Постанова № 38216420, 24.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 січня 2014 року м. Київ №826/20205/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПФГ "Спецпромінвест" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 №0007542208,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано помилковістю висновків перевірки, відсутністю зазначених в акті порушень податкового законодавства та правомірністю формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з МПП-фірма "Андромеда".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Відповідач заперечень чи інших матеріалів до судового засідання не надав, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, причин чого суду не повідомив, у зв'язку з чим і згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд у письмовому провадженні.

В ході письмового провадження від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких він просить відмовити в позові з підстав відсутності фактичного здійснення господар-ських операцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 07.11.2013 №1410 відповідачем проведе-но документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нараху-вання та своєчасності сплати податку на прибуток та ПДВ в частині відображення податко-вого кредиту по взаємовідносинам з МПП-фірма "Андромеда" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 20.11.2013 №378/1-22-08-37250988 і вине-сено позивачу податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 №0007542208, яким йому збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 27242,50 грн. (у т.ч.: основний платіж - 21794 грн., штраф - 5448,50 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК, внаслідок чого, як зазначено в акті, занижено ПДВ за квітень 2012р. на суму 21794 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на 21794 грн. по операціям з МПП-фірма "Андромеда". Такий висновок зроблено відповідачем на підставі "транзитного" акта Ірпінської об'єднаної ДПІ Київської області ДПС від 29.04.2013 №146/22-4/14020271 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання МПП-фірма "Андромеда" щодо підтвердження господарсь-ких відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 по 31.03.2013", в якому зазначено про відсутність реального здійснення господар-ських операцій МПП-фірма "Андромеда", а також зроблено посилання на здійснення кримі-нального провадження від 26.03.2013 №320121100900000086 щодо участі зазначеного підприємства у незаконній системі конвертації грошових коштів.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі прид-бання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (пп.б) п.198.1 ст.198 ПК).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9).

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою і не заперечується позивачем, останнім відображено в податковому обліку з ПДВ результати господарсько-договірних відносин з МПП-фірма "Андромеда" і задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012р. 21794 грн. податку, нарахованого у зв'язку з придбанням товарів.

Перевіркою вірно встановлено, що між МПП-фірма "Андромеда" (Постачальник) і по-зивачем (Покупець) укладено договір поставки від 03.04.2012 №04/04-О, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність позивачу обладнання у відповідності зі специфікацією, що є додатком та невід'ємною частиною договору.

Так, згідно із специфікацією №1 до даного договору предметом поставки є стендова вільно-програмована станція логічного управління та контролю (Модифікація: 11В46СТК230089) у кількості 1 шт. вартістю 130764 грн. (у т.ч. ПДВ - 21794 грн.).

До перевірки і до суду надано затверджене позивачем технічне завдання (вимоги) до замовленого товару, що є додатком №1 до договору, в якому міститься перелік необхідних технічних характеристик, системних можливостей, режимів роботи та взаємодії з допоміж-ним обладнаднанням, умови експлуатації стендової вільно-програмованої станції логічного управління та контролю (Модифікація:11В46СТК230089).

На підтвердження поставки товару відповідного найменування, кількості і вартості, позивач надав до перевірки видаткову накладну від 30.04.2012 №165 на суму 130764 грн. (у т.ч. ПДВ - 21794 грн.), а також податкові накладні: від 26.04.2012 №134 на суму 52305,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8717,60 грн.), від 27.04.2012 №143 на суму 26152,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 4358,80 грн.), від 30.04.2012 №165 на суму 52305,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8717,60 грн.), копії яких наявні у справі.

Перевезення товару здійснювалось позивачем власними силами, на підтвердження чого позивач надав копію товарно-транспортної накладної від 30.04.2012 №3.

Також перевіркою встановлена часткова оплата позивачем поставлених йому товарів. Станом на момент перевірки у позивача обліковувалася кредиторська заборгованість перед МПП-фірма "Андромеда" на суму 49918,40 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що господарський договір з МПП-фірма "Андромеда" недійсним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався, зміст господарських зобов'язань з виконання робіт (надання послуг) та поставки товарів не суперечить вимогам національного законодавства. Фінансово-господарські документи (видаткові накладні) містять необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні оформлені відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК та виписані постачальником товарів, який в установленому порядку був зареєстрованим платником ПДВ, тому зобов'язаний був нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК вправі був виписувати податкові накладні у зв'язку з поставкою товарів, робіт (послуг), які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Як пояснив суду представник позивача, товар придбавався позивачем для подальшого використання в межах власної господарської діяльності, доказом чого є надані до суду: акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.04.2012, наказ про введення в експлуатацію основних засобів, малоцінних, необоротних матеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, інших матеріалів і запасів від 30.04.2012 №14-ОС, журнал-ордер по рах. 631 за квітень 2012, акт введення в експлуатацію основних засобів від 30.04.2012 №10-ОС, бухгалтерська довідка від 30.04.2012 №11, оборотно-сальдові відомості, відомості розрахунку амортизаційних відрахувань, інвентарні списки основних засобів, картки обліку основних засобів.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань і фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей, тому в суду немає достатніх підстав для відхилення наданих позивачем доказів.

Заперечення відповідача про недійсність і нікчемність договору з МПП-фірма "Андромеда" суд не бере до уваги, оскільки в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК такі висновки перевірки зроблені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою стверджувати про недійсність або нікчемність правочинів, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК. Відповідачем не зазначено та не надано відповідних судових рішень про визнання договору недійсним (фіктивним), а також не зазначено і не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Водночас надходження транзитних актів інших ДПІ не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на "транзитний" акт Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 29.04.2013 №146/22-4/14020271 про неможливість проведення зустрічної звірки МПП "Фірма "Андромеда", оскільки такий акт є недопустимим доказом по справі в частині визначення органами ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобов'язань за правочинами МПП-фірма "Андромеда" та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платників податків та не спростовують правового значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів.

Як зазначено в цьому транзитному акті перевірки, в провадженні слідчого відділу ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №320121100900000086 від 26.03.2013, в рамках якого встановлено участь МПП-фірма "Андромеда" у злочинній схемі конвертації грошових коштів та мінімізації податкових зобов'язань, у зв'язку із чим ДПІ зроблено висновок про відсутність реальних наслідків правочину, укладеного позивачем із вказаним підприємством.

Однак таке посилання не береться судом до уваги, оскільки матеріали досудового слідства не є остаточними за своїм змістом і не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для висновків під час перевірки, а вказані відповідачем обставини (щодо функціонування схеми незаконної діяльності у сприянні підприємствам в мінімізації податкових зобов'язань) не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, позаяк обвинувальний вирок суду в кримінальній справі відсутній. Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про відсутність реальних наслідків укладених із МПП-фірма "Андромеда" правочинів і не спростовує правового значення складених за цими операціями первинних документів.

Зазначені в акті перевірки обставини наявності у позивача кредиторської забор-гованості перед МПП-фірма "Андромеда" не впливають на порядок і підстави формування позивачем податкового кредиту з ПДВ. Адже за загальним правилом після завершення строку позовної давності щодо стягнення вказаної кредиторської заборгованості, якщо зали-шиться не погашеною (не стягнутою), вона буде вважатися доходом позивача і, як наслідок, оподаткується, а щодо ПДВ, то відсутність фактичної його сплати унеможливлює бюджетне відшкодування, однак не перешкоджає його включенню до податкового кредиту.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських опе-рацій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазначив та до суду не надав.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів, а також правильності обчислення і повноти нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законо-давства, вказують на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування та задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПФГ "Спецпромінвест".

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Го-лосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.12.2013 №0007542208.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПФГ "Спец-промінвест" судовий збір у сумі 182,7 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко