Постанова № 38266024, 15.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 січня 2014 року м. Київ №826/16155/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Приватного підприємства "Снорк" до Державної податкової інспекції у Печерсь-кому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про скасування подат-кових повідомлень-рішень від 01.03.2013 №0002212206, №0002222206 та податкової вимоги від 29.08.2013 №229-22,

в с т а н о в и в:

ПП "Снорк" просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 01.03.2013 №0002212206, №0002222206 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) у сумі 101081,56 грн. та 340 грн. штрафу за порушення валютного законодавства відповідно, а також - визнати протиправною і скасувати податкову вимогу ДПІ від 29.08.2013 №229-22 щодо сплати податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з наведених у позовній заяві підстав. Позов обґрунтовано відсутністю підстав для нарахування пені згідно із Законом України від 23.09.1994р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185/94) у зв'язку з відсутністю порушень вказаного Закону. Позивач зазначає про необ'єктивність і необґрунтованість висновків перевірки та недост.-вірність зазначених в акті перевірки фактів щодо несвоєчасного надходження товару та неповернення валютних цінностей за зовнішньоекономічними контрактами, а також щодо порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна, оскільки такі висновки суперечать наданим до перевірки документам.

Представники відповідача не визнали позов, надали письмові заперечення, в яких просять відмовити в позові, стверджуючи про правомірність оскаржуваних рішень. В обґрунтування правильності висновків перевірки, відповідач посилається на лист Державної податкової адміністрації України від 11.05.2007 №9433/7/22-6017, згідно з яким датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування").

До судового засідання 02.12.2013 відповідач явку свого представника не забезпечив, причин чого суду не повідомив, у зв'язку з чим і згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 09.12.11 №WY20110422SP з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co., Ltd" (Китай) та від 20.04.12 №WY20120420CMC-1 з компанією "Fuxin Weiyuan Food scince and Technology Co., Limited" (Китай) та за контрактом від 04.06.09 №09SHL-189 з компанією "Hongkong Luckystar Additives Co., LTD." (Китай) згідно листів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 04.12.12 №С11-0000-130-03/23/304 (вх. ДПІ від 07.12.2012 №59141/10), від 03.01.13 №Р1-В15/53/05 (вх. ДПІ від 10.01.2013 №922/10), за результатами якої складено акт від 08.02.2013 №115/22-6/30019749.

В акті зазначено про порушення позивачем ст. 2 Закону №185/94, а саме:

- несвоєчасне надходження товару від компанії "Hongkong Luckystar Addities Co., LTD" (Китай) у розмірі 10740 дол. США (екв. 85844,82 грн.) за контрактом від 04.06.2009 №09SHL-189;

- несвоєчасне надходження товару від компанії "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co., Ltd" (Китай) у розмірі 34340 дол. США (екв. 274479,62 грн.) за контрактом від 09.12.11 №WY20110422SP;

- неповернення валютних цінностей у сумі 10740 дол. США за контрактом від 04.06.2009 №09SHL-189 з компанією "Hongkong Luckystar Addities Co., LTD" (Китай);

- неповернення валютних цінностей у сумі сумі 13940 дол. США (екв. 111422,42 грн.) за контрактом від 09.12.11 №WY20110422SP з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co., Ltd" (Китай);

- неповернення валютних цінностей у сумі 23940 дол. США (екв. 191352,42 грн.) за контрактом від 20.04.12 №WY20120420CMC-1 з компанією "Fuxin Weiyuan Food scince and Technology Co., Limited" (Китай).

Крім того, в акті зазначено про порушення позивачем п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання та валют-ного контролю" (далі - Декрет №15-93).

Судом встановлено, що на підставі даного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 01.03.2013 №0002212206, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 101081,56 грн. за порушення ст. 2 Закону №185/94;

- від 01.03.2013 №0002222206, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання у вигляді штрафної санкції на суму 340 грн. за порушення валютного законодавства п. 1 ст. 9 Декрету від 19.02.1993 №15-93.

За наслідками адміністративного оскарження дані податкові повідомлення-рішення залишено без змін рішеннями Державної податкової служби у м.Києві від 20.05.2013 №217/10/12-1-03 та Міністерства доходів і зборів України від 26.06.2013 №5639/6/99-99-10-01-15.

Також судом встановлено, що відповідачем винесено податкову вимогу від 29.08.2013 №229-22 на загальну суму податкового боргу у розмірі 101421,56 грн. (у т.ч.: 101081,56 грн. - пеня, 340 грн. - штраф).

Спірні правовідносини виникли у сфері здійснення розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом та стосуються правомірності рішення відповідача про нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Згідно з ст. 2 Закону №185/94 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умо-вах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу вико-навчої влади з питань економічної політики (ч.1). При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений ч.1 цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента (ч.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №185/94 порушення резидентами строків, передба-чених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Націо-нального банку України на день виникнення заборгованості.

Отже, для резидентів строк завершення експортно-імпортних операцій за зовнішньо-економічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів, у інакшому випадку слід отримати висновок про продовження строків розрахунку за зовнішньоекономічними операціями. У разі експорту робіт (послуг) відлік 180-денного стро-ку розпочинається з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (надання послуг), а у разі імпорту робіт (послуг) - з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента.

Аналіз наведених вище положень ст.ст. 1, 2 та ч. 1 ст. 4 Закону №189/94 дає підстави для висновку про те, що необхідною умовою застосування строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами та нарахування пені за порушення таких строків є фактична наявність зобов'язання нерезидента з оплати придбаних товарів, робіт послуг чи поставки товарів на користь резидента, тобто кошти чи товар (роботи, послуги) повинні надійти на територію України.

Перевіркою встановлено, не заперечується сторонами і підтверджується матеріалами справи, що в період, який перевірявся, позивачем укладено зовнішньоекономічні імпортні контракти, а саме:

- від 04.06.2009 №09SHL-189 з компанією "Hongkong Luckystar Addities Co., LTD" (Китай) (Продавець), щодо купівлі товару (камедь ксантана);

- від 09.12.11 №WY20110422SP з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co., Ltd" (Китай) щодо купівлі товару (напівочищеного каррагинану);

- від 20.04.12 №WY20120420CMC-1 з компанією "Fuxin Weiyuan Food scince and Technology Co., Limited" (Китай) щодо купівлі товару (карбоксиметицеллюлози).

У п. 3.1.1 акта зазначено, що актом попередньої перевірки від 22.10.2012 №883/22-6 встановлено дебіторську заборгованість по контракту від 04.06.2009 №09SHL-189 з компанією "Hongkong Luckystar Addities Co., LTD" (Китай) у розмірі 21480 дол. США (171689,64 грн.) та нарахована пеня за період з 04.06.2009 по 17.10.2012.

Також перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі за контрактом від 04.06.2009 №09SHL-189 за період з 17.10.2012 по 25.01.2013 встановлено, що імпортний товар відповідно до ВМД від 21.12.2012 №475090 на суму 10740 дол. США (85844,82 грн.) надійшов з порушенням термінів розрахунків ст. 2 Закону №185/94.

Таким чином, відповідач встановив, що станом на 01.02.2013 дебіторська заборгова-ність становить 10740 дол. США (85844,82 грн.). Висновок Міністерства економіки України на подовження термінів розрахунків за вказаним контрактом позивачем не надано.

Згідно з актом і додатками 3, 4 до нього, а також згідно з розрахунком грошового зобов'язання, відповідачем здійснено нарахування позивачу пені в сумі 44295,93 грн., у т.ч.: 33479,48 грн. у зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості в сумі 21480 дол. США за період з 18.10.2012 по 21.12.2012, а також нарахування пені в сумі 10816,45 грн. у зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості в сумі 10740 дол. США за період з 22.12.2012 по 01.02.2013.

За висновком суду дане грошове нарахування здійснено безпідставно, у зв'язку з нас-тупним.

Судом встановлено, що додатком №05 від 24.10.2011 до контракту від 04.06.2009 №09SHL-189 з компанією "Hongkong Luckystar Addities Co., LTD" передбачено купівлю-про-даж 16 тон камеді ксантана SHL_XG980 загальною вартістю 48320 дол. США.

На виконання даного додатку №5 позивачем здійснено передплату на користь Про-давця в сумі 57280 дол. США, що зазначено в наданій позивачем до суду довідці від 25.07.2013 №25/07 про виконання додатку №05 до контракту від 04.06.2009 №09SHL-189 та підтверджується наданими позивачем до суду копіями виписок по рахунку за 06.02.2012, 02.04.2012, 09.04.2012, 12.04.2012, 13.04.2012, 05.09.2012, 21.09.2012, згідно з якими призна-чення платежу - передплата по додатку №5 до контракту від 04.06.2009 №09SHL-189.

Товар (камедь ксантана) 16 тон вартістю 57280 дол. США надійшов на митну територію України 03.10.2012 і поданий до митного оформлення згідно ВМД №100190000/2012/784001 від 04.10.2012, що оформлена в режимі ІМ-74 (митний склад). В подальшому даний товар розмитнювався частинами з оформленням ВМД типу ІМ-40, а саме: від 05.10.2012 №475005 на суму 7160 дол. США від 19.10.2012 №475029 на суму 10740 дол. США, від 21.12.2012 №475090 на суму 10740 дол. США, від 07.02.2012 №284727 на суму 7160 дол. США, від 26.02.2013 №284745 на суму 3580 дол. США, від 04.04.2013 №284781 на суму 17900 дол. США, про що зазначено у вищевказаній довідці позивача від 25.07.2013 №25/07.

У позовній заяві позивач стверджує, що за період, який перевірявся, ним не допущено прострочення надходження продукції після проведення передплати, оскільки товар надійшов на митну територію України 04.10.2012, виходячи з дати оформлення ВМД (типу ІМ-74).

Відповідач стверджує про порушення, виходячи з дати оформлення ВМД (типу ІМ-40), посилаючись на п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортни-ми операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631 (далі - Інструкція №136).

Суд не погоджується і вважає помилковим висновок відповідача.

Так, ст. 1 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяль-ність" (далі - Закон №959-ХІІ) визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у т.ч. з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих това-рів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного спожи-вання установами та організаціями України, розташованими за її межами (абз. 14); момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця (абз. 38).

Таким чином, законодавцем прямо пов'язано момент здійснення імпорту за зовнішньо-економічними операціями з моментом перетину товаром митного кордону України чи пере-ходу права власності на зазначений товар від продавця (нерезидента) до покупця (резидента).

Статтею ст. 4 МК (2012р.) визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через мит-ний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку (п. 4); пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення (п.49).

Як визначено ст. 74 МК імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відпо-відно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 МК митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Статтею 321 МК визначено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявле-ним митним режимом (ч. 1). У разі ввезення на митну територію України товарів, транспорт-них засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перети-нання ними митного кордону України (ч. 2). Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується - у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (п. 1 ч. 6).

Відповідно до ст. 248 МК митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або доку-мента, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у т.ч. за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Таким чином, ввезення в Україну товару в режимі імпорту та перебування товару "Під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення на територію України, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідних документах відтиску "Під митним контролем" з відповідною датою перетину митного кордону. При цьому "перетин товаром митного кордону України" збігається із "переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну".

Наведені положення Законів №185/94-ВР і № 959-ХІІ та МК, у контексті фактичних обставин цієї адміністративної справи, дають підстави для висновку, що товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України і поданням митному органу відповідної декларації, а не з моменту закінчення митного оформлення в режимі імпорт (ІМ-40). Водночас відповідальність встановлена за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на територію України, а не за не ввезення товару в режимі імпорту в строк, передбачений Законом № 185/94-ВР.

Висновок суду узгоджується із правовими позиціями, висловленими колегіями суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постановах від 01.07.2009 №21-890во09, від 22.12.2009 №21-1411во09, які в силу ч. 2 ст. 161 і ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковими для врахування при вирішенні даної справи.

Як було встановлено судом, імпортована позивачем продукція згідно додатку №05 до контракту від 04.06.2009 №09SHL-189 з компанією "Hongkong Luckystar Addities Co., LTD" перетнула митний кордон України 03.10.2012, тобто поставка продукції на територію України вартістю 21480 дол. США відбулася в межах 180-денного терміну, встановленого ст. 2 Закону №185/94-ВР, з моменту проведення позивачем авансових платежів 02.04.2012-21.09.2012 і не потребувала висновку Міністерства економіки України, а відтак нарахування пені в сумі 44295,93 грн. за період з 18.10.2012 по 21.12.2012 та з 22.12.2012 по 01.02.2013 суд вважає безпідставним.

З аналогічних мотивів суд вважає безпідставним нарахування позивачу пені в сумі 45264,67 грн. по контракту від 09.12.11 №WY20110422SP-01 з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co.,Ltd" (Китай).

У п. 3.1.3 акта перевірки зазначено, що на виконання контракту від 09.12.11 №WY20110422SP-01 з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co.,Ltd" (Китай) (Продавець) про купівлю напівочищеного каррагинану, позивачем за період з 09.12.2011 по 01.02.2013 здійснено перерахування валютних коштів на користь Продавця в сумі 180740 дол. США (екв. 1444654,82 грн.).

Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі за контрактом від 09.12.2011 №WY20110422SP-01 за період з 09.12.2011 по 25.01.2013 встановлено, що позивач відпо-відно до вантажних митних декларацій, наведених в додатку №3 до акта перевірки, отримано від компанії "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co.,Ltd" товар на загальну суму 166800 дол. США (1169834,91 грн.), чим порушено вимоги ст.2 Закону №185/94-ВР.

Так перевіркою встановлено, що станом на 01.02.2013 імпортний товар на суму 13940 дол. США по контракту від 09.12.11 №WY20110422SP-01 на адресу позивача не надійшов. У зв'язку з чим, як зазначено в акті, дебіторська заборгованість за контрактом від 09.12.11 №WY20110422SP-01 становить 13940 дол. США (екв.111422,42 грн.). Висновок Міністерства економіки України на продовження термінів розрахунків за контрактом від 09.12.11 №WY20110422SP з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co., Ltd" (Китай) позивачем до перевірки не надано.

Однак судом встановлено, що на виконання додатку 2 до від 01.03.2012 до контракту від 09.12.11 №WY20110422SP-01 з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co.,Ltd" (Китай), яким передбачено купівлю-продаж 15 тон напівочищеного каррагинану загальною вартістю 102000 дол. США.

На виконання даного додатку №2 позивачем здійснено передплату на користь Про-давця в сумі 102000 дол. США, що зазначено в наданій позивачем до суду довідці від 25.07.2013 №25/07-1 про виконання додатку №2 до контракту від 09.12.11 №WY20110422SP-01 та підтверджується наданими позивачем до суду копіями виписок по рахунку за 23.04.2012, 03.05.2012, 14.05.2012, 22.05.2012, 31.05.2012, 05.06.2012, 06.06.2012, 11.06.2012, 12.06.2012, 14.06.2012, 21.06.2012, згідно з якими призначення платежу - передплата по додатку №2 до контракту від 09.12.11 №WY20110422SP-01.

Товар (напівочищений каррагинан) 15 тон вартістю 102000 дол. США надійшов на митну територію України 30.06.2012 і поданий до митного оформлення згідно ВМД №100190000/2012/783927 від 02.07.2012, що оформлена в режимі ІМ-74 (митний склад). В подальшому даний товар розмитнювався частинами з оформленням ВМД типу ІМ-40, а саме: від 04.07.2012 №466029 на суму 6800 дол. США від 17.07.2012 №466578 на суму 6800 дол. США, від 14.08.2012 №467740 на суму 13600 дол. США, від 04.09.2012 №468634 на суму 6800 дол. США, від 27.09.2012 №469710 на суму 6800 дол. США, від 29.10.2012 №475040 на суму 6800 дол. США, від 28.11.2012 №475072 на суму 6800 дол. США, від 07.12.2012 №475080 на суму 6800 дол. США, від 28.01.2012 №284719 на суму 20400 дол. США, від 12.02.2012 №284730 на суму 20400 дол. США, про що зазначено у вищевказаній довідці позивача від 25.07.2013 №25/07-01.

Отже, як вбачається, імпортована позивачем продукція згідно додатку №2 до контракту від 09.12.11 №WY20110422SP-01 з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co.,Ltd" перетнула митний кордон України 30.06.2012, тобто поставка продукції на територію України вартістю 102000 дол. США відбулася в межах 180-денного терміну, встановленого ст. 2 Закону №185/94-ВР, з моменту проведення позивачем авансових платежів 23.04.2012-21.06.2012 і не потребувала висновку Міністерства економіки України, а відтак нарахування пені в сумі 45264,67 грн.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що нарахування позивачу пені в сумі 89560,61 грн. є неправомірним, тому вимога про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 01.03.2013 №0002212206 в цій частині є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Що стосується правомірності нарахування пені в сумі 11520,95 грн. по контракту від 20.04.12 №WY20120420CMC-1 з компанією "Fuxin Weiyuan Food scince and Technology Co., Limited" (Китай), то, як зазначено в п. 3 позовної заяви та підтвердив представник позивача на судовому засіданні, вказане грошове нарахування позивачем не оскаржується.

Однак, оскільки позивач фактично оскаржує податкове повідомлення-рішення ДПІ від 01.03.2013 №0002212206 в частині, але просить його скасувати повністю, то враховуючи відсутність заяв позивача про зміну позовних вимог в частині скасування вказаного податко-вого повідомлення-рішення в сумі 11520,95 грн. слід відмовити.

Також суд погоджується з доводами позивача про правильність декларування ним валютних цінностей, які знаходяться за кордоном, і безпідставність нарахування штрафних санкцій в сумі 340 грн.

Так, перевіркою вірно встановлено, що позивачем подана декларація про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту України та знаходяться за її межами, в сумі 45800 дол. США.

Відповідач зазначив в акті про наявність дебіторської заборгованості на суму 50800 дол. США, однак, зважаючи на помилковість висновків відповідача щодо оцінки моменту поставки продукції на територію України, суд вважає такий висновок відповідача необґрун-тованим. Заперечення відповідача не спростовують доводів позивача і не дають суду підстав для висновку про правильність застосування штрафу.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що нарахування позивачу штрафу в сумі 340 грн. є неправомірним, тому вимога про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 01.03.2013 №0002222206 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Оцінюючи правомірність винесення податкової вимоги від 29.08.2013 №229-22 на суму 101421,56 грн., суд виходить з того, що неправомірність нарахування відповідачем грошового зобов'язання з пені в сумі 89560,61 грн. і штрафу в сумі 340 грн. спростовує законність виникнення податкового боргу, тому в цій частині податкова вимога підлягає скасування.

Водночас в частині зобов'язання позивача сплатити (погасити) податковий борг з пені в сумі 11520,95 грн. податкова вимога є законною і обґрунтованою і суд не вбачає підстав для її скасування і задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Приватного підприємства "Снорк".

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 01.03.2013 №0002212206 в частині нарахування пені в сумі 89560,61 грн..

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 01.03.2013 №0002222206 в повному обсязі.

4. Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.08.2013 №229-22 в частині визначення податкового боргу в сумі 89900,61 грн., у тому числі: 89560,61 грн. - пеня, 340 грн. - штраф.

5. Відмовити Приватному підприємству "Снорк" в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

6. Присудити на користь Приватного підприємства "Снорк" судовий збір у розмірі 899 грн. з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому ст.ст. 185- 187 КАС. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко