Ухвала суду № 38266089, 10.04.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №485/3147/13-ц 10.04.2014 10.04.2014 10.04.2014

Провадження №22-ц/784/1023/14

Провадження № 22-ц/784/1023/14 Головуючий у першій інстанції-Квєтка І.А.

Категорія 23 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

при секретарі - Шпонарській О.Ю.

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кірсанова С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

представника ОСОБА_1

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до приватного підприємства «СеОл-агро»

про стягнення заборгованості з орендної плати

У С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року представник ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПП «СеОл-агро» про стягнення заборгованості по орендній платі.

В позовній заяві зазначено, що 1 вересня 2010 року ОСОБА_1 уклала з ПП «СеОл-агро» договір оренди належної їй земельної ділянки площею 4, 2 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. За умовами договору розмір орендної плати визначено як 1473 грн. або 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Посилаючись на те, що за період 2012-2013 років грошова оцінка землі збільшилась, але відповідач не враховував цей факт при виплаті орендної плати, ОСОБА_1 просила стягнути 2227,48 грн. недоплаченої орендної плати за два роки, 810,30 грн. пені, а всього 3037,78 грн.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на належне виконання умов договору щодо розміру орендної плати та відсутність підстав для визначення заборгованості.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив його скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами статті 525 ЦК одностороння зміна зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спеціальним законом, що регулює орендні земельні відносини та підлягає застосуванню до спірних правовідносин є Закон України від 2 жовтня 2003 року «Про оренду землі» (далі -Закон).

Відповідно до статей 13, 15 Закону істотною умовою договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її невиплату.

Статтею 21 Закону також передбачено, що орендна плата на землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати на землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з частиною 2 статті 23 Закону орендна плата на земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Судом встановлено, що 1 вересня 2010 року ОСОБА_1, як власниця земельних ділянок загальною площею 4,2 га (а.с.9), уклала з ПП «СеОл-агро» договір оренди земельної ділянки, за яким передала їх у платне користування відповідача (а.с.4).

Договір зареєстровано відділом Держкомзему Снігурівського району, про що внесено відповідні записи до Державного реєстру земель 11 травня 2011 року.

Вартість об'єкту оренди складала 49 102, 88 грн.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата, визначена за згодою сторін, складає 1 473 грн. щороку, або 3% від вартості земельної ділянки.

Орендна плата може переглядатись за згодою сторін (пункт 3.2 договору).

Аналіз зазначених умов договору свідчить про те, що визначення процентного співвідношення до вартості ділянки ( 3%) є не альтернативним розміром орендної плати, а способом визначення цієї плати у грошовому виразі ( 1473) на час укладення договору, і така умова може переглядатись сторонами.

З вимогою до ПП «СеОл-агро» переглянути розмір орендної плати у зв'язку з підвищенням нормативно-грошової оцінки землі в установленому законом порядку у період 2012-2013 років ОСОБА_1 не зверталась.

Встановивши ці обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПП «СеОл-агро» у спірний період виплатило орендну плату у передбаченому договором розмірі - по 14703 грн. щороку за мінусом податку на доходи фізичних осіб, та заборгованості не має.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання позивачки на те, що зміна нормативно-грошової оцінки землі є підставою для автоматичного підвищення грошового розміру орендної плати на відповідний період, оскільки такої умови не передбачено ані законом, ані договором.

Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» щодо застосування відповідних коефіцієнтів для нормативно-грошової оцінки земель, призводить до зміни з 1 січня 2012 року річних сум податкових зобов'язань зі сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також може бути підставою для перегляду орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, укладені з фізичними особами, а не автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді