Рішення № 38218614, 26.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/2234/14 Головуючий 1-ої інст.: Попрас В.О.

Справа № 640/21443/13-ц

Категорія: договірні Доповідач: Маміна О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Маміної О.В.

суддів - Борової С.А., Крилової Т.Г.

при секретарі - Шрамко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2013 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог зазначало, що відповідно до умов договору кредиту № 11209164000 від 04 вересня 2007 року надало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 76 000, 00 доларів США. В забезпечення виконання умов зазначеного договору між Банком та ОСОБА_3, укладено договір поруки № 11209164000-П1, а Банком та ОСОБА_1 - договір поруки № 11209164000-П2, згідно умов яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як поручителі зобов'язались солідарно відповідати за порушення ОСОБА_2 зобов'язань перед позивачем. На час звернення до суду відповідач повністю припинила виконувати зобов'язання зі сплати кредиту та відсотків за користування ним. Просило стягнути з відповідачів солідарно прострочену заборгованість в сумі 70 257, 25 доларів США, що еквівалентно 561 566, 20 грн. та судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2014 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту в сумі 70 257, 25 доларів США, що еквівалентно 561 566, 20 грн. та судові витрати по 1 147 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду першої інстанції від 07 лютого 2014 скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилаються на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що 04 вересня 2007 року між ПАТ „УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого Банк надав боржнику кредитні кошти в сумі 76 000 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язалась повернути суму кредиту та сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 10, 5 % річних.

В той же день в забезпечення виконання боржником умов кредитного договору було укладено договори поруки з ОСОБА_3 та ОСОБА_1, за умовами яких останні поручились за належне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки було визначено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору із боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою поручителя Сторони розуміють візування Поручителем змін до основного договору ( шляхом проставлення підпису уповноваженої особи таабо отримання його письмової згоди з такими змінами та або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та або укладення Поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін ).

Разом з тим 04 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та Банком було укладено додаткову угоду № 1 до договору кредиту, в якому передбачалось в окремих випадках зміну в сторону збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором.

При цьому даних, що свідчили б про погодження таких змін до кредитного договору із поручителями у спосіб, визначений у п. 2.1. договору поруки, матеріали справи не містять.

За змістом положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 несвоєчасно та не в повному обсязі виконувала свої обов'язки щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, розмір якої підтверджується наявним у справі розрахунком.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення суми заборгованості та відсотків з Позичальника - ОСОБА_2

При цьому розмір заборгованості доведений матеріалами справи і не спростований відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказів того, що сплачені позичальником суми повністю або частково не враховано Банком у наданому розрахунку ним детальному розрахунку (а.с.28-33), відповідачкою ОСОБА_2 суду не надано.

Тому рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Разом з тим рішення суду в частині покладення на поручителів солідарного обов'язку по поверненню коштів за кредитним договором підлягає зміні з наступних підстав.

Виходячи з положень частини першої статті 553, частини першої статті 554 ЦК України, поручитель хоча і пов'язаний із боржником зобов'язальними правовідносинами, проте він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором; має право висувати заперечення проти вимог кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина друга статті 555 ЦК України).

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Оскільки банк відповідно до умов додаткової угоди № 1 до кредитного договору збільшив в окремих випадках процентну ставку за кредитом, але без згоди поручителів у порушення пункту 2.1 договору поруки, то підстав для покладання відповідальності на останніх за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком немає, оскільки порука припинилася.

Тому рішення суду в цій частині підлягає зміні з відмовою в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

В іншій частині рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2014 року змінити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укрсиббанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсиббанк" заборгованість за кредитним договором від 04.09.2007 року станом на 14.11.2013 року в сумі 567355 грн. 12 коп. та судовий збір в сумі 3441 грн.

В частині вимог Публічного акціонерного товариства „Укрсиббанк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя -

Судді -