Постанова № 38261840, 15.04.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р.Справа № 915/2270/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням в.о. голови суду № 96 від 14.04.2014р.)

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Чурай Г.В., за довіреністю № 6 від 02.01.2014р.;

від відповідача - Девятьорова А.В., за довіреністю № б/н від 08.04.2014р.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрськ»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.03.2014р.

по справі № 915/2270/13

за позовом Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрськ»

до Приватного підприємства «Техстрой-99»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Миколаївській області

про стягнення 25 133,04 грн. збитків

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

У грудні 2013 року Державне підприємство «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Техстрой-99» 25 133,04 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками перевірки Державною фінансовою інспекцією в Миколаївській області фінансово-господарської діяльності позивача, встановлено завищення вартості робіт за договорами підряду від 04.04.2011р. № 63 та від 25.11.2011р. № 299, укладеними між позивачем та відповідачем та виконаних повністю у двосторонньому порядку.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.03.2014р. (суддя Фролов В.Д.) у задоволені позову відмовлено повністю у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державне підприємство «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі посилаючись порушення судом норм матеріального права та процесуального права. Витрати позивача по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позиція апелянта мотивована невідповідністю винесеного місцевим господарським судом рішення нормам ст. 43 ГПК України.

На думку апелянта, зафіксовані факти допущеного відповідачем порушення в акті ревізії фінансово-господарської діяльності № 14-24/46 від 18.09.2013р. та у довідці зустрічної звірки № 14-23/196-з від 31.07.2013р., які складені Державною фінансовою інспекцією Миколаївської області, є доказом наявності складу правопорушення у діях відповідача, за наслідками яких підлягають застосуванню приписи ст. 224 Господарського кодексу України.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Техстрой-99» просило залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника не направив.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» (замовник) та Приватним підприємством «Техстрой-99» (підрядник) укладено договори підряду від 25.11.2011р. № 299 та від 04.04.2011р. № 63, за умовами яких підрядник зобов'язався в установлений Договорами строк виконати роботи по установці метало пластикових виробів в складах № 6 та № 4 СМП "Октябрьск" , а замовник прийняти виконанні роботи і оплатити встановлену в договорах ціну.

Пунктами 1.2. Договорів сторонами встановлено, що ціна Договору № 63 від 04.04.2011р. є динамічною і становить 231 890 грн. та Договору № 299 від 25.11.2011р. є динамічною і становить 286 801 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За умовами пункту 3.2 зазначених Договорів, визначено порядок приймання робіт, за яким відповідач приймає виконані роботи на підставі Акту виконаних робіт (форми КБ-2В і КБ-3) підписаного уповноваженими представниками.

Згідно ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Акти виконаних робіт складаються підрядником на підставі виконаних робіт.

Акти виконаних робіт за Договорами є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період та вартість цих робіт з зазначенням сум податку на додану вартість, в порядку та в розмірах, визначених чинним законодавством України та загальну суму, яка підлягає сплаті замовником.

В матеріалах справи наявні акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року на суму 195 468 грн. та грудень 2011 року на суму 28 6801 грн., які підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.

На виконання умов Договорів позивачем було оплачено роботи, що підтверджується копіями платіжних доручень від 08.04.2011р. № 785 на суму 115 945 грн., від 16.05.2011 р. № 785 на суму 79 523 грн., від 29.11.2011 р. № 785 на суму 188 394,50 грн., від 23.12.2011 р. № 306 на суму 98 406,50 грн. (а.с. 42-45)

Будь-які дії щодо коригування суми оплати за участю підрядника позивачем в установленому порядку не вчинялись.

Поряд з цим, судом встановлено, що посадовими особами Державної фінансової інспекції Миколаївської області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "СМП "Октябрськ" за період з 01.04.2011р. по 30.06.2013р., за результатами якої складено акт ревізії від 18.09.2013 № 14-24/46, який містить, зокрема, висновки про завищення вартості виконаних робіт за Договорами на суму 25 134 грн. Такі висновки зроблено з огляду на те, що комісією в ході обстеження Акту приймання виконаних підрядних робіт факт порушення ресурсних норм.

Вказане стало підставою для звернення із позовом в даній справі про стягнення з відповідача збитків у сумі 25 134 грн.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 22 ЦК України також унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, у тому числі стягнення збитків, заявлених позивачем, настає за наявності таких умов як неправомірна поведінка особи, негативний результат такої поведінки (факт і розмір завданих збитків), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком.

При цьому, стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 ЦК України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Але судова колегія звертає увагу на відсутність реальних збитків, а саме втрат, яких позивач зазнав внаслідок виконання договірних зобов'язань.

Приписами ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до складених, підписаних та скріплених печатками сторін Актів виконаних робіт форми № КБ-2, довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, сторони погодили об'єм виконаних робіт, їх якість та вартість, позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про недоліки, як того вимагають положення ст. 853 ЦК України.

Отже, як правомірно зазначено місцевим господарським судом, позивачем не доведено порушення відповідачем умов Договорів укладених між сторонами, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з Приватного підприємства «Техстрой-99» 25 133,04 грн. в якості збитків.

Доводи апелянта спростовується тим, що Акт ревізії фінансово-господарської діяльності та довідка Державної фінансової інспекції Миколаївської області не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором та спричинення збитків позивачу. Акт КРУ не є ані первинним документом, ані експертизою в розумінні ч. 4 ст. 853 ЦК України.

Так, норми ч. 4 ст. 853 ЦК України визначають, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Докази проведення такої експертизи в матеріалах справи відсутні, рівно як і докази звернення позивача до відповідача з вимогою про призначення такої експертизи. Даним спростовується твердження суду апеляційної інстанції про те, що замовник був позбавлений можливості виявити відступи від умов договору підряду або інших (прихованих) недоліків.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до статті 323 Господарського кодексу України договори підряду на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Положеннями ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

На момент виникнення спірних правовідносин сторін та на даний час чинними є Загальні умови укладання та виконання договорів в капітальному будівництві (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 601 (601-2009-п) від 17.06.2009, № 1390 (1390-2011-п) від 28.12.2011) (далі - Загальні умови), які є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (пункт 2).

Положеннями пункту 100 Загальних умов, що містяться у розділі "Проведення розрахунків за виконані роботи", встановлено, що у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

З наведеного слідує, що коригування суми оплати з підстав завищення обсягів виконаних підрядних робіт у межах відповідних господарсько-правових відносин є правом, а не обов'язком замовника, і таке коригування має бути проведено за участю підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку позивачем прийнято виконані відповідачем роботи без зауважень, на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт здійснено повну оплату робіт.

Судова колегія погоджується з висновком першої інстанції відносно того, що Акт ревізії фінансово-господарської діяльності від 18.09.2013р. не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України (затверджено Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011) врегульовано вжиття Держфінінспекцією України відповідно до покладених на неї завдань заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Такі заходи вживаються в установленому порядку Держфінінспекцією України як центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Акт перевірки вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.

Таким чином, судова колегія зазначає, що Акт КРУ лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком першої інстанції, що результати ревізії не є підставою для стягнення з відповідача сум збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2012р. по справі № 10/5025/1680/11.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та не вбачає підстав щодо зміни або скасування судового рішення.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі та матеріали справи не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» - без задоволення.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрськ» - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.03.2014р. по справі № 915/2270/13 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 16.04.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя А.І. Ярош