Ухвала суду № 38238365, 13.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року м. Київ К/9991/38445/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011

у справі № 2а-6048/09/6/0170

за позовом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Сімферопольський виноробний завод" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011

постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова перевірка філії № 2 ДП "СВЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.04.2007 по 30.06.2008, валютного та іншого законодавства за період з 04.04.2007 по 30.06.2008; за результатами проведення перевірки був складений акт від 14.10.2008 № 2324/23-1/35002593/127

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 9 Закону України № 1003-ХІУ від 16.07.1994 "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" та п.19.2. ст.19 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб".

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 № 0002842301/0, яким до Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9658,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що філія № 2 Державного підприємства "Сімферопольський винний завод" занизило суму податку на прибуток за півріччя 2007 р. на суму 12211,00 грн. і за 9 місяців 2007 року на 7105,00 грн. відкоректував у відповідних рядках декларації з податку на прибуток за 2007 р., що підтверджується даними перевірки ДПІ в м. Ялті.

Відповідно до положень пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-Ш із змінами і доповненнями, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Суди попередніх інстанцій проаналізувавши акт перевірки № 2324/23- 1/35002593/127 від 14 жовтня 2008 року, прийшли до висновку, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за 2007 рік наростаючим підсумком в цілому не встановлено його заниження або завищення.

Згідно з висновком експерта № 57 від 29.06.2010 року за 1 півріччя 2007 року заниження податку на прибуток склало -11233,00 грн., за 9 місяців 2007 року - збитки в сумі 8120,00 грн., за 2007 рік збитки в сумі 18573,00 грн.

Суди попередніх інстанцій правомірно встановили, що фінансові санкції по податковому повідомленню-рішенню № 0002842301/0 від 24.10.2008 року у розмірі 50% від суми заниження податку на прибуток за 2-й квартал 2007 року в сумі 12211,00 грн. і за 3-й квартал 2007 року в сумі 7105 грн. застосовані не обґрунтовано, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 у справі № 2а-6048/09/6/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 у справі № 2а-6048/09/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко