Постанова № 38266172, 16.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2014 року 15:40 № 826/3509/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністраціїтретя особа Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облдержадміністраціїпро визнання протиправними дії та зобов'язання видати посвідчення, як члену сім'ї загиблого,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, в якому просить:

1) визнати протиправними дії щодо відмови у видачі посвідчення з написом «Посвідчення членам сім'ї загиблого»;

2) зобов'язати видати посвідчення з написом «Посвідчення членам сім'ї загиблого».

В обґрунтування позову позивачка зазначає,що відповідно до ст. 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон 3551-XII), ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Відповідно до п. 2 постанови КМ України № 302 від 12.05.1994 р. посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність вищезгаданого Закону. Зокрема, як вказує позивачка, згідно з п. 4 вказаної постанови, особами, на яких поширюється чинність Закону, видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого».

У взаємозв'язку з наведеним позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_2, який був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Позивачка, як зазнається у позові, є дружиною померлого, що не оспорюється відповідачем. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про встановлення статусу вдови померлого інваліда війни та видачу посвідчення з відповідним написом.

Однак, як зазначає позивачка, їй було відмовлено з посиланням на те, що вказаний вище Закон поширюється тільки на членів сім'ї військовослужбовців, вказаних у ст. 6 та 7 зазначеного Закону, які померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

У той же час, посилаючись на положення ст. 4 зазначеного Закону позивачка зазначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. До ветеранів належать, крім іншого, інваліди війни. Пунктом 9 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

З урахуванням наведеного у сукупності та наявних довідок, позивачка вважає, що чоловік віднесений до інвалідів війни та є ветераном війни і посвідчення лише підтверджує наявність певного статусу, а не встановлює його.

Оскільки позивача є дружиною померлого ветерана війни, на яку відповідно до ст. 10 Закону поширюється дія цього Закону, то внаслідок цього вона, як зазначено у позові, має право на отримання посвідчення члена сім'ї загиблого відповідно до постанови КМ України № 302.

Відтак, позивачка просить задовольнити позов повністю.

Відповідач у задоволенні позову просить відмовити. З посиланням на норми законодавства наполягає, що на чоловіка позивачки не поширюються вимоги зазначеного Закону та зазначає, що положення Закону поширюються лише на осіб, які померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Третя особа вважає, що позов підлягає задоволенню. В контексті наведеного зазначає про наявність довідки, якою встановлено факт щодо участі чоловіка позивачки в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань цивільної оборони, що, на думку третьої особи, підтверджує наявність статусу та наявність підстав для видачі відповідного посвідчення.

Відповідач та третя особа просили розглядати справу за їх відсутності, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України є підставою для розгляду справи за їх відсутності.

Водночас, враховуючи неявку цих осіб у судове засідання 16.04.2014 р. та на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

З наявних матеріалів справи вбачається та не заперечується особами, які беруть участь у справі, що ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.) була дружиною ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

До матеріалів справи додану копію посвідчення, виданого 23.04.2013 р. на ім'я ОСОБА_2 відповідно до якого його було віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. До матеріалів справи також залучено копію довідки до акту огляду МСЕК № 800771 від 11.03.2013 р., щодо визначення ОСОБА_2 другої групи інвалідності з 05.03.2013 р. та визначено причину - захворювання пов'язано з роботами по ЛНА на ЧАЕС. Інвалідність встановлена на строк - довічно. У справі також наявна копія експертного висновку Київської регіональної міжвідомчої ради про встановлення діагнозу з висновком - хвороба пов'язана з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Слід додати, що згідно із довідкою від 31.05.2013 р. № 01-04/969/372 (далі - Довідка), яка видана Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_2, колишній працівник Броварського АТП 31014, в період з 26 по 28 квітня 1986 р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби цивільної оборони Київської області (зведеної автоколони) і був залучений до участі у транспортному забезпеченні евакуаційних заходів цивільної оборони (евакуація населення з м. Прип'ять).

У довідці, в якості підстав для наведеного, вказано низку нормативно-правових актів та розпорядчих документів, на підставі яких встановлено зазначені вище обставини.

В контексті наведеного до матеріалів справи також додано копію наказу по АТП від 20.06.1986 р. № 184 про відрядження ОСОБА_2 (на виконання розпорядження Київського обласного управління пасажирського автотранспорту) у п.м.т. Поліське з 01.07.2014 р. по 14.07.1986 р.

Згідно із Експертним висновком від 31.01.2014 р. № 3141, складеним Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України (по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС), експертна комісія на засіданні № 11 від 28.01.2014 р. розглянула звернення родичів з приводу смерті ОСОБА_2 і надану, згідно Переліку, та зареєстровану ЦМЕК 13.01.2014 р. документацію померлого ОСОБА_2 на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначено основний діагноз: Виразкова хвороба шлунку ДПК. Стан після резекції шлунку з приводу кровотечі (1995 р.). Хронічний панкреатит, рецидивуючий перебіг. Панкреонекроз.

Сформований висновок: захворювання, яке призвело до смерті, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, зазначено у висновку: хвороби, які не вказані в даному експертному висновку вважати не пов'язаними.

Відповідачем при цьому у запереченнях на позов зазначається, що ОСОБА_2 за життя мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (посвідчення НОМЕР_2), тобто, як вважає відповідач, не відносився до осіб, передбачених п. 1 ст. 10 зазначеного вище Закону.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до категорії 1 належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

У той же час, як зазначає відповідач, на даний час позивачці видано посвідчення на право користування пільгами і компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як дружині померлого громадянина, смерть якого пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Водночас відповідач зазначає, що у лютому 2014 року позивачка звернулася до відповідача з проханням встановити їй статус та видати «Посвідчення члена сім'ї загиблого» відповідно до п. 1 ст. 10 зазначеного Закону.

У своїй відповіді від 11.02.2014 р. за № 37/09-1140 відповідач повідомив з посиланням на вищевказані обставини та положення законодавства про відсутність у померлого відповідного статусу та, відповідно, про відсутність підстав для отримання позивачкою відповідного статусу, оскільки він не був учасником бойових дій, воєнних дій чи конфліктів, не виконував обов'язків військової служби.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, як зазначається у позові, позивачка звернулася до відповідача із заявою про встановлення статусу вдови померлого інваліда війни. Позивачка вважає, що її чоловік віднесений до інвалідів війни та відповідно до ст. 4 Закону є ветераном війни.

Відповідно до п. 4. Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (далі - Положення № 302) особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".

Відповідно до п. 7 Положення № 302 «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону № 3551-XII, на положення якого посилається позивачка, чинність цього Закону поширюється на: сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів (абзац перший).

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Відповідно до положень ст. 4 Закону № 3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону, на який посилається позивачка в обґрунтування позову, до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, чоловік позивачки за життя став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та, як вбачається з Довідки, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби цивільної оборони Київської області (зведеної автоколони) і був залучений до участі у транспортному забезпеченні евакуаційних заходів цивільної оборони (евакуація населення з м. Прип'ять).

Отже, виходячи з положень пункту 9 частини 2 статті 7 Закон 3551-XII, встановлені судом обставини вказують про наявність за життя у ОСОБА_2 - чоловіка позивачки статусу, наявність якого є підставою для висновку, що на позивачку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону), що є підставою для видачі їй «Посвідчення члена сім'ї загиблого».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Керуючись вимогами 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код з ЄДР 37397200; 02125, адреса: м. Київ, вул. Курнатовського, 7-А) щодо відмови ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1; адреса: 02152, АДРЕСА_1) у видачі «Посвідчення члена сім'ї загиблого», яка оформлена повідомленням від 11.02.2014 р. № 37/09-1140.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код з ЄДР 37397200; 02125, адреса: м. Київ, вул. Курнатовського, 7-А) видати ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1; адреса: 02152, АДРЕСА_1) «Посвідчення члена сім'ї загиблого».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін