий мясной промышленности», «Инструкции по мойке и дезинфекции на предприятиях мясной и птицеперерабатывающей промышленности», а також «Правил перед забійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів».

Отже, з наведеного, а також зі змісту зазначених ДСТУ, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ними визначені вимоги до процесу виробництва відповідної продукції.

У той же час, вимоги до маркування харчової продукції, зокрема, ковбасних виробів, сосисок та сардельок, визначені в Технічному регламенті щодо правил маркування харчових продуктів, який розроблений відповідно до вимог Законів України «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист прав споживачів», а також положень Директиви Європейського Парламенту та Ради від 20 березня 2000 року №2000/13/ЄС про наближення законодавства держав-членів про етикетування, оформлення та рекламування продуктів харчування і Директиви Комісії від 30 січня 2008 року №2008/5/ЄС щодо обов'язкового зазначення на етикетці певних продуктів харчування деякої докладної інформації, окрім тієї, що передбачена у Директиві 2000/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що названий Технічний регламент є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання питання маркування харчових продуктів, а його вимоги є обов'язковими до виконання.

Крім того, суд звертає увагу, що положеннями ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови» та ДСТУ 4427:2005 «Ковбаси сирокопчені та сиров'ялені. Загальні технічні умови» не встановлена вимога щодо зазначення під час маркування відповідних продуктів інформації про кількість вуглеводів у 100 гр. продукту.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що встановлення вищезазначеними Позивачем ДСТУ вимог щодо фізико-хімічних показників ковбас жодним чином не позбавляють суб'єктів господарювання обов'язку щодо зазначення передбаченої вимогами чинного законодавства (Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, статтею 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», статтями 15, 19 Закону України "Про захист прав споживачів") інформації щодо чіткої фактичної кількості білка, вуглеводів та жирів у грамах на 100 грамів харчового продукту. Зазначені Позивачем додатки до ДСТУ 4436:29005 та 4427:2005 вимоги до маркування ковбасної продукції взагалі не визначають та його не стосуються.

Вищезазначене свідчить, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що ДСТУ на які посилається TOB «Ашан Україна Гіпермаркет» містять вказівки на те, що ковбасні вироби повинні відповідати вимогам цих стандартів та бути вироблені за технологічною інструкцією і рецептурами з дотриманням «Санитарных правил для предприятий мясной промышленности», «Инструкции по мойке и дезинфекции на предприятиях мясной и птицеперерабатывающей промышленности», а також «Правил перед забійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів».

У той же час, вимоги до маркування харчової продукції, зокрема, ковбасних виробів, сосисок та сардельок, визначені в Технічному регламенті щодо правил маркування харчових продуктів, який розроблений відповідно до вимог Законів України «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист прав споживачів», а також положень Директиви Європейського Парламенту та Ради від 20 березня 2000 року №2000/13/ЄС про наближення законодавства держав-членів про етикетування, оформлення та рекламування продуктів харчування і Директиви Комісії від 30 січня 2008 року №2008/5/ЄС щодо обов'язкового зазначення на етикетці певних продуктів харчування деякої докладної інформації, окрім тієї, що передбачена у Директиві 2000/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що названий Технічний регламент є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання питання маркування харчових продуктів, а його вимоги є обов'язковими до виконання, в тому числі і для TOB «Ашан Україна Гіпермаркет».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в цій частині.

Щодо правомірності застосування адміністративно-господарських санкцій за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію зазначену під №23 - №25, а саме соки ТМ «Садочок» суд першої інстанції прийшов до висновку, що в цій частині відповідач прийшов до необґрунтованих висновків та неправомірно застосував штрафні санкції до позивача.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Так, суд першої інстанції обгрунтовнао зазначає, що відповідно до пункту 23 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів інформацію про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні зазначають одним із таких способів: кінцева дата споживання; дата виробництва та строк придатності.

Дата виробництва складається з позначення години, дня, місяця і року (дня, місяця і року або місяця і року) у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал.

Кінцеву дату споживання позначають словами «Вжити до (дата)» або «Придатний до (дата)». При цьому зазначається або безпосередньо дата, або посилання на місце в маркуванні, де вона зазначена.

Дата складається з позначення дня, місяця і в разі потреби року у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал.

Для позначення дати досить зазначення: дня, якщо строк придатності не перевищує 72 години; дня і місяця, якщо строк придатності харчового продукту не перевищує три місяці; місяця та року, якщо строк придатності харчового продукту становить понад три місяці.

Строк придатності харчового продукту позначають словами «строк придатності (годин, діб, місяців або років)» або «придатний (годин, діб, місяців або років)».

У харчових продуктах, що з погляду мікробіології є швидкопсувними, мінімальний строк придатності заміняється кінцевою датою споживання.

Тобто суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що правомірним є зазначення на продукті або кінцевої дати споживання словами «Вжити до (дата)» або «Придатний до (дата)» або дати виробництва та строк придатності словами «строк придатності (годин, діб, місяців або років)» або «придатний (годин, діб, місяців або років)».

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з фотокарток, долучених до акту №001645, на упаковках соків ТМ «Садочок» містяться слова «Вжити до», що відповідає наведеним вище вимогам Технічного регламенту.

Посилання відповідача на те, що на упаковці міститься вказівка дати розливу, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги, так як це не свідчить про необхідність зазначення строку придатності у спосіб нанесення слів «строк придатності» або «придатний», оскільки Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів передбачає альтернативність нанесення відповідної інформації про часові характеристики придатності продукту.

Крім того, посилання відповідача щодо необхідності зазначення року повністю, а не шляхом нанесення останніх двох цифр суд першої інстанції правомірно вважає необґрунтованим, оскільки приведені вище положення Технічного регламенту такої вимоги не містять.

Також відповідачем під час розгляду справи не надано доказів на підтвердження затінення або перекриття зображенням інформації про часові характеристики придатності харчових продуктів - соків ТМ «Садочок».

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару - соків ТМ «Садочок».

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" та Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 08 квітня 2014 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.