Ухвала суду № 38208342, 12.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2012 рокусправа № 2а-5400/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Ясенової Т.І. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Ліпіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2010р. у справі № 2а-5400/09/0870

за позовом: Приватного підприємства "Таврія Турбо Плюс"

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Таврія Турбо Плюс" (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - відповідач, податковий орган) від 17 вересня 2009р. №0001812301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 100283 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 40946 грн. 40 коп. та №0001822301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 80227 грн. 00 коп. та застосовані фінансові санкції в сумі 40113 грн. 50 коп. по господарських операціях з придбання комплектуючих до турбокомпресорів та запасних частин до автотракторної техніки від ТОВ "Логос - 2006". Позивач не погоджується з вказаними рішеннями податкового органу, оскільки вважає відсутнім факт порушення з його боку норм податкового законодавства.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд встановив відсутність порушень норм податкового законодавства з боку позивача як платника податку, а тому визначився щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає висновки суду такими, що не відповідають нормам матеріального права. За твердженням відповідача матеріали перевірки підтверджують порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств": завищення валових витрат на суму 401133 грн. внаслідок включення до витрат вартості комплектуючих до турбокомпресорів та запасних частин до автотракторної техніки, придбаних у ТОВ "Логос - 2006", при відсутності доказів фактичного отримання та відвантаження товарів. Тобто, стверджує відповідач, укладені правочини не спричиняють реального настання правових наслідків, укладені з метою заниження об'єкту оподаткування і несплати податків, є нікчемними. Завищення валових витрат призвело до завищення податкового кредиту по податку на додану вартість.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області у серпні 2009 р. проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "Таврія Турбо Плюс» з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.07.2007 р. по 30.06.2009р.

За наслідками перевірки складено акт № 1084/23/35124823 від 03.09.2009 р., в якому зазначається про порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок безпідставного включення до валових витрат вартості комплектуючих до турбокомпресорів та запасних частин до автотракторної техніки придбаних у ТОВ "Логос - 2006"; до податкового кредиту Приватним підприємством "Таврія Турбо Плюс" безпідставно визначено суму податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 р. № 0001812301/0, яким визначено суму податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 100283 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 40946 грн. 40 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 р. № 0001822301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 80227 грн. 00 коп., та застосовані фінансові санкції в сумі 40113 грн. 50 коп.

Колегія суддів погоджується з висновками суду. Так, з матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством "Таврія Турбо Плюс" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логос - 2006" отримана продукція - комплектуючі до турбокомпресорів та запасних частин до автотракторної техніки на суму 401133 грн., що підтверджується накладними від 04.01.2008 р. № 43, від 01.07.2008 р. № 6, № 12, № 8, № 9, № 10, № 12, № 16, № 17, від 02.07.2008 р. № 23, від 03.07.2008 р. № 36, від 07.2008 р. № 73 Отримана продукція сплачена у повному обсязі за платіжними дорученнями від 31.01.2008 р. № 11, від 25.06.2008 р. № 79, № 80,№ 81, № 82, від 27.06.2008 р. № 83, № 84, № 84, № 85, від 22.07.2008 р. № 94.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проте витрати на придбання продукції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логас-96" підтверджені накладними, платіжними дорученнями на перерахування грошових коштів. Більш того, отримана позивачем продукція в подальшому реалізована. Тобто вартість продукції обґрунтовано віднесена позивачем до складу валових витрат.

Посилання відповідача на відсутність доказів фактичного отримання та відвантаження товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логос - 2006" до позивача, відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Логос - 2006" основних засобів виробництва, актів приймання продукції, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, трудових ресурсів, яки приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, умов зберігання продукції, обґрунтовано не прийнято судом до уваги.

Так, відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно - розпорядчого документа на майно.

Тобто передання права власності на майно не завжди пов'язано з переданням майна в натурі. Право власності на спірну продукцію передано шляхом підписання накладних, відповідно до яких, постачальник передав продукцію, а покупець (одержувач) яким є позивач, її отримав, що підтверджується матеріалами справи.

Ймовірна відсутність у продавця трудових ресурсів, яки приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, умов зберігання продукції не свідчить про неможливість виконання умов договору щодо передання права власності на продукцію, атже фактична доставка товару може бути здійснена третіми особами, або продукція може бути залишена на місці зберігання у особи, що продала продукцію Товариству з обмеженою відповідальністю "Логас-96", до переходу права власності до інших осіб.

Крім того, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не ставить право платника податку на віднесення витрат на придбання товарів до валових витрат у залежність від наявності будь-яких обставин, окрім обмежень, що передбачені п.5.3, п.5.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Податок на додану вартість, що сплачений позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Логас-96" на підставі отриманих податкових накладних від 04.01.2008 р. № 43, від 27.06.2008 р. № 280, № 278, № 279, № 275, № 276, № 277, від 25.06.2008 р. № 258, № 250, № 250, від 01.07.2008 р. № 6, № 12, № 16, в сумі 80226 грн. 68 коп. обґрунтовано віднесений до податкового кредиту. На підставі вказаних накладних позивач обґрунтовано відніс суму сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, за нормами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 За кону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва. При цьому згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Матеріали справи свідчать про те, що у позивача наявні всі податкові накладні, заповнені належним чином у відповідності до чинного законодавства.

Витрати на придбання комплектуючих до турбокомпресорів та запасних частин до автотракторної техніки у ТОВ "Логос - 2006" належать до валових витрат виробництва.

І Товариство з обмеженою відповідальністю "Логос - 2006" і Приватне підприємство "Таврія Турбо Плюс» є платником податку на додану вартість, тому порушень вимог пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не допущено, доказів порушення позивачем вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" суду не надано.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, підстав для скасування судового рішення не вбачається. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи та прийняв рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2010р. у справі № 2а-5400/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2010р. у справі № 2а-5400/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Шлай