ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" червня 2009 р.
Справа № 8/157-3561 (3/145-2327)
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Гирили І.М.
Розглянув справу:
за позовом: Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріар", вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Онлайн", вул. Валова, 5, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном, вул. Коперніка, 1, м. Тернопіль
про: визнання недійсним договору купівлі-продажу частини приміщення площею 53,0 кв.м. від 02.08.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 3193 та зобов'язання ТзОВ "Бріар" передати приміщення по вул. Руська, 21 площею 53,0 м2 по акту прийому –передачі в Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном
За участю представників:
Позивача: Гірняка В. М. – заступника начальника юридичного управління, довіреність № 1429/01 від 13.11.2006 р.;
Відповідача 1: не з’явився;
Відповідача 2: не з’явився;
Відповідача 3: не з’явився;
Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Мельничук О. М. –головного спеціаліста–юрисконсульта Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном, довіреність № 35 від 01.12.2008 р.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом, до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Стар-Софт”, вул. Шашкевича, 3\71, м. Тернопіль; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Бріар”, вул. Шашкевича 3\71, м. Тернопіль; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопіль-Онлайн”, вул. Валова, 5, м. Тернопіль; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову –Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном, вул. Коперніка, 1, м. Тернопіль, про визнання недійсним договору купівлі –продажу частини приміщення площею 53,0 квадратних метрів від 02.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 3192; зобов’язання ТзОВ „Бріар”, вул. Шашкевича 3\71, м. Тернопіль передати приміщення по вул. Руська, 21 у м. Тернополі площею 53,0 квадратних метра по акту прийому –передачі в Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном.
Справа вже розглядалась в господарському суді Тернопільської області.
Так, рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.07.2007 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.08р., позовні вимоги Тернопільської міської ради у справі 3/145-2327 задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу частини приміщення площею 53,0 квадратних метрів від 02.08.2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стар Софт” (код ЄДРПОУ 21133679) м. Тернопіль вул. Шашкевича 3/71 і товариством з обмеженою відповідальністю „Бріар” (код ЄДРПОУ 33011779), м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3/71, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 3192 та зобов’язано ТзОВ „Бріар” м. Тернопіль вул. Шашкевича 3/71 передати приміщення по вул. Руська, 21 у м. Тернополі площею 53,0 квадратних метра по акту прийому–передачі в Управління комунальної власності Тернопільської міської ради.
Постановою Вищого Господарського Суду України від 20 листопада 2008 року Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 19.07.2007 р. у справі № 3/145-2327 скасовано, справу направлено на новий розгляд господарському суду Тернопільської області.
Статтею 111-12 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Тернопільської області від 26.12.2008 р. справу 3/145-2327 передано на розгляд судді Гирилі І.М.
Ухвалою господарського суду від 29.12.2008 р. справу № 3/145-2327 прийнято до провадження, присвоєно справі № 8/157-3561 (3/145-2327) та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10:20 год. 26.01.2009 р.
Ухвалою суду від 26.01.2009 р. здійснено правонаступництво третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 8/157-3561 (3/145-2327) з Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, бульв. Т. Шевченка, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код № 25781553 на Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном, вул. Коперніка, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код № 36212339 та розгляд справи відкладено на 10:15 год. 16.02.2009 р.
Ухвалами суду від 16.02.2009 р., від 03.03.2009 р., від 06.04.2009 р., від 27.04.2009р. та від 18.05.2009р., розгляд справи було відкладено на 03.03.2009 р., на 06.04.2009 р., на 27.04.2009 р., на 18.05.2009р. та, відповідно, на 01.06.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання та клопотанням представників відповідачів.
За клопотанням сторін (знаходяться в матеріалах справи), в порядку передбаченому ч.4 ст.69 ГПК України, строк вирішення спору було продовжено, про що винесено відповідну ухвалу суду від 03 березня 2009р.
У відзиві на позов вих. №118-юр ТзОВ «Бріар»(відповідач №2), підтриманому його уповноваженим представником в судовому засіданні 18.05.2009р., позовні вимоги заперечує в повному обсязі. Стверджує, що позивачем не доведено порушення відповідачами 1 та 2 на момент вчинення правочину вимог ст. 203 ЦК України, відтак, вважає що підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.08.2006р. частини приміщення (53,0кв.м.) по вул. Руська,21 в м. Тернополі не існує. Окрім того, вважає, що визнання договору дарування недійсним не може бути підставою для визнання спірного договору купівлі-продажу цього ж приміщення недійсним на підставі ст. 215 ЦК України. Разом з тим, звертає увагу суду на те, що: - станом на 18.05.2009р. правові наслідки розірвання договору приватизації від 30.06.05р. до сторін за цим договором не застосовані, приміщення не повернуто до комунальної власності і не має статусу комунального майна;
- станом на 18.05.2009р. правові наслідки визнання недійсним договору дарування від 16.12.2005р. (зокрема двостороння реституція) до сторін за цим договором не застосовані;
- ТзОВ «Старсофт»відчужило ТзОВ «Бріар»частину придбаного приміщення (53,0 кв.м.) за договором купівлі-продажу від 02.08.2006р., тобто, до визнання недійсним договору дарування.
Таким чином, ТзОВ «Бріар» вважає, що станом на 18.05.2009р. спірне приміщення є об’єктом приватної власності, яке придбане відповідачем - 2 за відплатним договором, тому не може вважатися об’єктом приватизації, що підлягає поверненню у комунальну власність. Відтак, стверджує, що до спірних правовідносин неправильно застосовано норми Постанови Кабінету Міністрів України №32 від 18.01.01р., якою затверджено Порядок повернення у державну власність об’єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об’єктів, оскільки, згідно вказаного Порядку, повернення приміщення здійснюється лише внаслідок визнання недійсним або розірвання договору, за яким здійснювалась його приватизація, тобто, лише за договором укладеним між ТОВ «Тернопіль-Онлайн»та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради від 30.03.05р. Просить суд в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 01.06.2009 р. Представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору позовні вимоги підтримали в повному обсязі, однак витребуваних ухвалами суду документів не представили.
Представники відповідачів в судове засідання 01.06.09р. не з'явились, витребовувані ухвалами суду документи не представили, хоча про дату, час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.
Проте, зважаючи, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, справа розглядається без участі представників відповідачів за наявними в ній документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників позивача та відповідача 2, третьої особи, оцінивши наявні у справі документи, суд встановив наступне:
На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2005р. у справі № 9/5-58, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2005р. і набрало законної сили, між ТзОВ “Тернопіль–Онлайн” та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради 15.12.2005р. був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 394,8 кв.м. за адресою м. Тернопіль, вул. Руська,21.
У зв'язку із невиконанням ТзОВ “Тернопіль-Онлайн” своїх зобов’язань щодо проведення оплати за передане нежитлове приміщення згідно договору купівлі-продажу від 15.12.05р., постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. у справі № 7/241-3504, яка вступила в законну силу з моменту її прийняття, вказаний договір купівлі–продажу нежитлового приміщення площею 394,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська,21 від 15.12.2005р., укладений між ТзОВ “Тернопіль–Онлайн” та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради, розірвано.
В силу ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір розривається в судовому порядку зобов’язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Пунктом 10.2 розірваного в судовому порядку договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 394,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська,21 було передбачено, що у разі його розірвання за рішенням суду, господарського суду, в зв’язку з невиконанням покупцем договірних зобов’язань, об’єкт приватизації підлягає поверненню в комунальну власність.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2006р. у справі № 4/210-2921 зобов’язано ТзОВ “Тернопіль–Онлайн” в примусовому порядку звільнити нежитлове приміщення площею 394,8 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Руська, 21, та передати його Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради. Проте, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2007р. рішення господарського суду Тернопільської області від 10.08.2006 року по справі № 4/210-2921 скасовано, а провадження по даній справі припинено.
Разом з тим, всупереч вимогам Порядку надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об’єктів, обтяжених зобов’язаннями їх власників перед державою, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.03.2001р. № 500, ТзОВ “Тернопіль-Онлайн” було вчинено правочин,– 16.12.2005р. укладено з ТзОВ “Стар-Софт” договір дарування нежитлового приміщення комунальної власності, що належить територіальній громаді м. Тернополя, по вул. Руська,21 (технічний 8-й поверх), посвідчений нотаріусом і зареєстрований в реєстрі № 4019.
За умовами даного договору, Дарувальник - ТзОВ “Тернопіль-Онлайн“ подарував, а Обдарований - ТзОВ “Стар Софт“ прийняв в дар належне дарувальнику нежитлове приміщення площею 394,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 21 (технічний 8-й поверх).
Правову оцінку договору дарування надано господарським судом Тернопільської області у справі №14/323-4363.
Зокрема, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.02.2007р. у справі № 14/323-4363, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2007р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2007р., задоволено позов Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради та визнано недійсним договір дарування приміщення від 16.12.2005р, укладений між ТзОВ “Тернопіль–Онлайн” та ТзОВ “Стар Софт”, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу Магдич О.О. і зареєстрований у реєстрі № 4019. Зазначене рішення набрало законної сили 12.06.2007р., і на час розгляду даної справи в суді ніким не скасоване.
В силу ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ч. 1 ст.236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Наведене дає суду підстави стверджувати, що за договором дарування від 16.12.2005р., який в судовому порядку визнаний недійсним, ТзОВ “Стар-Софт” не набуло права власності на відчужене ТзОВ “Тернопіль–Онлайн” приміщення, і не вправі було, як і ТзОВ “Тернопіль-Онлайн”, вказаним приміщенням розпоряджатись, володіти та користуватись.
Власником приміщення по вул. Руська,21, в м. Тернополі була територіальна громада м. Тернополя.
В силу ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Однак, незважаючи на наявність судових спорів і прав третіх осіб на приміщення, в порушення ст.658 ЦК України, за якою право продажу товару належить його власнику, 02.08.2006р. ТзОВ “Стар–Софт” укладено з ТзОВ “Бріар” спірний договір купівлі–продажу частини приміщення площею 53,0 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О., зареєстрований в реєстрі за № 3193.
Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною вимоги, встановленої зокрема частиною 1 ст.203 ЦК України, є, відповідно до ч.1 ст.215 цього Кодексу, підставою недійсності правочину.
Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 28.04.1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» передбачено, що визнаючи угоду недійсною, суд зобов’язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі (у разі втрати, псування, значного зносу майна, істотної його зміни) повернути його вартість у грошах.
Правові наслідки недійсності правочину, як уже зазначалось вище, передбачені ст.216 ЦК України, частиною 1 якої зокрема визначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
З огляду на вищенаведене, вимоги позивача про визнання недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стар Софт” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бріар” договору купівлі-продажу частини приміщення площею 53,0кв.м., що знаходиться по вул. Руська,21, м. Тернопіль від 02.08.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 3193, та застосування правових наслідків недійсності правочину, встановлених ч.1 ст.216 ЦК України, у вигляді повернення приміщення, є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
Окрім того, згідно п. 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 18.01.2001року, який регулює відносини, пов’язані з поверненням у державну власність об’єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу, у зв’язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним, передбачено, що об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу (далі органи приватизації), для здійснення управління цим об'єктом згідно із законом до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.
Беручи до уваги, що:
- первинний договір купівлі-продажу спірного приміщення, укладений 15.12.2005 року на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 21.02.2005 року по справі № 9/5-58, яке вступило в законну силу 30.06.2005 року, був укладений між ТОВ "Тернопіль-Онлайн" та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради, як продавцем.
- правонаступником Управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради є Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном;
- Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном (третя особа у даній справі), хоч і є юридичною особою, однак діє на підставі Положення про Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради № 5/20/1 від 21.08.2008р. “Про внесення змін в рішення міської ради щодо структури Тернопільської міської ради”, п.п. 1.1, 2.4 якого передбачено, що Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном є виконавчим органом Тернопільської міської ради, нею утворюється, їй підзвітний і підконтрольний, підпорядкований виконавчому комітету та міському голові, є правонаступником управління економічного розвитку та управління комунальним майном. Згідно з п.п.2.5, 3.10-3.12 Положення, Департамент є органом приватизації міської ради відповідно до чинного законодавства України, здійснює: облік та контроль за використанням комунального майна міста, управління майном, що належить до комунальної власності міста, а також функції по укладенню, пролонгації, припиненню договорів оренди та безоплатного користування, суд вважає що об'єкт приватизації повинен бути повернутий саме Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном, вул. Коперніка, 1, м. Тернопіль (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору).
Разом з тим, у поданій до суду позовній заяві Тернопільська міська рада, м. Тернопіль вказала відповідачем 3: Товариство з обмеженою відповідальністю “Тернопіль-Онлайн“, м. Тернопіль, вул. Валова, 5.
Зазначивши відповідачем -3 ТзОВ “Тернопіль-Онлайн“ позивач вважає, що даний відповідач порушує його права та охоронювані законом інтереси.
З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2005 року саме між ТОВ “Тернопіль-Онлайн”, м. Тернопіль, вул. Валова, 5 та ТОВ “Стар Софт”, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3/71, було укладено договір дарування, за умовами якого Дарувальник (ТОВ „Тернопіль - Онлайн” ) подарував, а Обдарований (ТОВ "Стар Софт") прийняв в дар належне дарувальнику нежитлове приміщення, площею 394,8 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Руська, 21 (технічний 8-й поверх). Вказаний правочин був посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. 16.12.2005 року та зареєстровано в реєстрі за №4019.
Отже, між сторонами: ТОВ “Тернопіль-Онлайн” та ТОВ “Стар Софт” існували відносини, які базувалися на умовах договору дарування, який був визнаний судом недійсним.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували існування договірних відносин між позивачем та ТОВ “Тернопіль-Онлайн”, в судових засіданнях позивач не довів існування таких.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що між Тернопільською міською радою та відповідачем 3: Товариством з обмеженою відповідальністю “Тернопіль-Онлайн”, м. Тернопіль немає спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України.
Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Стар-Софт”.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частини приміщення площею 53,0 квадратних метрів від 02.08.2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стар Софт” (код ЄДРПОУ 21133679), вул. Шашкевича 3/71, м. Тернопіль і Товариством з обмеженою відповідальністю „Бріар” (код ЄДРПОУ 33011779), вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О., зареєстрований в реєстрі за № 3192.
3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Бріар”, вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль передати приміщення по вул. Руська, 21 у м. Тернопіль, площею 53,0 квадратних метра по акту прийому–передачі в Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном, вул. Коперніка, 1, м. Тернопіль.
4. В частині позовних вимог щодо відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопіль-Онлайн", м. Тернопіль, вул. Валова, 5, провадження припинити.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стар Софт“ м. Тернопіль вул. Шашкевича 3/71 на користь Тернопільської міської ради м. Тернопіль вул. Листопадова, 5 - 85 грн. в повернення сплаченого позивачем державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
7. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 05.06.2009р.), через місцевий господарський суд.
Суддя І.М. Гирила
Судове рішення № 3821787, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 01.06.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 8/157-3561 (3/145-2327). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: